Чому кішка ікає і що робити господареві

Гикавка у кішок - це симптом неконтрольованого спазму діафрагми (м`язи, що відокремлює грудну ділянку від черевної). Судомне її скорочення викликає у тварини вимушений дихальний рух. На вдиху відбувається рефлекторне змикання голосової щілини та блокування дихальних шляхів надгортанником (підковтковим хрящем), що супроводжується характерним звуком. Фактично гикавка являє собою короткочасну ядуху. Причини цього явища можуть бути різними. І, залежно від них, спазм діафрагми може бути як нормальним фізіологічним явищем, так і патологією. З цієї статті Ви дізнаєтеся про те, чому це відбувається, наскільки це небезпечно, що робити, щоб напади припинилися і більше не поверталися.

Причини виникнення

Гикавкою можуть страждати як дорослі особини, так і малюки. Часто її відчуває кошеня ще в утробі матері, незадовго до народження. Вважається, що внутрішньоутробна гикавка необхідна для формування самостійного дихання і служить для тренування діафрагми та дихальної мускулатури.

Гикавка для дорослих особин у більшості випадків є абсолютно невинним явищем. У цьому випадку вона, як правило, носить епізодичний характер і є безумовним рефлексом, що виникає як відповідь на тимчасовий дискомфорт у шлунково-кишковому тракті. Після того, як нормальний стан шлунково-кишкового тракту відновиться, проходить і спазмування діафрагми.

Але, якщо кіт часто і довго ікає, це може свідчити про тяжкі внутрішні патології. Таким чином, залежно від причин та провокаційних факторів розрізняють кілька різновидів гикавки:

• ідіопатична;
• психогенна;
• що виникає, як наслідок стимуляції діафрагми та подразнення блукаючого нерва;
• патологічна.

Ідіопатична гикавка

Вона не має видимої причини та проходить самостійно. Лікарі припускають, що спочатку гикавка була захисною реакцією організму. Ідіопатична гикавка є не до кінця згаслим рефлексом внутрішньоутробної гикавки плода, потрібної для того, щоб кошеня навчилося дихати самостійно.

Психогенна гикавка

Психогенна гикавка виникає, якщо вихованець відчуває депресію або пережив нервове потрясіння. Причини цього можуть бути такі:

• тварина страждає від відсутності уваги, з нею ніхто не грає;
• кішка залишається замкненою на самоті, якщо господарі довго відсутні вдома;
• між тваринами існує суперництво за територію чи їжу (якщо в будинку живуть дві чи три кішки).

Гикавка, що має причиною стимуляцію діафрагми та подразнення блукаючого нерва

Якщо кішка ікає після їжі, то це означає, що її організм намагається відновити функцію затисненого блукаючого нерва. Блукаючий нерв або нервус вагус є парним нервом, що проходить через все тіло, від голови до черевної порожнини. Він іннервує голову, шию, органи грудної порожнини, шлунково-кишкового тракту. Проходячи через отвір у діафрагмі, він регулює функції дихання, ковтання, серцебиття, блювання, роботи шлунка.

Під впливом багатьох факторів і в результаті стимуляції діафрагми нервус вагус може ущемлятися. Механізм гикавки, який полягає в різкому скороченні діафрагмальних м`язів і подальшому скиданні напруги, допомагає зняти обмеження та звільнити його. До появи гикавки ведуть ситуації, що сприяють утиску нерва:

• переїдання;
• поспішний прийом їжі, погане пережовування, заковтування їжі великими шматками;
• вживання холодного корму чи води;
• вживання сухого корму за відсутності достатньої кількості рідини;
• сильне переохолодження тварини;
• прийом їжі в незручному положенні, коли стравохід чи шлунок перебувають у перегнутому стані;
• вагітність, коли збільшена матка може чинити тиск на діафрагму;
• період линяння теж є провокуючим фактором, оскільки коти, вилизуючи себе, заковтують велику кількість вовни.

Патологічна гикавка

Патологічна гикавка є симптомом найрізноманітніших захворювань. Якщо вона має тривалий характер і її супроводжують інші тривожні симптоми, то кота обов`язково потрібно показати ветеринару. Інакше можна не помітити, що у нього розвивається серйозне захворювання та прогаяти час. Патологічна гикавка може свідчити про такі захворювання:

1. Порушення у роботі центральної нервової системи. Якщо кішка наполегливо гикає, відчуває нудоту, розлад зору, то це може свідчити про запалення мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт) або високий внутрішньочерепний тиск. Якщо порушена координація рухів або є кругове ходіння, то є велика ймовірність пухлинних захворювань мозку.
2. Хвороби органів ШКТ. Тривала, часто повторювана гикавка може свідчити про гастрит або виразку шлунка, панкреатит, захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів.
3. Хвороби серцево-судинної та дихальної систем. Гикавка може бути симптомом бронхіту, пневмонії, а також інфаркту, інсульту або аритмії.
4. Інфекційні захворювання різної етіології, гельмінтози. Всі вірусні та бактеріальні інфекції можуть викликати інтоксикацію організму та супроводжуватися нудотою, блюванням або гикавкою. Так само проявляють себе зараження будь-якими видами гельмінтів.
5. Тривала гикавка може бути своєрідною рефлекторною дією. Так буває, коли в стравоході застрягло стороннє тіло (наприклад, рибна кістка) і кішка намагається зробити все, щоб звільнитися від нього. У цьому випадку присутні й інші симптоми (утруднення процесу ковтання та дихання, кашель, сльозотеча, больовий синдром). Варто терміново звернутися до ветеринара, тому що зволікання може бути небезпечним для життя тварини.
6. Алергічна реакція, що зачіпає слизову оболонку дихальних шляхів, може викликати тривалу гикавку, чхання, кашель, утруднення дихання, ядуху та інші.

Лікування та профілактика гикавки

Якщо гикавка має епізодичний характер і не є симптомом серйозних хвороб, то її лікування не потрібно. Для якнайшвидшого припинення нападу можна застосувати відволікаючі заходи:

• заспокоїти вихованця, приголубити його;
• напоїти тварину водою;
• зайняти цікавою грою;
• зігріти, якщо кішка переохолоджена.

Якщо вихованець починає гикати після їжі, рекомендується звернути увагу на наступні моменти:

• корм та вода для кішки повинні бути лише кімнатної температури;
• годувати тварину треба лише подрібненою їжею;
• у кішки завжди має бути вільний доступ до чистої води;
• харчування має відбуватися у доброзичливій, спокійній обстановці;
• не слід перегодовувати тварину;
• не можна допускати переохолодження кішки, а особливо кошеня;

Крім того, слід своєчасно вичісувати кішку, яка линяє, особливо якщо вона відноситься до породи довгошерстих.

Якщо гикавка має затяжний характер і супроводжується іншими підозрілими симптомами, необхідно терміново доставити кота до ветеринарної клініки для виключення серйозних патологій.

У разі діагностування хвороби лікар призначить курс лікування. Як тільки тварина стане почуватися краще, з гиканням теж можна буде легко впоратися, оскільки її причину усунуто.