Як визначити породу собаки
У щасливих володарів собак із родоводом немає необхідності сумніватися в тому, якої породи їхні улюбленці. Але як бути тому, хто не має на руках жодних документів, де була б згадана приналежність тварини до певної породи?
Як дізнатися, яка порода собаки
Як визначити породу собаки, якщо на неї немає жодних документів? Варіантів не так і багато, але можна все ж таки спробувати розібратися, до якого роду і племені належить тварина такими способами:
- Допомога ветлікаря чи досвідченого кінолога. З великою ймовірністю визначити породу собаки по цуценяті або по дорослій особи можуть фахівці, чиєю професією є лікування або виховання чотирилапих друзів людини. Профі, швидше за все, зможуть повідомити власнику породу його вихованця, спираючись лише на екстер`єр тварини, але буде ще краще, якщо на шкірі собаки вони розглянуть тавро (воно може розташовуватися на внутрішній стороні вушка або паху). Вичерпну інформацію про собаку допоможе з`ясувати і впроваджений у підшкірну область холки електрочіп (інформація про собак з чіпами та клеймами зберігається у комп`ютерній базі, доступ до якої є у ветлікарів та кінологів);
- Допомога на форумі собаководів-аматорів. У Мережі повно майданчиків для спілкування, створених спеціально для власників собак (там можна знайти як новачків, які вперше в житті завели тварину, так і собаківників з великим стажем, а також кінологів та ветеринарів). На форумі можна поставити питання про належність собаки до будь-якої породи, прикріпивши до свого повідомлення якісні фотографії тварини;
- Сайти з розпізнавання породи собаки. В Інтернеті є ресурси, де завантаживши фото, можна визначити, якої породи собака. Але власнику тварини слід врахувати, що чим чіткішим буде фотографія чотирилапого друга, тим вищий шанс, що його порода буде визначена безпомилково;
Самостійне визначення породи собаки за її екстер`єром та характером. Іноді дізнатися породну приналежність вихованця може сам його новий господар, спираючись лише на зовнішній вигляд песика. Для цього потрібно звернути увагу на такі важливі деталі:
- Габарити тварини, а саме зростання в загривку та вага. Обчислити, до якої породи належить собака, можна за її розмірами. Так, дуже маленькими або карликовими є тварини зростом менше 30 см і вагою до 5 кг (до таких відносяться, наприклад, чихуахуа, пекінеси або ши-тцу). До маленьким (або дрібним) породам зараховуються собаки, чий зріст не більше 40 см, а вага коливається в межах від 5 до 10 кг (кокер-спанієлі, такси, бостон-тер`єри, малі пуделі). У середніх за розмірами собак зріст 40-55 см, вага – до 20 кг (міттельшнауцери, бордер коллі, сіба-іну). Якщо зростання тварини від 55 до 65 см, а вага від 20 до 30 кг, то її можна вважати великим (голден ретрівер, американський пітбультер`єр). У дуже великих собак зріст понад 65 см, вага – до 50 кгсередньоазіатська і східноєвропейська вівчарка, канарський дог). Ну а у представників гігантських порід зріст перевищує 75 см, а вага перевалює за 50 кгнімецький дог, Кавказька вівчарка, Ньюфаундленд);
- Довжина та текстура вовни. Собаки можуть бути безволосими, хоча на їх тілі при цьому може бути зовсім трохи шерстинок (китайські чубаті, американські голі тер`єри). Якщо довжина вовни собаки не більше 1 см, її прийнято вважати короткошерстою (мопси, російські Тої, ротвейлери). У собак із середнім шерстим покровом довжина волосинок більше 1 см, але менше 4 см (німецька вівчарка, сибірські хаски). Якщо ж довжина вовни у собаки перевищує 4 см, її прийнято вважати довгошерстою (афганські хорти, бобтейли, коллі, мальтійські болонки та ін.). Крім довжини вовни, дещо може сказати і її жорсткість або м`якість. Так, для представників одних порід характерна дуже жорстка шерсть (ердельтер`єри, фокстер`єри, різеншнауцери), в інших порід шерстий покрив м`який і шовковистий (йоркширський тер`єр, лхаський апсо);
- Довжина морди та форма черепа. Є собаки з витягнутими мордочками (бультер`єр, російський хорт, салюки), а в інших вони короткі, плескаті (це собаки брахіцефали: французький бульдог, пекінес, німецький боксер). Важливо також оцінити розміри та форму черепа. В одних порід він вузький (левретка, басенджі), а в інших – широкий (стаффордширський тер`єр, англійський бульдог);
- Форма вух. Швидше з`ясувати, якій породі собака, допоможуть і її вуха. Особливістю деяких порід, наприклад, є стоячі вуха (більшість вівчарок, акіта-іну), в інших же вушка висячі (бігль, порселен, такса). Важливий при цьому і розмір вух: у кокер-спанієля та папільйона, наприклад, вуха великі, а бордер тер`єра і мопса вони маленькі;
- Костяк, довжина кінцівок. Для деяких порід характерні вузька грудина і такий же вузький таз (це додавання часто зустрічається у мисливських хортів і гончаків). У собак службових порід, як правило, добре розвинена грудна клітка, а таз виглядає вужчим (доберман, німецький боксер, ротвейлер, кане-корсо). Пастуші породи собак зазвичай мають широкі груди і такий же значний таз (бельгійський грюнендаль, кавказька і середньоазіатська вівчарки). Велике значення може мати і довжина передніх та задніх кінцівок собаки. Так, до коротконогих вихованців відносять такс, скай-і скотч-тер`єрів. А ось представники довгоногих порід: леонбергер, сенбернар, ірландський вовкодав;
- Особливості зовнішнього вигляду собаки. У багатьох порід собак є характерні та неповторні родзинки. Наприклад, у шарпеїв це велика кількість шкірних складок, у комондорів - шерсть, схожа на шнурки або джгути, у бассет-хаундів - дуже довгі вуха і приспущені нижні повіки, у чау чау – фіолетова мова, а у далматинів – чорні цятки на білій вовні;
- Характер собаки. Деяке уявлення про породу тварини може сказати і її характер. Так, одні собаки в будь-якому віці милі та добродушні, вони ніколи не бувають агресивними навіть по відношенню до незнайомців (до добряків ставляться лабрадори та голден ретрівери, мальтезі). Інші собаки насторожені, вони недовірливі до сторонніх (чау-чау, американський пітбультер`єр, ротвейлер). Однак потрібно врахувати, що характер собаки багато в чому залежить від її способу життя та виховання, так що при певному розкладі навіть лабрадор може виглядати похмуро та недружелюбно, а ротвейлер бути наймилішим створенням.
Отже, якщо потенційний власник склав точний опис тварини, то настав час прочісувати довідники та Інтернет-сайти, присвячені породам собак. Саме з цих джерел можна буде дізнатися інформацію про ту чи іншу породу. Порівнюючи свого собаку з тими, що будуть на фото, легко можна обчислити її породу. Хоча не буде жодної точної гарантії, що тварина чистокровна, а не метис, народжений від союзу собак різних порід (або від породистої та безпородної собак).