Покрокова інструкція, як зробити укол собаці

Зробити укол собаці, якщо потрібно доставити ліки в м`яз, необхідно в центральну частину задньої кінцівки чи плече. При підшкірному введенні колють у холку або під лопатку, пахвинну складку. Внутрішньовенну ін`єкцію виконують на передній лапі біля ліктьового згину, використовуючи катетер.

Під час процедури тварину потрібно утримувати, погладжуючи по голові, бокам, щоб вона рухом не зламала голку. Шприци краще брати інсулінові, вони менше травмують. А ампулу з ліками перед введенням потрібно погріти в руках, щоб не допустити ускладнень у вихованця.

Як зробити укол собаці: основні правила

Зробити укол захворілому собаці можна тільки за призначенням ветеринара, або препаратом, який раніше прописувався в аналогічній ситуації. Важливо правильно вибрати момент для цього, коли вихованець ситий, спокійний, але не заснув. Якщо він надмірно грайливий або заздалегідь не налаштований лікуватися, потрібен помічник, який потримає тулуб пса та голову. При процедурі необхідно дотримуватися правил:

• Рекомендуємо прочитати про основні протизапальних для собак. Зі статті ви дізнаєтеся про механізм дії та показання для призначення вихованцю НПЗЗ, популярні лікарські препарати, засоби при захворюванні суглобів.

  А тут докладніше про те, як зупинити кровотечу у собаки.

  Підготовка до ін`єкції: вибір шприца, його наповнення

  До ін`єкції тварині слід готуватися так:

• добре вимити руки;
• розглянути ампулу з ліками, щоб зрозуміти, скільки слід набрати в шприц;
• потримати її в руках кілька хвилин, щоб препарат не був холодним;
• протерти скло та долоні антисептиком;
• взяти пилочку, відокремити наконечник ампули і заховати його, щоб собака не дотягнувся;
• роздрукувати упаковку зі шприцом, надіти голку, опустити її в посудину та набрати потрібний обсяг ліків;
• перевернути шприц вістрям вгору і постукати для рівномірного розподілу засобу;
• повільно натискати на дозатор для виходу повітря доти, доки з голки не виділиться крапля ліки.

Укол слід зробити протягом 5 хвилин після того, як засіб потрапив у шприц, інакше доведеться набирати нову дозу.

Як тримати тварину

Під час процедури слід тримати собаку за основи передніх лап, голову, злегка погладжуючи. Так слід робити, коли потрібен укол у холку чи плече. Для ін`єкції в стегно, крім цього, необхідно дотримуватись і кінцівка, куди вводять ліки. Важливо виконати такі умови:

• бити через короткий час після їди, якщо в інструкції до препарату не сказано інше;
• вигуляти до виконання ін`єкції;
• не поєднувати її з маніпуляціями, яких собака не любить, боїться (наприклад, стрижка пазурів);
• покласти або поставити тварину на рівну поверхню, щоб не довелося виконувати процедуру у незручній позі;
• не дратувати хвостатого пацієнта гучними звуками, увімкненим телевізором, присутністю сторонніх;
• не наближатися зі шприцем до сплячого вихованця, інакше від переляку він може нашкодити і собі, і господареві.

Хоча їх доцільно використовувати лише для короткошерстих вихованців. Вовна ж у місці ін`єкції у всіх тварин, яким роблять уколи, має бути чистою.

Собака не дає робити укол: що робити

Якщо собака не дає робити укол, необхідно робити таке:

1. покликати помічника, якого тварина знає та не боїться;
2. покласти вихованця на бік;
3. помічнику сісти або встати біля голови собаки, зафіксувати тварину в цьому положенні, утримуючи за бік, голову та лапи, погладжуючи.

Попередньо на вихованця надягають намордник або перев`язують щелепи хусткою.

Поширені помилки

Помилкова поведінка та дії, внаслідок яких укол зробити неможливо, це:

• зайве хвилювання господаря, що передається і вихованцю;
• спроба ввести ліки перезбудженої тварини;
• сторонні у кімнаті, де виконують процедуру;
• спроба впливати на собаку криком чи шльопанням;
• використання для уколу тієї ж голки, яку застосовували для проколювання гумової кришечки флакона з ліками.

Уколи собаці вдома: схема, техніка введення

Уколи собаці за призначенням ветеринара вдома самостійно можна робити:

• у стегно чи плече, якщо препарат необхідно вводити у м`яз;
• у холку, під лопатку або в область пахвинної складки, коли ліки потрібно колоти підшкірно.

Найскладніша – техніка внутрішньом`язової ін`єкції, вона передбачає знання анатомії, щоб не потрапити до судини, артерії чи нерва. Схема така, що колоти треба в розслаблений м`яз на задній частині стегна, ставлячи голку перпендикулярно і підтримуючи тварину за кінцівку.

