Запор у собаки

Запор у собаки – утруднений процес дефекації, який може розвинутись з багатьох причин. Як правило, така делікатна проблема нерідко залишається поза увагою з боку власника, що призводить до невтішних наслідків аж до непрохідності, розриву кишечника, інтоксикації і навіть летального результату. Ось чому важливо стежити за частотою стільця вихованця, кількістю і характером калу. У цій статті ми намагатимемося з`ясувати причини проблем зі стільцем, а також як можна допомогти собакі при запорі.

Коли стілець собаки в нормі

В ідеалі собачі випорожнення мають виглядати як ковбаска або джгутик з рівною та блискучою поверхнею. Колір фекалій в нормі може змінюватись від світлих до темних відтінків коричневого. Частота стільця відрізняється залежно від віку тварин: цуценята какають від 3 до 5 разів на день, дорослі собаки – 1 раз на добу-дві, а старі песики можуть ходити в туалет ще рідше. При цьому незначне відходження від зазначених даних можна не вважати патологією (наприклад, якщо щеня справляє потребу 2 рази на день, або літній собака 2 рази на добу). Однак якщо стільця немає більше 3-4 діб і тварина неспокійна, часто намагається сісти спорожнитися, але кал не виходить, то має бути запор.

Ознаки запору у собак

Щоб визначити, що вихованцю потрібна допомога, важливо знати симптоми запору. Як правило, вони такі:

• Собака робить купки, але кількість калу незвично мала;
• Фекалії замість згаданої ковбаски виглядають як круглі сухі кульки;
• У тварини не тільки сильний запор, але й інші насторожуючі симптоми (відмова від їжі, слабкість, занепокоєння, бажання вийти на вулицю частіше, ніж звичайно.);
• Собака має марні позиви до туалету. Сідаючи, щоб покакати, собака підскулює, тому що йому боляче.

Причини запору у собак

Взагалі-то причин запору достатньо. У найкращих випадках неможливість справити потребу розвивається через неправильний раціон, у гірших – через хворобу. Отже, собака може мати проблеми з дефекацією в наступних ситуаціях:

• Невідповідний раціон (запор у собаки після кісток або годування одним м`ясом, через малого споживання води, частого частування вихованця рисом або кукурудзою);
• Гострі або хронічні хвороби внутрішніх органів (ЖКТ, печінки, нирок та ін.);
• Мінімальна рухливість;
• Сторонні предмети в ШКТ собаки (камені, целофан, пінопласт, деталі іграшок та ін.);
• Глистні інвазії;
• Виснаження або ожиріння;
• Стан після операції (наркоз часто спричиняє запори);
• Захворювання нервової системи (паралічі, парези та ін.);
• Онкологія органів ШКТ;
• Прийом деяких медпрепаратів;
• Стрес (на тлі зміни корму, переїзду в іншу квартиру, агресивного ставлення з боку людей тощо.);
• Старечий вік у собаки (у вихованців старше 7-8 років);
• Гормональний збій.

Враховуючи, що причин чому собака не ходить до туалету за великою кількістю, правильне лікування зможе призначити спеціаліст-ветеринар, оглянувши тварину та провівши всі необхідні аналізи.

Як ліквідувати запор у собаки самостійно

Якщо запор трапився у собаки вперше, ніяких небезпечних симптомів більше не відзначено, можна спробувати допомогти вихованцю самостійно, без звернення до фахівця (але якщо тварина почувається непогано, а стільця не було не більше 3-4 діб)!). Отже, перша допомогти при запорах складатиметься з таких дій:

• Для початку потрібно спробувати нагодувати тварину їжею, що сприяє налагодженню стільця (гарбузове пюре, буряк, білокачанна капуста, цукіні, свіжі кисломолочні продукти на кшталт йогурту або кефіру, висівки). У страви собаки можна в малих дозах додавати рослинну, лляну або оливкову олію;
• Якщо вихованець привчений до сухого готового корму, то гранули можна перед подачею собаці розмочувати у воді;
• З песиком, у якого запор, варто частіше, довше і активніше гуляти. Рух сприяє перистальтиці кишок;
• Спровокувати вихід калу може допомогти масаж живота собаки. Але від подібних дій краще відмовитись, якщо пузико тверде, а під час дотиків тварина відчуває біль;
• У миску тварини потрібно якнайчастіше підливати свіжу воду;
• Застосування вазелінової олії при запорах у собак – дієве та безпечне вирішення проблеми. Великим особинам за допомогою шприца (без голки) вводять 2 ст. ложки вазеліну, дрібним – 0,5 ст. ложки двічі на день;
• Усунути запор у собаки дозволить Лактулоза (Дуфалак) - давати 0,5 мл на 1 кг маси тварини, 2 десь у день до акта дефекації;
• Впоратися із запором можна і за допомогою ветпрепарату «Бімін» - маслянистої рідини на основі вазелінової олії. Засіб вводять собакам внутрішньо з розрахунку 1 мл на 1 кг ваги (у флаконі 30 мл) один раз на день. Препарат не має побочки, але протипоказаний при кишковій непрохідності.

Коли слід звертатися до лікаря

Варто зазначити, що робити в домашніх умовах спроби усунути запор можна лише тоді, коли тварина почувається нормально, а стільця не було не більше ніж 3 (максимум 4) днів. У деяких випадках (наприклад, при кишковій непрохідності) налагодити дефекацію можна лише хірургічним шляхом або спеціальними препаратами, які може призначити лише фахівець.

Крім того, запор – лише симптом якогось захворювання, отже, щоб позбавити тварину проблем зі стільцем у майбутньому, потрібно з`ясувати причину появи проблем з дефекацією. При глистах, наприклад, потрібно введення дегельмінтиків, при стресі - седативних заспокійливих препаратів, при бактеріальних хворобах - антибіотиків і так далі. Якнайшвидше варто набрати номер лікаря, якщо:

• Собаку нудить, є низка небезпечних симптомів (відмова від їжі, проблеми з диханням, неприємний запах із рота та ін.);
• Тварина відмовляється від їжі;
• При спробах помацати живіт песик відбігає або починає «плакати»;
• Якщо тварина не більше 4 днів;
• Якщо ніякі самостійні спроби впоратися із запором не принесли успіху.