Визначення симптомів та лікування глистів у домашніх собак

Собаки, що живуть у квартирах, заражені паразитами. Не дивуйтесь. Багато людей думають, що носіями гельмінтів є лише бездомні собаки. Це не так, близько 80% домашніх вихованців є власниками паразитів.

Як визначити, чи є глисти у собаки? Наскільки гельмінти небезпечні? Це залежить від виду паразита, віку собаки та її загального стану здоров`я. Найпростіший спосіб діагностики гельмінтозу – лабораторний аналіз, швидко та надійно.

Будемо гранично відвертими: лише невелика частина собаківників роблять перевірку систематично. Що ж тоді говорити про мешканців сіл та селищ, де навіть немає таких можливостей.

Проте гельмінтоз – поширене та небезпечне захворювання у собак. Для проживання, залежно від виду, вони вибирають:

• Кишечник;
• Кров;
• Печінка;
• Легкі;
• Серце.

Вони проколюють стінки судин, чіпляються за органи, таким чином наносять ранки на мікроскопічному рівні. Стають причиною анемії та поширення інфекції. Паразити з`їдають більшу частину поживних речовин, що надходять у кров тварини, а натомість виділяють сильні токсини.

Найбільшу небезпеку вони представляють цуценятам, але й доросла особина може бути схильною до серйозного зараження. Гельмінти, що зібралися у великій кількості, часто утворюють «клубок», який закупорює вихід із прямої кишки. Як результат, якщо господар собаки вчасно не помітив відсутній стілець, непрохідність може призвести до смерті.

Певний вид глистів, сприяє появі алергічної реакції та дерматиту. Гельмінти, що вразили внутрішній орган, у буквальному значенні згодом можуть його розірвати.

Ознаки наявності захворювання

Чи можна визначити зараження у собаки за симптомами, не здаючи аналізів щомісяця. Так, є загальні рекомендації щодо визначення інвазії вашого вихованця:

• Непостійний стілець, запори чергуються з діареєю;
• Відсутній апетит без причини або зниження ваги з підвищеним апетитом;
• Шукає після прийому їжі;
• Поява спорадичного блювання;
• З утрудненням ковтає їжу;
• Собака катається на попі, намагається заспокоїти свербіж анального отвору;
• Прояв дерматиту та інших шкірних захворювань;
• Загальний стан та зовнішній вигляд – погіршилися (собака стала млявою, шість тьмяною).

Живі або мертві глисти, їх яйця, окремі частини особин - можна поспостерігати в калі і поряд з анальним отвором. Інвазія викликає блювоту у собаки, в якій теж можуть бути присутніми глисти.

Маленьких цуценят візуально можна діагностувати за ребрами, що помітно виступають, і здутому животу. Змінюються харчові звички, підвищений апетит, а зовні залишається худим цуценям.

При сильному зараженні все навпаки: немає апетиту, щеня мляве і малорухливе. Починає рвати глистами, потім діарея, запор та непрохідність кишечника. Втрата вихованця буде неминуча. Заражений молодий пес, відстає у розвитку і нерідко занедужує рахітом.

Увага:

Симптоми інвазії від глистів можуть бути відсутніми. Глисти живуть у всьому тілі, тому результат лабораторного аналізу калу не повинен заспокоювати. Для отримання надійної відповіді необхідно взяти пробу калу кілька днів поспіль. Наявність паразитів, за три дні проб, однозначно виявить та видасть себе.

Види глистів у собак

Глистів величезна кількість, але їх поділили на три групи:

1. Нематода – круглий хробак.
2. Цистода – плоский стрічковий глист.
3. Трематода – сисун.

У нашому регіоні собаки хворіють на токсокароз і токсаскаридоз, які викликають круглі черви. Стрічкові плоскі глисти викликають у собак дипілідіоз. Один з різновидів трематоди, поширений у північній частині країни, викликає опісторхоз.

Варто пам`ятати, що деякі види собачих глистів можуть ґрунтуватися в людині.

