Що робити, якщо у собаки запор: лікування та заходи профілактики

Більш відданих людині істот, ніж собаки, навіть уявити неможливо. Вони люблять нас, своїх господарів, беззавітно, а ми у відповідь оточуємо своїх улюбленців ласкою та турботою. Головне, щоб домашній вихованець був завжди здоровий і багато в чому від власника собаки залежить, чи будуть у неї проблеми зі здоров`ям чи ні.

Симптоми запору у собак

Основний симптом запору – це повна або часткова затримка випорожнення. Часткова затримка проявляється в тому, що вихованець рідше какає (норма у дорослих тварин - 1-3 рази на день, у цуценят може бути і до 5 разів) і робить це з великими труднощами, кал виходить сухими і твердими дрібними катишками.

Запор також проявляється й іншими симптомами:

• живіт стає твердим і болючим через накопичення газів;
• собака втрачає апетит або повністю відмовляється від їжі;
• тварина стає млявою, слабкою і малорухливою;
• у тяжких випадках на слизовій оболонці у пащі з`являється білий наліт і може початися блювання – це ознаки інтоксикації організму.

Причини запору у собак

Можна виділити такі причини:

• неправильне харчування;
• недостатнє споживання води;
• перегодовування;
• малорухливість;
• сторонній предмет у кишечнику;
• медичні проблеми.

Неправильне харчування

Неправильне харчування – це найчастіша причина виникнення непрохідності прямої кишки у собак. Їм категорично заборонено їсти здобу, солодощі, копченості та жирне м`ясо.

Часто виникає запор у тих собак, які регулярно гризуть кістки. Справа в тому, що залишки кісток накопичуються в кишечнику і це може стати причиною не тільки запору, а й кишкової непрохідності. Особливо небезпечні порожні кістки птиці, гострі шматки яких можуть спричинити прорив внутрішніх органів.

Недостатнє споживання води

Основа пиття собаки – це звичайна вода. Якщо вона мало споживає води, то ймовірність виникнення запору суттєво збільшується, особливо при харчуванні переважно сухим кормом.

Перегодовування

Від переїдання у собак може розвинутись ожиріння, що, у свою чергу, може стати причиною виникнення багатьох проблем зі здоров`ям, у тому числі й запору.

Малорухливий спосіб життя

Дефіцит фізичних навантажень у собаки - це одна з головних причин зниження м`язового тонусу, у тому числі і гладких м`язів кишечника, що сприяє появі запору. Особливо важлива помірна фізична активність для літніх вихованців, у яких через вік і так знижений тонус кишечника.

Сторонній предмет у кишечнику

Нерідко в травному тракті собаки можуть виявитися сторонні предмети, які не можуть переваритися, ні вийти природним шляхом. Це можуть бути кістки, дрібні іграшки, шматки целофану чи інші предмети. У цих випадках тварина, крім запору, можуть мучити сильні болі в животі. Якщо спостерігаються такі симптоми, то тварину треба негайно показати ветеринару.

Медичні проблеми

Досить часто причиною виникнення запору є різні захворювання, такі як:

• захворювання травного каналу;
• порушення обміну речовин;
• пухлини у кишечнику;
• захворювання сечостатевої системи;
• неврологічні хвороби;
• цукровий діабет.

Наслідки запору у собак

Деякі власники собак ставляться до запори у своїх вихованців легковажно - мовляв, нічого страшного в цьому немає. Справді, здебільшого нічого трагічного у цій ситуації немає. Але запор, особливо тривалий, може мати дуже серйозні наслідки, такі як:

• інтоксикація організму;
• розрив кишківника;
• критичні ураження внутрішніх органів.

Лікування запору у собак

Отже, за всіма симптомами та ознаками виявлено запор у собаки. Що робити господареві в цьому випадку?

У будь-якому випадку треба з`ясувати причину і насамперед лікувати її, а зробити це без кваліфікованої допомоги ветеринара важко.

Тяжкі випадки запору

Якщо у собаки спостерігаються ознаки запору з повним припиненням дефекації та яскраво вираженими змінами поведінки, то треба негайно звернутися до ветеринара, щоб своєчасно знайти причину запору та призначити лікування.

У деяких особливо серйозних випадках може допомогти лише оперативне лікування. Без цієї міри не обійтися за таких проблем:

• непрохідність кишечника;
• заворіт кишок;
• утворення пухлини або кісти;
• наявність стороннього предмета у травному тракті.