У лапу не можна колоти з внутрішньої частини, де йде стегнова артерія, або занадто переміщатися на зовнішню сторону, тому що там знаходиться кістка.

У загривку

Ін`єкцію в холку роблять за таким алгоритмом:

1. піднімають шкіру між лопаток і шиєю тварини трьома пальцями;
2. іншою рукою беруть шприц за основу голки;
3. вводять вістря в нижню лінію складки приблизно на третину під кутом 45 градусів;
4. натискають на поршень шприца, доки ліки в посудині не скінчиться;
5. не відпускаючи складку, виймають голку;
6. дезінфікують ранку від голки, одночасно масажуючи.

Тут важливо не проколоти складку наскрізь. Але якщо здається, що голка провалилася в порожній простір, то все виконано вірно. Вводити її можна як у напрямку від хвоста до голови, так і у протилежному. Тобто вставати допустимо перед собакою або обличчям до її потилиці.

Як зробити укол цуценяті підшкірно, в м`яз

Зробити правильно укол цуценяті вдасться, якщо дотримуватися тих же рекомендацій, що і у випадку з дорослою твариною, але враховувати наступні моменти:

• малюка для виконання процедури можна взяти на коліна;
• при введенні препарату підшкірно беруть складку в районі лопатки двома пальцями та вколюють голку в її нижню частину між ними;
• у цьому випадку вводити вістря потрібно, доки не відчується, що воно «провалилося», тобто неглибоко;
• для уколів у м`яз беруть інсуліновий шприц, якщо вага малюка до 5 кг, та вводять не маслянистий препарат;
• у попередньому випадку вістря потрібно поміщати на всю глибину, крім випадків, коли малюк належить до дрібної породи (у них м`язовий шар тонший, тому лише на 0,6-1см);
• лапу, в яку роблять ін`єкцію, краще піджати вгору, щоб сідничний м`яз був розслаблений.

Як правильно робити підшкірний укол собаці:

Коли з`явиться кров, це означатиме, що все зроблено правильно. Потрібно зняти бинт, що перетягує лапу, з катетера витягти гострий стилет. Пристосування закривають ковпачком, прикріплюють до лапи пластиром.

Після цього можна робити укол:

1. приєднати шприц із ліками, але без голки до відповідного отвору катетера;
2. повільно тиснути на поршень, доки препарат не введеться;
3. витягти шприц;
4. перев`язати місце ін`єкції разом з катетером, щоб собака не почала розчісувати його.

Допоможе легкий масаж проблемного місця кілька разів на день. Якщо через пару діб собака все ще шкутильгає, потрібен ветеринар. Важливо і її поведінку: бадьорий пес, що не втратив апетиту, не потребує допомоги. Але якщо він шкутильгає і став млявим, треба везти його до ветеринара відразу.

Утворення інфільтрату

Інфільтрат, або запалена хвороблива шишка, формується через:

• порушення правил стерильності під час введення препарату;
• уколів в одне й те саме місце;
• додаткового пошкодження тканин голкою під час її вилучення;
• неправильного вибору шприца;
• вливання засобу під шкіру або жирову, сполучну тканину замість м`язової;
• використання холодних ліків або складу високої щільності, який погано розсмоктується.

Тому перед використанням ліки, що раніше не застосовувалися, потрібно провести пробу на чутливість. Якщо ж проблема виникла, препарат потрібно перестати вводити та дати собаці антигістамінний засіб. При важких проявах варто відправитися з нею до ветеринара або викликати його додому.

Емболія судин

Емболія, або закупорювання судин, відбувається через попадання в кров засобів, не призначених для цього:

• олійного препарату або у вигляді суспензії;
• перекису водню;
• будь-якого іншого, якщо голку встромили в просвіт судини.

Ускладнення проявляється тим, що собака підволікає ногу, кінцівка холоне, болить. Воно може призвести до загибелі тварини. І тому не можна протирати місця уколів перекисом, важливо контролювати правильне введення голки.

Рекомендуємо прочитати про догляді за старим собакою. Зі статті ви дізнаєтеся про те, як скоригувати раціон вихованця, особливості прогулянок зі старою собакою, які щеплення робити, як допомогти при появі кашлю.

А тут докладніше про те, коли необхідно приспати собаку і що потрібно знати про присипання.

Необхідність ін`єкцій для собаки – це стрес і для її власника, але з нервозністю та страхом потрібно впоратися. Вихованцю вдасться швидше одужати, якщо не доведеться кілька днів їздити до клініки, бувати в незвичній обстановці серед чужих людей та інших тварин. А іноді вміння господаря зробити укол може врятувати улюбленцеві життя.