Як зробити клізму собаці в домашніх умовах

Порушення роботи шлунково-кишкового тракту у собак зустрічаються досить часто, і можуть призвести до серйозних проблем зі здоров`ям. Один з методів екстреної допомоги при отруєннях, запорах та інших хворобах – очисна клізма. Вона значно полегшить стан чотирилапого друга, а в деяких випадках може врятувати йому життя, тому кожен власник тварини повинен вміти виконувати цю процедуру самостійно. Як зробити клізму собаці в домашніх умовах і не завдати шкоди організму вихованця?

Показання та цілі проведення процедури можуть бути різними – до них входить:

• очищення кишечника від застійних калових мас;
• усунення інтоксикації організму при отруєннях;
• підтримка життєдіяльності при тяжких станах;
• підвищення чи зниження температури тіла;
• лікування захворювань кишківника;
• терапія гельмінтозів;
• підготовка до діагностичних процедур щодо дослідження стану ШКТ.

Залежно від мети проведення процедури, розрізняють очисні, лікувальні та поживні клізми, а за складом, глибиною проникнення та температурою вони можуть бути теплими, холодними, контрастними, сифонними, глибокими та неглибокими.

У ветеринарній практиці зазвичай використовуються очисні та лікувальні клізми. Поживні процедури, або введення спеціальних розчинів у пряму кишку показані тваринам, які перебувають у стані виснаження, і з якихось причин не можуть приймати їжу через рот. Застосовується метод досить рідко, тому що було доведено, що корисні речовини вбираються в слизову оболонку кишечника в мінімальній кількості, недостатній для забезпечення життєво важливих функцій.

Увага! Клізма є медичною процедурою, яка має ряд суворих протипоказань, тому повинна проводитися за призначенням лікаря.

Причини та симптоми запорів у собак

Найчастіше клізми собакам призначаються при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються запорами. Запор - патологічний стан, при якому спостерігається утруднення або повна відсутність дефекації. Причин його розвитку у собак може бути безліч:

• незбалансоване харчування – вживання великої кількості сухої та жирної їжі, відсутність клітковини у раціоні;
• перехід новий вид корму;
• харчові отруєння;
• інтоксикація та зневоднення організму при різних захворюваннях;
• дисбактеріоз;
• стресові ситуації;
• дисфункції нервової системи, насамперед паралічі та парези;
• непрохідність кишечника при закупорці його паразитами чи сторонніми предметами;
• запальні та інфекційні процеси у травному тракті;
• гіподинамія, нестача фізичної активності;
• доброякісні та злоякісні новоутворення;
• збільшення передміхурової залози у собак;
• вікові зміни в організмі, внаслідок яких погіршується функція виділення кишечника.

Розпізнати запор у собаки досить просто - про подібне порушення прийнято говорити при тривалій (добу і більше) відсутності дефекації. Тварини часто просяться на вулицю, сідають і сильно тужаться, можуть поскулювати або тремтіти через біль у кишечнику та анальному отворі. Незважаючи на всі спроби спорожнитися, кал виходить в дуже малій кількості або не виходять взагалі, фекальні маси виглядають твердими і сухими, в них можуть бути грудки вовни.

Важливо! Здорові собаки випорожнюються не менше двох разів на день, і будь-які проблеми з дефекацією можуть свідчити про серйозні проблеми зі здоров`ям вихованця. Особливо це стосується представників невеликих декоративних порід (Грифони, йоркширські тер`єри і т.п.д.), тому що шлунок у них слабкий від природи.

Як допомогти собаці при запорі

Запор не тільки доставляє собаці дискомфорт, але й може призвести до серйозних проблем зі здоров`ям і навіть смерті внаслідок інтоксикації організму або розриву кишечника. При перших ознаках подібного стану вихованця слід якнайшвидше показати лікарю і вжити заходів щодо очищення кишечника від калових мас. При частковій дефекації та задовільному самопочутті тварини можна полегшити її стан у домашніх умовах.

Лікувальні препарати

Один із дієвих засобів для боротьби із запорами – проносні препарати, які можна купити у ветеринарній або звичайній аптеці. Собакам можна давати такі засоби:

Щоб тварина проковтнула препарат, його потрібно покласти в улюблені ласощі, а за відсутності апетиту - влити за допомогою шприца, попередньо знявши з нього голку. Дозування залежить від маси тіла вихованця: маленьким собакам препарати дають дитячі дози ліків, середнім та великим – дорослі. Розрахувати правильну дозу самостійно дуже складно, а при прийомі завеликої кількості препарату можливі побічні ефекти, тому перед лікуванням краще проконсультуватися з ветеринаром.

Народні засоби

Народні рецепти при запорі у собак діють не так швидко, як медикаментозні препарати, але завдають організму менше шкоди та викликають мінімальну кількість побічних ефектів.

