Як зробити укол собаці
Потреба проведення уколів для тварин на багатьох господарів наганяє паніку. Тим не менш, це досить просто і внутрішньом`язова або навіть підшкірна ін`єкція може бути проведена без допомоги лікарів. Досить лише зрозуміти принцип і суворо дотримуватися всіх правил.
Укол у домашніх умовах
Багато господарів вихованців задаються питанням, чи потрібно їм вчитися робити уколи своїм вихованцям самостійно? У цьому є низка переваг. По-перше, пропадає залежність від обставин та того, хто такі уколи робити вміє. По-друге, це вигідно з економічного боку. По-третє, у разі надзвичайно ситуації ця навичка може врятувати життя вихованцю. Деякі примудряються навіть заробляти у такий спосіб.
Не варто проводити уколи на свій розсуд. Обов`язково потрібна порада з лікарем, а краще його письмове призначення з назвою препарату та дозуванням. Але деякі скорочення можуть бути зрозумілі не всім. Наприклад, в/м (укол внутрішньом`язово), а також підшкірно (укол підшкірно). Важливо суворо дотримуватися таких рекомендацій лікаря.
Підготовка до процедури
Використовувати перші препарати, що потрапили під руку, і засоби для проведення уколу забороняється. До процедури потрібно ретельно підготуватись.
Основна вимога - стерильність. Тому наперед потрібно подбати про наявність одноразових шприців. Для внутрішньом`язового типу уколів довжина шприца залежить від того, наскільки велика собака. Для мініатюрних та тих, що важать менше 10 кілограм, використовують «інсулінові». Але один з їх мінусів – місткість (всього 1 мл). Цей вид голок найлегше переноситься тваринами. Зазвичай у «інсулінових» шприцах під час процедури можна особливо не стежити за глибиною введення.
У випадках із собаками більше, залежно від обсягу речовини, вибирають шприци з довжиною від 2 міліметрів. Для полегшення болючих відчуттів при уколі комбінують широкі шприци з тонкими голками від «інсулінових». Але іноді від них теж краще відмовитиметься. Наприклад, вони абсолютно не підходять при внутрішньом`язових ін`єкціях великих порід собак. Також цей шприц може не підійти для введення деяких окремих речовин через їхню консистенцію.
Для підшкірних уколів, які зазвичай проводять в області холки, підійдуть різні шприци, але діаметр і розмір таки повинні відповідати препарату, його кількості та властивостям. Але краще по можливості вибирати найдрібніші, оскільки собаці це може полегшити страждання.
Що стосується самого препарату, який вводитимуть, до нього також висуваються вимоги. Зрозуміло, якість відіграє важливу роль у лікуванні вихованця. Перед уколом також потрібно переконатися, чи підходить куплений препарат для цього виду уколів, а також, чи можна його використовувати для собак. Це дуже важливо, оскільки, наприклад, деякі препарати, призначені для внутрішньовенного застосування, під час потрапляння підшкірно можуть спричинити небезпечні реакції та ускладнення.
Не менш важливо чітко дотримуватися потрібної кількості ліків. Багато хто на цьому етапі стикається з проблемою, оскільки шкала на шприці може бути зрозуміла не всім. Але якщо вміти визначати її ціну, подібні проблеми не виникатимуть.
Уколи собакам: внутрішньом`язові та підшкірні
Як згадувалося, у цій процедурі важлива стерильність. Тому спочатку потрібно добре вимити руки. Голка обов`язково має бути стерильною, для кожного уколу нова. Її не можна торкатися руками. Забороняється використовувати препарати з ампул, які раніше вже були відкриті.
Перед тим як відкрити ампулу з препаратом, варто переконатися, що на ній написана потрібна назва, а термін придатності ще не пройшов. Якщо ж написи стерлися, краще не ризикувати і відставити такі ліки набагато далі.
Потрібно також дотримуватися умов інструкцій до препаратів, наприклад, не забувати струшувати деякі ампули. Вони розкриваються за допомогою спеціальної круглої пилки. Верхня частина знімається та викидається, препарат вводиться у шприц. Не можна також змішувати кілька препаратів, хіба лікар так і приписав.
При внутрішньом`язовій ін`єкції препарати вводять безпосередньо у м`язи та м`язові тканини. Місце уколу - стегна або плече. Часто лікарі для кращого розуміння так і називають цю процедуру — укол у стегно.
Роблячи такий укол обов`язково потрібно врахувати деякі моменти. Під час введення препарату м`яз стегна має бути розслабленим. У протилежному випадку його потрібно помасажувати руками, а лапу краще трохи зігнути.
Шкіра кожної тварини має потужний антибактеріальний шар. Тому при її здоровому стані навіть додаткова антибактеріальна обробка місця уколу спиртом може не знадобитися. Важливо тільки не забути помити руки і потім не торкатися голки.
Введення препаратів у деякі точки може бути вкрай болючим. Бажано не потрапляти в нерви, оскільки собака потім деякий час накульгуватиме. Важливо також стежити за правильністю спрямування шприца під час ін`єкції. Найкраще його відразу взяти правильно, а потім без зайвих рухів ввести препарат.
Варто також подбати і про те, щоб препарат відповідав кімнатній температурі, а ще краще – температурі тіла вихованця. Ще важливо визначити глибину уколу, оскільки маленьких собак вона не повинна перевищувати 1,5 см, а для великих – 3,5 см.
Крім внутрішньовенних проводять також підшкірні ін`єкції. Цей метод виправдовується пухкою тканиною під шкірою тварини. У ній багато кровоносних судин, які при введенні препарату забезпечують його повільне всмоктування. Місце такого уколу - холка (перехід між шиєю та спиною). Важливо зауважити, що найкраще уникати уколів безпосередньо в шию, оскільки потім нашийник може викликати роздратування.
Рекомендується, крім миття рук, продезінфікувати місце уколу перед тим, як ввести препарат. А сама процедура проста. Спочатку лівою рукою потрібно підняти ту частину шкіри, де приблизно робитиметься укол. Так утворюється складка. В її основу швидко, але легко потрібно ввести голку шприца та випустити препарат. Потім вийняти шприц.
Коли собаці потрібен гамавіт?