Чому собака скиглить
Собакам не під силу сповістити власника про свої печалі за допомогою слів. Але часто песики намагаються привернути до себе увагу людини, піднімаючи скулеж. Іноді собака скиглить без причини, але найчастіше дійсно є якась проблема: хвороба, голод, стрес. У цій статті ми намагатимемося з`ясувати, чому тварини можуть порушувати тишу жалібними підвиваннями.
Причини, чому собака може скиглити
Шкіра як засіб маніпуляції – тварини чудово розуміють, як можна експлуатувати власника у своїх власних інтересах. Так, домашні песики нерідко скиглять, випрошуючи шматочок ковбаски або бажаючи скоріше почати гру з господарем. І чим частіше власник відгукується на такі заклики, тим більше скиглитиме собака;
Нудьга - Собаки теж можуть нудитися. І якщо тварина сумно лежить, уп`явшись в одну точку, або ж без діла бродить по дому, похиливши, то це може бути саме через нудьгу;
Бажання задовольнити природні потреби – часто наші вихованці скиглять, коли голодні або відчувають спрагу, хочуть у туалет або, наприклад, замерзли. Так вони подають сигнал господареві, щоб той якнайшвидше допоміг їм;
Нічні звуки під час відпочинку – тварини теж бачать сни, не всі з яких приємні та умиротворюючі. Допустимо, песику могло здатися, як за ним женеться зграя розлютованих дворняг, що і призвело до поскулювання;
Дискомфорт чи страх у відсутності господаря - якщо собака вночі скиглить у темряві або подає голос у денний годинник, коли в будинку немає власника, виною всьому може бути страх і переживання (куди міг подітися друг-людина, раптом він не повернеться)?);
Шкіра в унісон - часто в багатоквартирному будинку можна почути цілий «хор» собак, що скучають. Якщо, наприклад, на третьому поверсі собака стала скиглити через голод, то на четвертому її запросто може підтримати хвостатий побратим, заскулив за компанію;
Підпорядкування власнику чи іншим тваринам - Одна з причин, чому собака скиглить. Буває, що домашній пес, який вчинив провину (покусані туфлі господаря або порвані штори), ніби вибачається перед людиною, виявляючи свою повагу поскулюванням. Або ж на прогулянці молодий і недосвідчений вихованець цілком може заскулити, побачивши на шляху запеклого побратима;
Мисливські інстинкти - навіть у кімнатного песика може прокинутися азарт, наприклад, побачивши щебечучих горобців у вікні або хитрої кішки, що сидить на дереві. Песик розуміє, що видобуток ніби й близько, а не дістанеш, тому й скигне з досадою;
Статеве полювання — якщо тварина бігає і скиглює, не знаходить собі місця, то виною всьому може бути тічка або швидкий її наступ, якщо йдеться про суку. Майже так само неспокійно можуть поводитися і собаки, відчуваючи поблизу тічну «подругу»;
Хвороба - Найнебезпечніша з причин, коли собаки скулять. Тут важливо уважно поспостерігати за твариною, які саме тривожні симптоми пов`язані з поскулюваннями:
- коли собака інтенсивно трясе головою, чухає вуха і скулит, справа може бути в наявності якої-небудь вушної недуги (наприклад, отодектоз, отомікоз, отит та ін.).);
- якщо домашній улюбленець скиглить після їжі, в наявності неполадки з органами ШКТ (виразка шлунка, гастрит, перитоніт, асцит, онкопроцеси та ін.);
- у випадках, якщо вихованець скиглив, коли какає, виною всьому можуть бути патологічні процеси в кишечнику (коліт, непрохідність кишечника, проктит тощо).);
- скиглить собака при сечовипусканні, якщо у неї є недуги сечостатевої системи (цистит, сечокам`яна хвороба, ускладнення після течки та ін.);
- якщо у тварини крім скиглі спостерігаються ще й температура, виділення з носа та очей, розлад стільця, коли песик не їсть, а іноді і не п`є, різко втрачає вагу, то справа може полягати у бактеріальній, вірусній чи грибковій інфекції;
- вкрай неспокійно веде себе собака при великому скупченні глистів всередині організму. У цих випадках крім скулежа будуть і такі симптоми: проноси, що чергуються з запорами, блювота, кашель, втрата ваги, задишка, погіршення стану шкіри та вовни, свербіж у ділянці ануса;
- якщо собака щипає і трясеться (тремтіння і судоми), її нудить, прискорений пульс, тече слина, дихання стає поверхневим, спостерігається пронос, то можна підозрювати отруєння отрутами, медикаментами чи зіпсованою їжею.
Всі причини, через які собака скиглить від болю, згадати не можна. Якщо тварині явно нездужає, важливо якнайшвидше доставити її у ветклініку або ж викликати фахівця додому. У деяких ситуаціях час на можливість лікування йде буквально на хвилини. Тому завжди варто звертати увагу на симптоми, що супроводжують поскулювання.
Як привчити собаку від звички скиглити
Ми домовилися, що якщо тварина скиглить від болю, то потрібно швидше звернутися до ветеринара. А якщо пес просто діє на нерви власнику, ніби ниє? Якщо він ситий і напоєний, справив потребу, награвся, чудово почувається, але все одно не заспокоюється? Привчити собаку скиглити без приводу можна так:
- Забезпечити куточок тварини цікавими іграшками, які можна змайструвати самостійно або купити в зоомагазині. Якщо песик звик скиглити від нудьги, йому буде чим себе зайняти;
- У жодному разі не йти на поводу у собаки-маніпулятора, що звикла скуголити, щоб отримати ласощі або примусити власника до гри. Краще постаратися перетерпіти собаче скиглення, ніж дозволити тварині взяти над собою верх;
- Якщо собака скиглить, коли господаря немає поруч, можна зробити так: піти в іншу кімнату на 12-20 секунд. Протягом цього часу потрібно уважно вслухатися, чи собака буде скиглити. Якщо всі 15-20 секунд песик проведе в мовчанні, слід від душі його похвалити та почастувати. Якщо відразу після відходу власника пролунають «ридання», варто відчинити двері і суворо сказати: «Фу!» (або «Не можна!»). Безумовно, такий трюк потрібно проводити з собакою, навченою елементарним командам;
- Щоб позбавити песика можливості скиглити без діла, потрібно максимально завантажити його роботою. Багато сил витрачають собаки на активні та тривалі прогулянки, біг, дресирування, заняття спортом, домашні ігри. Чим сильніше втомиться вихованець, тим менше бажання у нього буде скиглити;
- Перед виходом з дому (на роботу або навчання, в магазин, в гості тощо.д.) важливо переконатися, що песик не голодний, що в його мисці є чиста вода, що з самопочуттям тварини все гаразд. Бажано приділити перед розлукою собаці хоча б 10-15 хвилин свого часу, щоб настроїти її на спокійний лад;
- Якщо тварина звикла скиглити, коли власника немає вдома, можна вдатися до використання м`яких заспокійливих на травах (на кшталт крапель «Кіт Баюн»). Проте попередньо краще порадитись із ветлікарем.