Найбільш безпечний і дієвий проносний засіб – вазелінове масло, яке не завдає шкоди організму собаки, пом`якшує калові маси та сприяє нормальному випорожненню кишечника. Дозу розраховують так: представникам дрібних порід дають по половині чайної ложки, середніх – по чайній ложці, великих – по півтори, частота прийому – двічі на добу.

Крім того, для полегшення стану тварин можна використовувати:

• неміцний настій жостеру - чайну ложку трави запарити склянкою окропу, наполягати півгодини, напувати собаку потроху протягом дня;
• настій насіння гарбуза – для приготування слід залити чайну ложку сировини половиною склянки окропу, настоювати півгодини;
• масло льону слід давати двічі на день, доза для великих особин складає столова ложка, для маленьких – чайна.

При легких запорах (калові маси присутні, але виходять з утрудненням), іноді досить змінити раціон собаки та приділяти увагу активності тварини. З меню випливає виключити солодкі, жирні та копчені продукти, вироби з тіста, яйця, твердий сир та кістки. При порушеннях дефекації корисні рідкі каші, тушковані овочі, нежирні кефіри та йогурти. Їжу потрібно давати тварині в теплому, перетертому вигляді невеликими порціями не менше трьох-чотирьох разів на день. Якщо собака харчується сухим кормом, потрібно переглянути його склад та перейти на дієтичні сорти.

Увага! Запор – не самостійне захворювання, а симптом різних патологій, тому для повного усунення проблем з дефекацією потрібно виявити їх причину та позбутися її.

Відео - Запор у собаки

Клізма як засіб від запору

При запорі у собаки клізма впливає відразу в декількох напрямках: розмиває калові маси, сприяє їх виходу з кишечника разом з токсинами та паразитами, підтримує водний баланс в організмі та активізує моторику кишечника. Відвари лікарських трав та медикаментозні розчини, які вливають у пряму кишку разом з водою, додатково мають протизапальний, антисептичний та регенеративний ефект.

Найпростіший засіб для клізми – добре прокип`ячена вода, холодна чи тепла. Крім того, в рідину можна додавати:

• настої лікарських рослин;
• харчову соду та сіль;
• порошок марганцівки;
• олійні речовини (риб`ячий жир, олія вазеліну, гліцерин);
• мило;
• спеціальні поживні розчини та препарати (наприклад, глюкозу).

Вибирати рідину для промивання кишечника потрібно в залежності від захворювання та цілей проведення процедури. Ромашка, звіробій, деревій і сода знімають запальний процес, вазелінове масло, гліцерин і мило швидко пом`якшують калові маси, а марганцівка має антисептичний ефект, бореться з патогенною мікрофлорою та паразитами. Поживні розчини застосовуються при сильному ослабленні організму та відсутності апетиту, але проводити такі процедури без призначення ветеринара не можна.

Важливо! Використовувати спиртові розчини, лимонний сік, оцет та інші речовини з підвищеним вмістом кислоти для клізми не рекомендується – вони можуть порушити мікрофлору кишечника та погіршити стан тварини.

Як зробити клізму, не нашкодивши улюбленцю: протипоказання

Незважаючи на те, що клізма вважається безпечною процедурою, існує низка хвороб та патологічних станів, при яких проводити процедуру заборонено:

• велика втрата рідини;
• підозра на непрохідність або наявність стороннього предмета у просвіті кишки;
• новоутворення, тріщини та будь-які пошкодження слизової оболонки;
• порушення функції нирок, серцево-судинні захворювання;
• внутрішні крововиливи;
• хронічні хвороби кишечника у стадії загострення.

Розпізнати подібні патології можна за наступними симптомами: сильне блювання та пронос, іноді з домішками крові, розлади рухової функції, слабкість і млявість, уповільнене або прискорене серцебиття, проблеми з диханням. У таких випадках потрібно негайно доставити тварину до ветеринару - можливо, їй потрібне хірургічне втручання.

Як правильно поставити собаці клізму: покрокова інструкція

Клізма – не найприємніша процедура, яка навіть при правильному проведенні доставить вихованцю дискомфорт, тому краще зробити все якнайшвидше. Для цього необхідно заздалегідь підготувати необхідні інструменти та препарати, а також заручитися підтримкою когось із близьких.

Як підготувати клізму

Перший етап підготовки до терапії – вибір пристроїв та інструментів. Для промивання кишечника використовуються шприци, спринцівки та кружки Есмарха, які можна купити в аптеці, орієнтуючись на розміри та вагу вихованця.

