Пронос у собаки

• Неправильне харчування. Часто з`являється пронос через перегодовування тварини, частування «неналежними» смаколиками (цукерки, шоколад, ковбаса тощо).), жирною та копченою їжею. Може з`явитися діарея і якщо собаку різко переводять на новий корм, або почують одночасно і промисловим кормом, і їжею з господарського столу. У цих випадках пронос не буде тривалим, а калові маси не матимуть різкого запаху. Швидше за все, у складі рідких виділень будуть частинки неперетравленої їжі. При цьому у тварини не спостерігатиметься ні блювання, ні відмови від їжі, ні апатія;
• Отруєння. На прогулянці песик може відкопати «пахучу» кісточку. Деякі тварини люблять скуштувати зіпсовану їжу, а потім страждають: крім проносу у них з`являється блювота. Відтінок калу при отруєнні буде світло-коричневим або жовтим, а запах звичним для подібних фізіологічних виділень.Якщо собака отримала нехарчове отруєння (наприклад, лікарськими препаратами, аміаком, щурою отрутою, миш`яком та ін.).), картина буде дещо іншою: пінне блювання, сильний зелений пронос (іноді з кров`ю) з аномальним запахом, порушення координації, судоми, плутане дихання, сильний або слабкий пульс, кровотечі з носа, пащі, анального отвору, гіперсалівація, блідість слизових оболонок. Отруєння подібного плану можуть коштувати тваринному життю, тому вимагають негайного виклику фахівця додому;
• Стрес. Переживання призводять до розладу травлення не лише людей, а й їхніх вихованців. Стрес у собак буває, наприклад, після відвідування виставок, після переїзду в нове житло, якщо коханому господареві доводиться відлучитися на довгий час. У песика з розхитаними нервами може бути не тільки діарея (стіл рідкий, але без жахливих «аромату» і відтінку), а й нетипова поведінка (зайва агресія чи дружелюбність). Собака може відмовлятися від ласощів, годинами лежати одному місці чи нарізати кола по квартирі невтомно;
• Дисбактеріоз. До розладу кишкової мікрофлори призводять введення лікарських препаратів та стреси, глистні інвазії, неправильне годування. Крім проносу (тривалого, часто з кров`яними вкрапленнями) з метеоризмом у собаки не буде апетиту. Тварина буде сонною, ніби втомленою, шерсть стане тьмяною, скуйовдженою;
• Інфекційні захворювання. При вірусних та бактеріальних інфекціях (сальмонельоз, лептоспіроз, ентерити, чума та ін.) може бути у собаки пронос з кров`ю, іноді майже чорного, жовтого або зеленого відтінку, що дуже огидно пахне. Майже завжди при інфекційних недугах у собаки діарея пов`язана з сильним блюванням, втратою апетиту, температурою понад 40 градусів та лихоманкою, больовим синдромом, виділеннями з очей та носа;
• Внутрішні кровотечі. При ураженні товстої кишки (наприклад, при онкопроцесі) калові маси тварини будуть яскраво-червоними, іноді зі слизом. Якщо кровотеча в тонкій кишці або в шлунку (хвороби ШКТ, травми кишечника), буде понос чорного кольору. Про тривалість діареї подібного роду годі й говорити: якщо собаку терміново не доставити до фахівця, летальний кінець може статися дуже швидко;
• Алергія. Іноді харчова алергія у собак відбивається збоями у роботі шлунка і кишечника: у тварини з`являються блювота, пронос, коліки у животі. Що може викликати харчову алергію у вихованця? Та що завгодно: неякісний корм, деякі рослинні продукти (цитрусові, виноград), здоба та багато чого ще;
• Різні хвороби внутрішніх органів. Ми з`ясували, що червоний або майже чорний пронос означає, що у собаки кишкова кровотеча. Коли кал тварини іноді рідкий і білий або світло-сірий, напевно, у тварини є проблеми з печінкою. Тоді крім діареї у собаки буде блювота, сеча забарвиться в помаранчевий колір, тканини тіла стануть жовтяничними, а область живота - здутою.Стілець може бути яскраво-жовтим при негараздах із жовчним міхуром. Тоді, крім проносу, собаку мучитимуть ще й нудота, блювання, часте серцебиття, відсутність апетиту.
• Коли відтінок проносу зелений, але підозр на інфекційні хвороби немає, то проблеми можуть бути з органами ШКТ. Особливо часто діарея трав`янистого кольору зустрічається при гнильних кишкових процесах. Зеленуватий або світло-коричневий пронос і блювання білою піною зазвичай означають, що собака має проблеми зі шлунком.
• Хвороби нирок теж можуть спровокувати появу рідкого випорожнення (нечасто). При цьому майже завжди є зміни в сечі собаки: він стає кривавим, майже безбарвним або темним, з різким неприємним запахом. При ниркових недугах змінюється і кількість сечі (її або виходить замало, або забагато);
• Внутрішні паразити. Собаку може мучити пронос зі слизом при глистах, якщо черв`яки вразили кишечник або шлунок. Практично завжди окрім проносу у тварини з гельмінтами будуть ще й блювота, зниження ваги, здуття живота, апатія. Причому у блювотних та калових масах можуть зустрічатися вкраплення – фрагменти черв`яків і навіть цілі особини;
• Реакція на вакцину. Коли після щеплення у собаки пронос одноразовий, вважати це патологією не слід. Але якщо у тваринного діарея багаторазова, більше 1 доби, а при цьому ще й біжить слина, блідне слизові тканини, підвищується температура (більше 39 градусів), то потрібно швидше викликати лікаря. Можливо, песику зробили щеплення під час інкубаційного періоду інфекційного захворювання.

Як допомогти собаці при діареї

Причини собачої діареї тепер зрозумілі. А що робити, якщо у собаки пронос? Насамперед, доведеться придивитися до супутніх рідких стільців симптомів. Якщо тварина почувається бадьоро, п`є воду, не страждає нудотою-якщо пронос триває не більше 3 діб-якщо консистенція і запах калу не викликають побоювань (немає кривавих домішок, відтінок від світло-до темно-коричневого, без різкого жахливого «аромату») , то можна спробувати допомогти вихованцю самостійно, без виклику ветеринара:

• У першу добу появи проносу не годуватиме собаку (доступ до води повинен бути безперешкодним). У наступні день-два собаку годують рисом, змішаним з нежирним м`ясом, невеликими порціями до 6 разів на добу;
• Хорошими закріплюючими властивостями має рисовий і ромашковий відвари (ще можна давати проціжені відвари черемхи, кори дуба, звіробою);
• Не зашкодить тварині і адсорбент (наприклад, активоване вугілля), особливо якщо діарея спричинена отруєнням. Підійде і порошок "Смекта";
• Зняти спазми допоможе препарат "Но-шпа";
• Іноді допомагають і «людські» пігулки від проносу для собак (наприклад, «Лоперамід»). Але їх використовувати варто, якщо немає підозри на інфекцію.

Лікування в домашніх умовах не потрібно продовжувати, якщо собаці стає гірше, частота випорожнень збільшується, а до проносу приєдналися інші симптоми (блювота, температура, судоми, утруднення дихання та ін.).). Щоб не втратити собаку через зневоднення, слід екстрено просити спеціаліста про допомогу.

На підставі огляду собаки та бесіди з її господарем лікар прийме рішення про проведення необхідних досліджень для постановки діагнозу (зазвичай роблять аналізи крові, калу та сечі, беруть мазки із заднього проходу, проводять рентген-дослідження). Лікувати пронос у собаки доведеться лише тими препаратами, які виписав фахівець, коли буде визначено причину появи діареї.