Що робити при запорі у собаки в домашніх умовах

• застій у кишечнику може бути пов`язаний з годуванням тварини надто м`якими, дрібними або великими кістками;
• харчування пса сухим кормом при недостатній кількості рідини, що споживається;
• надмірна кількість поглинається корми;
• ожиріння внаслідок малорухливого способу життя;
• постійне годування тим самим;
• годування жирним бульйоном;
• непрохідність калу може розвинутись після операції, якщо тварині дали наркоз і це уповільнило процеси організму, у тому числі дефекацію.

Запор може бути викликаний хворобами, що розвиваються в організмі:

• ураження нирок та шлунка, ШКТ;
• запальні процеси у організмі;
• якщо в кишечнику або ділянці статевих органів пухлина;
• захворювання ЦНС, які супроводжує парез та паралізація;
• надмірна кількість паразитів (гельмінтів);
• травми опорно-рухового апарату (стегно, хребет);
• заворіт кишок.

Калові маси можуть застоятися і в тому випадку, якщо раніше тварина страждала від проносу і собаці давали в`яжучі засоби.

Симптоми та терапія

Зрозуміти наявність проблеми можна за явними ознаками. Якщо собака, яка раніше часто спорожнялася, тепер це робить нетипово малими дозами або взагалі не робить, це може бути запор. Хазяїн може зрозуміти наявність проблеми, якщо особина виробляє сильні потуги і скиглив при спробі зробити цю маніпуляцію. На наявність запору у собаки вказують симптоми:

• надмірно роздутий і тугий живіт;
• почервоніння очних яблук;
• блідість слизових;
• спрага;
• відсутність нормального апетиту;
• у випадках інтоксикації у тварини спостерігається блювота.

Коли виявлено запор у собак, багатьом відомо, що робити в домашніх умовах, але не завжди конкретний метод може допомогти тварині. Господарю важливо розуміти причину утворення цієї проблеми. Якщо причина незрозуміла чи є підозри, що запор утворився не від неправильного годування та малої рухливості, а від серйозніших проблем, пов`язаних із внутрішніми органами, то потрібно звернутися до лікаря. У цьому випадку собаці буде неможливо допомогти, крім того, можна завдати організму шкоди.

Коли причина більш-менш ясна чи ні можливості показати собаку лікарю, то можна розпочати терапію вдома, застосовуючи знання з народної медицини. До цього необхідно отримати хоча б дистанційні рекомендації ветеринара.

Якщо собака якийсь час не спорожнялася, необхідно зробити такі маніпуляції:

• змінити раціон харчування, замінивши сухий корм рідкою їжею;
• більше гуляти з собакою, якщо їй це поки що не важко;
• за допомогою шприца ввести через беззубу область пасти вазелінову олію до 200мл на велику особину;
• боротися із запором за допомогою клізми.

Крім цього, можна вилікувати тварину за допомогою відварів гарбуза та жостеру. Можна дати собаці від запору кілька ложок лляної або олії. Розм`якшення та виведення фекалій відбувається при застосуванні Дюфалаку. Багато хто знає, що дати собакам при запорі можна і кефір, або кисле молоко.

Ветеринар перед тим, як лікувати собаку, перевіряє стан кишечника. Якщо причиною запору стало вживання з їжею будь-якого стороннього предмета або особина проковтнула іграшку, то може знадобитися операція, під час якої будуть видалені сторонні предмети.

Як поставити клізму

Щоб якісно було надано першу допомогу, необхідно знати, як правильно ставити клізму. Для цього потрібно порадитися з лікарем, адже глибоку клізму, яка допомагає при тривалих процесах, може поставити тільки лікар. Вдома ж господар може поставити лише неглибоку.

Крім того, потрібно докладно розпитати лікаря про всі нюанси процедури та про ті рідини, які можна використовувати для клізми. Зазвичай, якщо у собаки запор не запущений, застосовують такі рідини як: звичайну кип`ячену воду або воду з додаванням до неї риб`ячого жиру, вазелінове масло або мильний розчин.

Рідини вливаються у певній кількості, залежно від розміру собак. Якщо запор у собаки великих розмірів (до 40 кг), кількість розчину наближається до одного літра. Якщо ж процедура потрібна дрібнішої особини (до 20 кг), то рідини береться вдвічі менше. У тому випадку, коли клізма ставиться цуценяті, достатньо 200 мл рідини. Клізму виробляють з використанням різних спринцювань та гумових груш. Маленькому песику можна вводити розчин за допомогою шприца.

За даної процедури пес повинен знаходитися в наморднику. Краще його покласти набік або хоча б поставити рівно над якимось тазиком. Інструменти повинні бути обладнані гумовим наконечником. Якщо собаку при цьому мучить сильний біль, можна дати їй Но-шпу. Укол ставиться внутрішньом`язово, розраховуючи по 0,1 мл на кг ваги.

Грушу з розчином вводять в анальний отвір, але не глибше 5 см у великих собак і 3 см у дрібних. Якщо рідина не проходить усередину кишечника, варто припинити процедуру та довірити лікування лікарю.

Коли необхідно зробити лікування запору у молодих та легких собак, вливають виключно кип`ячену воду, не більше 10 мл. Температура повинна бути близько 27°C.

Профілактика

Для профілактики проблем із кишечником потрібно часто вигулювати улюбленця. Тварини повинні жити в природі, а там вони досить багато рухаються, тому обмеження свободи для них неприродне. Потрібно досить довго перебувати на свіжому повітрі, не менше півгодини, активно грати та примушувати собаку багато рухатися.

Так як найчастіше зустрічається запор у собаки після кісток, то потрібно знати, що давати собаці краще сирі кісточки. Відмовитися від годівлі відвареними кістками, а також надто великими та дрібними, які забивають кишечник. Запор від кісток небезпечний і тим, що ними можуть порушуватись внутрішні тканини. Тому потрібно ретельно продумувати, чим годувати вихованця. Після операції краще давайте тварині напіврідку їжу, супи, каші.

У тварини цілодобово має бути вільний доступ до рідини. Якщо годувати собаку сухою їжею, це погано позначається на травленні, потрібно перемішати її з напіврідкими кормами. Добре на організм діє селера і гарбуз - при цьому раціоні собаки рідко страждають від застою калових мас.

Лікувати запор від гельмінтів не дуже приємно, тому заздалегідь потрібно проводити профілактику зараження паразитами. Для цього розроблено безліч спеціальних засобів, призначенням яких має займатися ветлікар.

Кожен господар може зробити досить багато для того, щоб улюблениця була здорова і не відчувала проблем, у тому числі з дефекацією. Краще заздалегідь подбати про її здоров`я, тому що допомогти собаці при запорі куди складніше.