1. Шприци використовуються для проведення процедури у цуценят. Щоб не травмувати слизову оболонку ануса наконечником шприца, на нього краще надіти шматочок гумової трубки від крапельниці.
2. Для собак середнього та маленького розміру використовуються спринцівки – ті, що рекомендуються для промивання кишечника маленьким дітям. Об`єм таких пристроїв варіюється від 30 до 700 мл.
3. Кухоль Есмарха застосовується для проведення процедури у великих собак - найпростіша виглядає як грілка з приєднаним до неї гумовим шлангом, дорогі різновиди мають краники, затискачі, регулятори і т.д.д.

На другому етапі потрібно приготувати розчин та правильно розрахувати його об`єм – у середньому пропорція становить 1 л на 20 кг ваги тварини, для маленьких собак слід взяти 250 мл рідини на 5 кг. Рецепт для приготування рідини, яка використовуватиметься для промивання кишечника, залежить від його компонентів.

Таблиця 1. Способи приготування розчинів для клізми.

Для приготування засобу потрібно взяти 30 г простої солі або 20 г англійської (порошок магнезії) на 200 мл теплої води.Повну столову ложку порошку всипати в літр води, для покращення ефекту можна додати чайну ложку солі.Щоб зробити мильну рідину, слід взяти дитяче чи будь-яке натуральне мило без хімічних домішок, натерти його на тертці, після чого розчинити у літрі води столову ложку стружки.Столову ложку рідкого гліцерину розвести у 1000 мл водиВзяти 0,5 ст.л. жиру і стільки ж води, ретельно перемішати, після чого додати ще 100 мл води.Столову ложку трави (зазвичай використовується ромашка, деревій або звіробій) залити склянкою окропу, настояти 20-30 хвилин, процідити і злегка остудити. Розбавляти настій не потрібно – якщо потрібна велика кількість засобу, потрібно збільшити пропорції.

Оптимальна температура рідини для очисної клізми – 35-37 градусів. Вона посилить моторику кишечника і сприятиме виведенню калових мас назовні. Якщо пес не спорожнявся більше трьох днів, краще не робити теплі клізми і довести температуру до 25-27 градусів.

Важливо! Для очищення кишечника потрібно використовувати лише кип`ячену воду, навіть якщо вона бутильована або фільтрована.

Як провести процедуру

Ставити собаці клізму найкраще у ванній або в будь-якому іншому місці, яке легко забирається. У крайньому випадку можна застелити підлогу одноразовою пелюшкою або великим шматком поліетилену, а якщо вихованець нормально почувається - провести процедуру на вулиці. Одяг також повинен бути старим, тому що можливо його доведеться викинути, а на собаку рекомендується надіти намордник – процедура настільки неприємна, що навіть вихований пес може пустити в хід зуби.

Алгоритм дій виглядає так.

1. Заспокоїти собаку, ласкаво та спокійно поговорити з нею та укласти її на бік, у крайньому випадку можна виконати процедуру стоячи.
2. Одягти рукавички, наповнити клізму необхідним об`ємом розчину, змастити наконечник і задній прохід собаки вазеліном або олією.
3. Ввести наконечник в анальний отвір на глибину 2-3 см, максимум на 5 см, тримаючи його паралельно хребту - діяти слід м`яко, без застосування сили. Важливо, щоб помічник при цьому міцно тримав собаку – при надто активному опорі існує ризик травмувати слизову оболонку кишечника.
4. Вливати воду потрібно повільно та акуратно, без зайвого напору – при використанні спринцівки потрібно легко здавлювати резервуар, доки вся рідина не опиниться в кишечнику. Гуртку Есмарха слід просто трохи підняти її вгору. Важливо переконатися, що розчин вільно заходить у кишечник – якщо цього не відбувається, необхідно перевірити, чи не забився наконечник клізми. У випадках, коли наконечник чистий, але рідина в кишку не надходить, слід негайно припинити процедуру – це свідчить про серйозну непрохідність кишечника, що потребує медичного втручання.
5. Після того, як весь розчин виявиться всередині, вийняти наконечник клізми, притиснути хвіст собаки до заднього проходу і потримати в такому положенні 5-10 хвилин. Якщо процедура була проведена правильно, спорожнення має наступити відразу або через 5-15 хвилин. Іноді для того, щоб клізма подіяла, собаці необхідно трохи прогулятися. За необхідності процедуру можна повторити через 1-2 години.

Дефекація після клізми має полегшити стан вихованця, але для повного одужання її може бути недостатньо. Навіть якщо від запору вдалося позбутися, тварину слід показати лікарю, щоб виявити та усунути причини порушення дефекації – якщо діагностика не виявила захворювань, власнику рекомендується переглянути раціон собаки, збільшити обсяг споживаної рідини та фізичну активність.

Клізма - серйозна медична процедура, яка має низку протипоказань, тому використовувати її без крайньої необхідності не можна. При найменшій підозрі на небезпечні порушення здоров`я у собаки не потрібно займатися самолікуванням, а якнайшвидше доставити вихованця до ветеринара.

Відео - Як поставити клізму собаці