Левретка

Оцінка характеристик породи

Короткий опис породи

Левретки (малі італійські хорти) невеликі собачки, чия вага коливається в межах 2,7-5 кг. Вони вважаються найдрібнішими з усієї групи мисливських хортів не лише за вагою, а й за висотою, яка рідко перевищує 38-40 см. На вигляд левретки нагадують зменшену копію грейхаундів – популярних мисливських собак англійського походження. Тривалість життя левреток становить приблизно 12-15 років. Для мініатюрних собак такої породи характерна подовжена звужена округлена форма голови з вираженими надбрівними дугами. Область переходу від лоба до морди собаки неясно виражена, вилиці сухі. Морда левретки подовжена, що звужується до кінчика носа чорного кольору. Щелепи левретки мають ножиці. Очі овальної форми, великі, живі, темного відтінку. Вуха високої посадки, невеликі, зігнуті на хрящах і відведені у протилежні сторони або на потилицю. Шия в міру мускулиста і суха, дорівнює довжині голови. Груди левретки вузькі. Довжина корпусу дорівнює довжині висоти собаки в загривку, спина пряма і м`язова, опукла в районі в міру м`язистого крупа. Хвіст тонкий у діаметрі, низького постава. Кінцівки прямі, із сухою мускулатурою передні та з більш вираженою задні. Шерсть італійських хортів коротка по всьому тілу, блискуча та гладка. Забарвлення може бути чорного, сірого, палевого, блакитного або ізабеллового відтінків (можливі білі мітки в області грудей та лап).

Левретки найчастіше купуються як собак-компаньйонів, оскільки їхній мініатюрний розмір і жвавий характер ідеально підходять для утримання в міських квартирах. Такі собаки можуть чудово влитися практично в кожну сім`ю – молоду чи літню, активну чи спокійну. Тим не менш, левретки, будучи мисливськими хортами (хоч і дуже граціозними), можуть чудово проявляти себе під час полювання на невелику дичину і птицю (заєць, куріпка). Правда, в Росії як помічники купуються більші мисливські породи, які більш пристосовані до особливостей нашої місцевості. Таким чином, хоч левреток і представляють найчастіше як декоративних собак для насолоди господарського погляду, вони поєднують у собі ті ж якості, що й великі хорти – мисливський інстинкт, витривалість при гонитві за звіром, жвавість. Беруть участь (і мають чимало шанувальників) малі італійські хорти та в собачих бігах. Проте в нашій країні левретки протягом кількох століть відіграють роль домашніх улюбленців – невеликих, добродушних та досить лагідних.

Фото левретки

Історія походження

Дослідники породи стверджують, що зразковий вік витончених левреток становить не менше 6000 років. Доказом цього є факт виявлення під час розкопок археологами стародавніх єгипетських споруд, гробниць фараонів та храмів, де було виявлено численні зображення собак, нагадували на вигляд левреток – невеликих, з довгими і вузькими головами, струнких хортів. Крім того, в середині 20 століття вчені знайшли в усипальницях фараонів та жерців Стародавнього Єгипту скелети собак, які на вигляд абсолютно ідентичні сучасним левреткам. За легендою, на території сучасної Італії мініатюрні хорти з`явилися в одного з найзнаменитіших римських лідерів – Гая Юлія Цезаря. А дарувальником собак за тією ж легендою виступила не менш одіозна постать – цариця Єгипту Клеопатра (велика шанувальниця породи). Звичайно, достеменно невідомо, як саме поширювалися по світу маленькі хорти в той далекий час. Але через багато століть, приблизно в 16-18 столітті нашої ери невеликі хорти стали надзвичайно популярними серед знаті багатьох європейських країн, також були ці собаки і на Русі у імператорів (Петро I, Катерина II та ін.).) та їх наближених. Назва породи з`явилася приблизно в Середні віки, заснована вона була від французької «li?vre» - «заєць», тобто собака для полювання на зайця. Офіційно визнана порода стала лише на початку 20 століття, коли все частіше левреток стали заводити не заради полювання, а для розваг багатих осіб. Тоді ж селекціонери вирішили прилити левреткам крові уіппету та карликового пінчера для збереження типу хорта та малого зросту.

Характер левретки

Зміст та догляд

Левретки – собаки, які можуть утримуватися лише у приміщенні, оскільки мороз, вогкість та протяги вони переносять погано. Крім того, в холодну пору господареві доведеться одягати на собаку теплі речі та взуття, щоб під час прогулянки короткошерстий собака не здригнувся і не захворів. Такі собаки часто мерзнуть навіть у квартирі, проте не слід постійно укутувати тварину. Досить у найморозніші дні, коли в будинку чи квартирі прохолодно, утеплити собаку, одягнувши на неї в`язаний або флісовий комбінезон (або кофту). В решту часу собака будинку повинен «загартовуватися», інакше будь-який вітерець на вулиці загрожує застудою. До речі, для левретки, що мерзне, можна встановити туалетний лоток, де собака зможе справити потребу, не виходячи на холод.

Дресирування та навчання

Здоров`я та хвороби