Симптоми, лікування токсоплазмозу у собак та небезпека для людини
Зміст
Захворювання паразитарного характеру, провокатором якого є найпростіший мікроорганізм виду Toxoplasma gondii. Відповідно до історії першого виявлення, назва означає "toxon" - "дуга", "plasma" - "форма", тобто "дугоподібна форма". Слово «gondi» означає вид тварини, у якої було виявлено.
Перше виявлення у собак сталося в 1970 року, коли при розтині було виявлено ущільнення в області лімфатичних брижових вузлів, власне кажучи, самі вузли були схожі на пухлину. Але також виявилася вкрита виразками слизова оболонка кишечника та вузлики на легенях.
Патогенні форми
Розрізняють три патогенні форми найпростішого – спорульовані ооцисти, брадизоїти, тахізоїти.
- Перших паразитів виводить назовні з фекаліями лише кішка.
- Другі розвиваються тільки в кісті будь-якого органу.
- Треті – найнебезпечніші, відрізняються стрімким розмноженням та розвитком, локалізуються у будь-якому клітинному шарі «випадкового» господаря та на епітеліальному шарі у «стаціонарного» господаря. Виняток становить лише епітелій кишечника.
Безстатева фаза розвитку, яка характерна для паразитування в собачому організмі починається швидким розподілом збудника та ураженням клітинного шару.
Епізоотологія та патогенез
Виділяти паразита в довкілля здатні лише кішки. Собаки в цьому випадку є лише проміжними господарями, що не заважає їм гостро реагувати на патогенність захворювання.
Зараження відбувається такими шляхами:
- поїдання інфікованого корму, води;
- поїдання м`яса птиці чи інших тварин;
- орально-фекальний шлях;
- внутрішньоутробне інфікування.
Але також паразит передається під час грудного вигодовування, разом із молоком матері. Токсоплазмоз повністю вилікувати не вдасться. За допомогою сильних медикаментів можна лише призупинити розвиток збудника, і надалі суворо контролювати вихованця.
Форми токсоплазмозу
Токсоплазмоз протікає в гострій, підгострій та хронічній формі.
Під час гострої форми відбувається таке:
- впровадження у травну систему;
- розмноження;
- поширення через лімфатичну систему;
- використання органи;
- розподіл;
- утворення осередкових некрозів.
При такому типі перебігу, якщо поразка велика, тварина може загинути. На цій стадії розвитку малоймовірне зараження інших вихованців, оскільки тахізоїти, які знаходяться практично у всіх рідинах організму, надзвичайно тендітні і легко руйнуються.
Підгостра течія
На період підгострої течії з`являються антитіла, а тахізоїти в кишечнику призупиняють поділ, деякі з них руйнуються, і кількість значно знижується, але ті, що знаходяться в нервовій системі, продовжують зберігати свої властивості.
Хронічне перебіг
Під час хронічного перебігу локалізація тахізоітів переміщається у кісти.
Хронічна форма здатна тривати у собак близько десяти місяців. Даному перебігу хвороби властива імунна відповідь, що перешкоджає подальшій міграції тахізоітів з кров`яним руслом у тканині.
Постановка діагнозу
Діагноз ставиться на підставі клінічних ознак, серологічних тестів, що підтверджують інфекцію. Серологічні методи дослідження, які використовують сьогодні – метод аглютинації, ІФА. Проводять цитологію бронхіального та альвеолярного слизу, спинномозкової та перитонеальної рідини, лімфатичних вузлів. І також ефективний при діагностиці метод полімеразної ланцюгової реакції.
Симптоми токсоплазмозу
- Початкова чи легка форма токсоплазмоза характеризується безсимптомним перебігом. Прогресування хвороби виражається симптоматикою порушення дихальної системи, травної системи, центральної нервової системи.
- З боку дихальної системи реєструються задишка, кашель, лихоманка. З боку травного тракту симптоми виявляються втратою апетиту, нудотою, блюванням, діареєю. Але також можуть бути ознаки гепатиту – жовтяниця, болючість очеревини. Нервові розлади настають у вигляді судом, атаксії, непритомність.
- Гематологічні розлади наступають разом із анемічним синдромом, лейкоцитозом, лімфоцитозом, еозинофілією. Гостра фаза захворювання може спровокувати лейкопенію та відповідні симптоми.
Лікування собаки
- Терапевтичні заходи спрямовуються на зупинення життєдіяльності паразиту. Створити умови для нормального існування собаки та усунути небезпеку інфікування для інших мешканців, що знаходяться поруч. Застосовують хлоридин у комплексі із сульфаніламідними препаратами. Тривалість курсу – десять днів, потім слід зробити десятиденну перерву та продовжити.
- Рекомендується також призначення дараприму, делагілу. Хімкокцид використовують дозуванням двадцять чотири міліграми на один кілограм ваги вихованця. Повну дозу призначають три дні, далі половину дозування курсом однією місяць. Доцільна в цьому випадку вітамінотерапія групи В, аскорбінова кислота, фолієва кислота.
- Препарати внутрішньо – кліндаміцину хлорид, пірометамін у комплексі з триметопримом сульфонамідом, спіраміцин, толтразурил. Внутрішньом`язово або внутрішньовенно застосовують кліндаміцину фосфат.
- Під час лікування слід продезінфікувати приміщення, де мешкає собака. Для цього використовують розчини: хлорамін, формальдегід, їдкий луг, фенол, лізол.
Небезпека токсоплазмозу для людини
До людини патологія потрапляє шляхом вживання сирого м`яса, немитих овочів та фруктів, шляхом внутрішньоутробної передачі. Як правило, у людини захворювання протікає без видимих симптомів, однак усередині утворюються кісти, де і паразитуватиме мікроорганізм.
Попередити інфікування можна, якщо готувати м`ясні страви за високих температур, уникати сирого м`яса, біфштексів з кров`ю або інших кулінарних вишукувань, здатних служити джерелами зараження. Не обмежуватися лише ополіскуванням фруктів та овочів, а ретельно промивати під проточною водою. Посуд слід обробляти парою після того, як у них полежали сирі продукти - м`ясо, овочі, фрукти.
Уникати чищення котячих лотків вагітним жінкам, людям похилого віку, дітям, хворим або просто людям зі слабким імунітетом. Якщо цей захід не можливий, слід вдатися до забезпечення власної безпеки - рукавички, ретельне миття рук з дезінфікуючими засобами.