Щоб оперативне лікування дало позитивний результат, треба повністю виконувати всі рекомендації лікаря з реабілітації тварини у післяопераційний період.

Якщо причиною запору є якесь системне внутрішнє захворювання, що не потребує оперативного втручання, то і тут не обійтися без допомоги ветеринара. І в цьому випадку можна порадити лише одне – точно виконувати всі розпорядження лікаря.

Легкі випадки запору

Далеко не завжди (і, дякувати Богові!) запор вимагає серйозного терапевтичного або оперативного лікування.

Якщо прояви запору не завдають особливого дискомфорту для собаки, можна спробувати такі способи лікування:

• зміна раціону;
• народні засоби;
• клізми;
• медикаментозні засоби;
• підвищена фізична активність.

Зміна раціону

Треба негайно виключити з раціону солодке, здобу, жирне м`ясо, копченість, яйця, наваристі бульйони, твердий сир та кістки. З м`ясного собаці можна їсти лише яловичину, телятину та курятину.

Якщо собака звикла до кісток, то краще давати їй кісточки з жил, тому що їх можна повністю розгризти.

Їжу треба давати лише маленькими порціями, теплу та розм`якшену. Дуже корисні при запорі розварена гречана каша та тушковані овочі (морква, кабачки, капуста). З молочного – нежирний кефір чи натуральний йогурт. Якщо собака звикла їсти корм, то найкраще перейти на спеціальні дієтичні сорти корми.

І не можна забувати, що у собаки в мисці завжди повинна бути вода, особливо якщо в її раціоні більшу частину складають сухі корми.

Народні засоби

Перевірені народні засоби у лікуванні запору:

• слабкий відвар жостеру;
• настій на гарбузовому насінні – чайну ложку насіння залити половиною склянки окропу, дати настоятися 30 хвилин;
• лляне масло - великим собакам давати по столовій ложці двічі на день, маленьким - по чайній ложці теж двічі на день;
• теплу вазелінову олію – давати двічі на день такими порціями: мініатюрним собакам – чайна ложка, середнім – столова ложка, великим – дві столові ложки. Найкращий спосіб - зі шприца за щіку собаці.

Клізми

Один із кращих засобів лікування запору – це клізма з теплою вазеліновою олією. Олія вводиться в пряму кишку дуже повільно, без зусиль. Для собак дуже великих порід – достатньо 200 мл олії, 100 мл – для собак вагою від 20 до 40 кг, для дрібних собак – 50 мл, для мініатюрних порід – столова ложка.

Якщо масло не йде, то треба негайно припинити цю процедуру, оскільки це може бути кишкова непрохідність.

Медикаментозні засоби

Добре допомагають «людські» проносні препарати:

• "Лактусан" - сироп або таблетки;
• "Дюфалак" - сироп;
• "Бісакодил";
• "Пурген";
• сульфати магнію та натрію;
• касторове масло.

Для зняття болю можна застосовувати «Но-шпу» та «Баралгін».

Фізична активність

Це найдоступніший спосіб профілактики багатьох недуг у собаки, у тому числі від запорів. Потрібно просто більше і частіше гуляти з собакою – не менше трьох разів на день, мінімум по 30 хвилин, а вихідні дні можна і довше.

Лікування запору у цуценят

Симптоми запору у цуценят такі ж, як і у дорослих собак. З появою у цуценя цих симптомів, звичайно, краще звернутися до лікаря, особливо якщо у собаки спостерігається яскраво виражена зміна у поведінці.

У легких випадках прояви запору можна обійтися без допомоги спеціалістів. У принципі рекомендації з лікування та профілактики запору у цуценят та у дорослих собак однакові.

Але є деякі нюанси.

харчування

Рекомендації такі ж, як і для дорослих собак, тільки табу на заборонені продукти має бути ще суворішим – адже у щенячому віці закладається фундамент здоров`я.

Клізми

До цієї процедури треба підходити з особливою обережністю, а найкраще, якщо клізму цуценятам ставитиме досвідчений фахівець.

Фізична активність

Активний спосіб життя особливо важливий для цуценят. Так що більше грайте та гуляйте зі своїм маленьким вихованцем - цуценяті треба гуляти не рідше 4-5 разів на день.

Щеплення

Запор у цуценя може бути наслідком різних внутрішніх захворювань.

Якщо виконувати всі вищезгадані рекомендації, то ваш чотирилапий друг почуватиметься комфортно і радуватиме своєю поведінкою.