Чи може заразитися людина від собаки глистами?

Про те, що собака найкращий друг людини ми знаємо з дитинства, проте спілкування з братами нашими меншими крім задоволення та користі несе в собі низку небезпек, про які необхідно мати уявлення всім любителям та власникам собак.

Більшість гельмінтів потрапляє до людини у вигляді приймання зараженої їжі чи через легкі. Найбільш уразливою групою є діти, які набагато простіше відносяться до поняття гігієни та мають ще не до кінця сформовану імунну систему. Виділяють 2 основних види гельмінтів, здатних передаватися від домашнього вихованця до його господаря: стрічкові хробаки та нематоди.

Діти найбільш уразливі до зараження глистами.

Якими глистами можна заразитися від собаки

Існують паразити, які можуть передатися людині від собаки.

Розглянемо які глисти передаються від собаки до людини.

Стрічкові хробаки

Стрічкові черв`яки відносяться до класу плоских хробаків, які паразитують як в організмі людини, так і в організмі тварини.

Стрічкові черв`яки можуть існувати як у людині, так і у собакі.

Згідно з медичною статистикою, майже 30% дорослих людей є носіями глистних паразитів.

Серед організмів стрічкового вигляду найчастішими учасниками передачі від тварини до господаря є:

• лентець широкий;
• свинячий ціп`як;
• ехінокок;
• огірковий ціп`як.

Стрічка широка

Стрічка широка проникає в собаку через заражене м`ясо.

Цей вид гельмінтів може бути отриманий від домашньої тварини внаслідок стабільного щоденного контакту.

Це один з найбільших представників свого класу, в народі іменований бичачим ціп`яком.

Свою назву він отримав завдяки житлу - тонкому кишечнику і м`язовим тканинам великої рогатої худоби.

В організм собаки цей паразит проникає за допомогою вживання останньої м`яса зараженої корови або теля. Собаки не є, з наукового погляду, зараженими бичачим або свинячим ціп`яком особинами, але при цьому вони – носії цього виду гельмінтів, так звані «проміжні господарі», здатні передавати або провокувати глистяну інвазію.

Огірковий ціп`як

Переносником цього виду стрічкового хробака є не сам собака, а блохи, присутні на шерсті тварини.

Огірковий ціп`як, потрапляючи в організм людини, викликає регулярну нудоту.

Звичайно, важко уявити дорослу людину, яка ковтає інфіковану блоху, зате дитини, що грає з цуценям, цілує або кусає його цілком можна.

Потрапляючи в організм людини огірковий ціп`як, паразитує в тонкому відділі кишечника, провокуючи наступні симптоми:

• регулярну нудоту;
• анальний свербіж;
• підвищене слиновиділення;
• порушення сну;
• періодичні болі в нижній ділянці живота.

Свинячий ціп`як

Як уже згадувалося раніше собаки є проміжними носіями свинячого ціп`яка. Необхідно уточнити, що заразитися цим видом стрічкового хробака можна і від кішок, і від кроликів, і інших домашніх тварин.

Кінцевою метою свинячого ціп`яка є саме людина, оскільки тільки всередині людського організму паразит може розмножуватися.

Процес розмноження провокує ураження стінок тонкого кишечника або теніоз.

Симптоматика теніозу:

• сильна діарея;
• суттєва втрата ваги;
• мігрені;
• поганий чи уривчастий сон;
• нудота та блювота;
• спазми у животі.

Свинячий ціп`як провокує сильну діарею.

Ехінокок

Цей вид стрічкових паразитів вважається одним із найнебезпечніших.

Ехінокок розмножується в тонкому кишечнику.

Пов`язано це з їхньою здатністю провокувати виникнення та розвиток кіст у тканинах легень і печінки. При цьому новоутворення можуть досягати розміру тенісного м`яча. Але головна небезпека полягає в безсимптомності перебігу цього захворювання та в легкості зараження людиною.

Ехінокок також паразитує в тонкому кишечнику не тільки собак або кішок, але і диких тварин, наприклад, вовків і лисиць. Звільнення від цього виду паразитів у ході консервативного лікування не є можливим, тому як метод лікування виступає хірургічне втручання.

Нематоди

Нематоди або круглі хробаки найчастіше представлені «собачими аскаридами» або анкілостомами.

Нематоди викликають підвищення температури тіла.

Гельмінти першої групи дуже схожі з людським різновидом. Єдине, що їх відрізняє, це поведінка після проникнення в організм людини.

Найчастіше «непроханими гостями» є личинки токсокара (Toxocara canis). До групи ризику при зараженні ці паразитом відносять насамперед дітей, які з легкістю ковтають цей вид личинок. І також підвищена небезпека зараження загрожує ветеринарам, працівникам собачих розплідників, мисливцям, що контактують із собаками, дачникам та городникам.

Потрапляючи в організм Toxocara canis через стінки кишечника проходять у кровотік, осідаючи в печінці, легенях, головному мозку, очних яблуках, нирках або підшлунковій залозі. При цьому личинки токсокар провокують некроз тканин, алергічні реакції, часткову або повну сліпоту, розвиток бронхіальної астми.

Головними симптомами наявності токсокар в організмі є:

• підвищення температури;
• різні види шкірних висипів;
• погіршення пам`яті;
• неврит зорового нерва;
• м`язові болі;
• безпричинний кашель;
• знижений апетит.

Анкілостоми

Ще один вид гельмінтів, що мешкає в організмі собак - це анкілостоми. Яйця цього виду паразитів можна виявити у фекаліях тварин.

Анкілостоми, потрапляючи на шкіру, провокують почервоніння та свербіння.

Потрапляючи в ґрунт, вони здатні впровадитись у шкірний покрив людини, викликаючи цим супутні шкірні захворювання. Про це варто пам`ятати всім любителям ходіння босоніж, а також батькам, чиї діти регулярно грають у садах та парках.

При шкірному інфікуванні спостерігаються:

• почервоніння та свербіння;
• невеликі кровоточиві виразки;
• алергічні реакції.

Запобіжні заходи

Після контакту з твариною слід мити руки.

Істотно знизити ризик зараження глистами від собак та інших домашніх вихованців можуть бути найпростіші заходи, що гарантують безпеку здоров`я:

• Будь-який контакт з тваринами повинен закінчуватися ретельним миттям рук з використанням мила.
• Регулярно має проводитися і вологе прибирання приміщення з використанням дезінфікуючих засобів.
• Один раз на три місяці необхідно проводити профілактику глистів у домашньої тварини за допомогою прийому спеціальних препаратів.
• Також щотижня потрібно купати собаку, використавши протиблошиний шампунь. Не буде зайвим і постійне носіння домашнім вихованцем протиблошиного нашийника.

Відео про захворювання, що передаються від тварини до людини