Профілактичні дії

Сучасна профілактика не може убезпечити вихованця від зараження. Ми й не підозрюємо, що з пилом та піском на взутті часто приносимо і яйця гельмінтів. На сьогоднішній день єдиний спосіб убезпечити кімнатного собаку від паразитів – це профілактика. Для запобігання сильній заглистованості цуценят проводиться обов`язкова процедура дегельмінтизація суки перед в`язкою. Годуючий суці протирають живіт і соски, при прогулянці на них можуть потрапляти яйця глистів. Новонародженим цуценям належить проводити першу профілактику з двотижневого віку. Дорослим собакам необхідно виводити глистів один раз на рік.

Планова дегельмінтизація не панацея. Профілактика захворювання проводиться щодня, це контроль собаки під час прогулянки. Не давати вільно тинятися, бродячі собаки поголовно заражені паразитами. Не давати чіпати чи поїдати випорожнення інших собак, вони можуть бути джерелом зараження. Не давати підбирати їжу на вулиці та пити дощову воду.

Гельмінти можуть перебувати у прісноводній рибі, у бліхах, на вошах та власоїдах. Сиру рибу в їжу давати не рекомендують. Необхідно щорічно проводити комплексну антипаразитну обробку.

Вибираємо ліки від глистів для собак

Місце проживання та вік тварини, має основне значення при виборі засобу від глистів для собак. Наприклад:

Дослідження показали, що на території Росії, новонароджене або молоде щеня заражене нематодою Тохосага canis, тому вибирати засіб, посилений для боротьби з цим паразитом або комплексні засоби, що вводяться оральним шляхом. Цуценятам до одного місяця, дають зі шприца без голки солодку суспензію, а тим, хто старший – засоби для собак у вигляді таблеток.

Дорослі собаки задовольняються широким вибором коштів від глистів. Виходячи з імунітету, що розвивається у паразитів, рекомендують не користуватися одним і тим же препаратом, а чергувати різні засоби.

Існують прості правила, незалежні від лікарських засобів. Для успішного лікування гельмінтозу необхідно:

Консультуватися та прислухатися до порад наступних людей:

1. Заводчика, де брали собаку;
2. ветеринарного лікаря;
3. Одноклубників по породі собак.

Є сенс купувати перевірені іншими людьми препарати.

1. Лікарські засоби, куплені в хороших аптеках, мають більшу довіру до покупців. Обов`язково перевірити термін придатності, щоб уникнути отруєння.
2. Застосовувати засіб по інструкції з упаковки.
3. Порівняйте протипоказання до застосування препарату, з вашою породою собаки. Є засоби протипоказані певним породам собак.
4. Найправильніше, до початку проведення лікування чи профілактики – зробити аналізи. Механізм знищення глистів, у кожного препарату, різний і немає ліків від усіх глистів одночасно. Цей фактор змушує спочатку отримати детальну консультацію у спеціаліста і розробити план боротьби з паразитами.

Періодика профілактики глистів у собак

Є думка серед собаківників, що профілактичні заходи необхідно проводити один раз на три місяці. Це не так. Так, щоквартальна дегельмінтизація значно знизить ризик інвазії, але за рахунок здоров`я самого собаки.

Будь-які ліки проти паразитів – токсична отрута, яка впливає на шкідника, паралельно наносить токсичне зараження та носію.

Але, навіть проводячи планове чищення раз на квартал, неможливо позбутися всіх глистів. Є незаперечний факт: новонароджені цуценята є носіями паразитів, навіть при необхідному чищенні суки перед в`язкою. Робимо висновок – у собаці завжди присутні глисти.

Завдання собаківника зводиться до наступного:

1. Звести до мінімуму кількість паразитів в організмі собаки. Автоматично зменшиться шкода від них.
2. Зменшити ризик токсичного отруєння вихованця від препаратів.

