Нетримання сечі у собаки

• Сильний емоційний спалах - коли тварина відчуває страх, радість, страх, то мимовільне разове виділення сечі цілком зрозуміло і припустимо;
• Мітки для позначення своєї території - подібна поведінка спостерігається як у собак-хлопчиків (найчастіше), так і у представниць прекрасної статі. Особливо часто калюжі можуть бути під час течки у сук, а також у собак, які відчувають, що поруч є «дама», яка готова до спарювання;
• Калюжі у неприпустимих місцях як помста господарю - Іноді собаки свідомо писають там, де не можна, щоб насолити власнику, якщо той накричав чи покарав;
• Неохайність – зазвичай собаки справляють потребу або під час вигулу, або писають у лоток. Але є тварини, які періодично нехтують правилами туалету, роблячи калюжі там, де закортіло. Як правило, так чинять собаки, власник яких не надто зацікавлений у правильному вихованні вихованця;
• Вікові зміни - у старого собаки слабшає мускулатура сечового міхура, що призводить до нетримання;
• Вроджене нетримання – у собак будь-якого віку можуть бути патології сечостатевих органів, що призводить до підтікання сечі.

Коли нетримання сечі у собаки небезпечне?

А що робити, якщо нетримання ніяк не виходить пояснити перерахованими вище причинами? На жаль, іноді проблема може бути спричинена наступними недугами:

Сильний нервовий розлад – якщо тварина, яка пережила переляк чи трагедію, писається постійно, то причина може бути у стресі. При цьому крім нетримання у тварини будуть і такі симптоми: збудження (виявляється в постійному пошуку та «віддаленні» неіснуючих бліх, активному русі по квартирі туди-назад, гучному безпричинному гавканні, ігноруванні команд), апатія (собака лежить байдуже в одній позі, не бажає ні їсти, ні гуляти, ні грати, при ходьбі тварина жалібно підтискає хвіст і вуха). Іноді вивести собаку з тяжкого стану можна помірними фізичними навантаженнями, добрим та приватним спілкуванням. Іноді можуть знадобитися і антидепресанти. Важливо не карати собаку, яка явно поводиться незвично, а з`ясувати причину стресу;

Ектопія сечоводів - з`єднання сечоводів безпосередньо з уретрою, хоча в нормі сеча надходить у сечовий міхур, а вже потім в уретру. Сеча при ектопії витікає мимоволі, а собака не може контролювати процес. Нетримання при такій проблемі - це лише невелика неприємність, оскільки нерідко у собак з ектопією сечоводів розвиваються серйозні сечостатеві захворювання: вагініт, орхіт, епідидимід та інші. Нерідко хворі особини безплідні. Таблетками та уколами усунути таку проблему не вийде, антибіотики можуть лише сприяти запобіганню інфекціям. Єдиний вихід - операція з введення сечоводів у правильне положення;

Полідіпсія – невгамовне споживання води собакою зазвичай через збій у роботі мозку та нирок. Якщо тварина раз у раз спустошує миску з водою або прагне вгамувати спрагу, попивши з калюжі або водойми, то це може бути викликано збоєм у роботі гіпофіза, що викликає вироблення антидіуретичного гормону, що дозволяє ниркам виробляти сечу. Немає нічого дивного, що під час сну чи неспання у собаки з полідипсією може бути нетримання. Часто полідипсія може бути лише причиною якогось небезпечного захворювання. Так, до недуги можуть призвести пухлини мозку, проблеми із щитовидною залозою, нефроз нирок, діабет. Лікування собаці призначають на основі аналізів крові та сечі, коли буде визначена точна причина посиленої спраги та нетримання;

Цистит - запалення сечового міхура (або уретри). Привести до подібної проблеми можуть бактеріальні інфекції, паразити, алергія, онкологія, хвороби нирок. Але найчастіше цистит провокують саме бактерії. Крім нетримання при подібному захворюванні у собак спостерігаються такі симптоми: біль при сечовипусканні (тварина жалібно поскулює, низько сідаючи), зниження апетиту, кров або згустки слизу в сечі (або подібні виділення в ділянці статевих органів). На основі досліджень лікар призначає тварині антибіотики (якщо причина циститу криється в бактеріальній інфекції), спазмолітики та аналгетики;

Ускладнення після стерилізації – іноді у собак після таких операцій спостерігається ослаблення м`язів сечостатевої системи та сфінктера сечовивідних шляхів у результаті гормонального розладу. Найчастіше нетримання сечі у собаки після стерилізації виникає через 4-6 місяців після хірургічного втручання. При цьому сеча може мимоволі виділятися як рідко (наприклад, у періоди збудження), і щодня. Лікування має на увазі як медикаментозні методи (препарати для зміцнення сфінктера), так і операції з відновлення м`язів, що відповідають за виведення сечі;

Мочекам`яна хвороба – хвороба, що викликається утворенням каменів та піску в органах сечовидільної системи через бактеріальні та вірусні інфекції, неправильне харчування, малу активність. Крім нетримання при МКБ у собак можуть спостерігатися болі під час сечовипускання, кров у сечі, апатія та відмова від їжі, спрага. Лікування МКБ має на увазі введення тварині протизапальних засобів і спазмолітиків, антибіотиків, промивання сечового міхура, введення в раціон кормів для собак з сечокам`яною хворобою.

Як лікувати нетримання сечі у собаки?

Як ми з`ясували вище, нетримання сечі у вихованця може бути викликано низкою причин, причому деякі з них досить серйозні. Отже, при виявленні нетримання слід зробити так:

• Постаратися визначити, що могло спровокувати проблему. Якщо тварина, наприклад, зробила калюжку на підлозі після відвідування ветклініки, то турбуватися особливо нема про що (песик просто трохи перенервував). А ось якщо тварині явно нездужає (больовий синдром, жалібне повищування, відмова від їжі тощо.), то доведеться терміново звернутися до фахівця;
• Щоб зрозуміти, чому у собаки нетримання сечі, потрібно здати аналізи сечі та крові, провести УЗД та рентген-дослідження. Для встановлення діагнозу важливо повідомити фахівця про всі тривожні симптоми, які супроводжували нетримання;
• Якщо у тварини нетримання через хворобу або через ускладнення після оперативного втручання, то ні лайка, ні тим більше побиття неприпустимі. Не допоможуть і виховні заходи. Єдиний вихід – звернення до ветклініки;
• Врятувати меблі від неприємного запаху сечі та плям допоможуть собачі підгузки. Однак це зовсім не виключає обов`язковості звернення до лікаря.