Після цього відразу втрачається сенс бездумного витравлення глистів. Набагато важливіша планова дегельмінтизація широким спектром перед случкою та вакцинацією. Інші ситуації вимагають здачі аналізів для виявлення глистів. Після чого роблять висновки та приймають рішення, як лікувати та яким препаратом.

Якщо візуально з собакою все добре, ознак зараження не спостерігається, немає необхідності вдаватися до паніки. Необхідно проводити профілактичні заходи – раз на півроку.

Варто потурбуватися, купити та давати собаці гепатопротектори та сорбенти, вони допоможуть зняти навантаження на печінку та нирки, захистити від токсинів.

Як вивести глисти у цуценя

Застосовується обґрунтована та перевірена схема дегельмінтизації щенят. Глистогонні ліки дають на 14 день, повторюють на 28. Щеплять щеняти на 42 день життя.

Це обумовлено циклом життя глистів. Заражаються щенята ще в утробі матері. Глисти починають рости і розвиватися з народженням цуценя. Стають здатними до розмноження через 20 днів і відкладають свої перші яйця. У свою чергу, через 20 днів ці яйця повторять цикл.

Рання дегельмінтизація вбиває більшу частину паразитів з першої спроби. Ті, хто залишився, сильно постраждав і послабився. Повторна обробка добиває не встиглих дозріти і відкласти яєць глистів. Її проводять половиною норми. Якщо щеня сильно заглистоване, варто провести ще одну прогін препаратом у повному обсязі.

При лікуванні гине значна кількість особин, що отруюють, і без того ослаблений організм цуценя, токсинами. Двох - трьох крокове вигнання паразитів, розподіляє надмірну дозу токсинів на кілька разів. Є можливість змінити препарат, якщо видно ознаки нездужання вихованця, пронос, блювання.

Дегельмінтизація кількох цуценят одного посліду проводиться індивідуально з кожним цуценям. Це дозволить убезпечити малюків від передозування, нерідко один може з`їсти за свого брата та отруїтися.

Стандартний графік профілактичних заходів проти глистів у цуценя:

Це зразкова схема, її застосування спочатку слідує погодити з ветеринарним лікарем або заводчиком.

Народні рецепти

Сучасна ветеринарія пропонує величезну кількість медикаментозних засобів для проведення дегельмінтизації. Різні суспензії, таблетки та розчини, лікарські добавки в їжу різних виробників. Є ще й народні засоби від глистів у собак, так, скажімо, допоміжні засоби домашнього виробництва.

Усе засоби проти паразитов, приготовлені будинки, призначені для внутрішнього вживання. І якщо, припустимо, це відвар з лікувальних трав, як змусити улюбленого вихованця, випити в достатній кількості приготовлені ліки практично – нереально.

Є й інші методи на собачих гельмінт. Найпростіший і найефективніший спосіб впливу на паразитів, до того ж і безпечний, є медична клізма.

Для приготування складу клізми знадобиться три компоненти:

• Півлітра простого коров`ячого молока;
• Дві чайні ложки часнику, заздалегідь подрібненого або видавленого через часнику;
• Столова ложка сухої пижми.

Усі інгредієнти необхідно з`єднати та поставити на вогонь закип`ятити. Прокип`ятити протягом 5 хвилин і відставити убік для охолодження. Після того, як суміш охолоне, вона вважається готовою для застосування.

Застосування цього розчину допомагає позбавитися глистів у собаки за дві – три процедури. Проводять процедуру лікування собаці після прогулянки, необхідно щоб собака спорожнив пряму кишку.

Фахівці рекомендують використовувати клізму з народним рецептом як допоміжний засіб. Використовувати вищеописане лікування в одному варіанті, неприпустимо. Є можливість систематичного повторення інфікування вихованця.

Коли стикаємося із запущеною формою захворювання, то чищення клізмою не здатне впоратися з глистами повністю. Якщо у блювотній масі або в калі, були виявлені глисти у собаки, симптоми та лікування переходить на другий план. Це говорить про запущену стадію інвазії, немає часу думати і необхідно терміново звертатися до фахівця.