Симптоми та лікування ендометриту у собаки
Тяжким і дуже небезпечним захворюванням є ендометрит у собак. Якщо вчасно не вжити необхідних заходів, тварина може загинути. Щоб вилікувати тварину, потрібно правильно діагностувати патологію. Тому потрібно знати симптоми, що супроводжують хворобу.
Часто запалення ендометрію відбувається у собак під час пологів, а точніше, допомоги небайдужих господарів. Вони намагаються допомогти тварині з пологами. Нехтують або забувають про дезінфекцію, заносячи тим самим в організм мікроби, які швидко проникають у ділянку матки.
Крім того, ендометрит у собак розвивається у всіх випадках завмирання плодів усередині. Тільця щенят починають розм`якшуватися, розкладатися і це призводить до того, що ендометрій запалюється і починає гноитися.
Захворювання може розвинутися, якщо:
- тварина раніше перенесла запалення зовнішніх статевих органів (наприклад, вагініт);
- надто великі цуценята при пологах травмували органи матері;
- стався гормональний збій;
- скупчення ексудату в ділянці матки, який згодом може загноитися;
- з будь-яких причин матка перестає скорочуватися в післяпологовий період, що призводить до неможливості її самоочищення;
- господарі допомагали собаці під час пологів, тягнули цуценят, тим самим травмуючи стінки матки, залишаючи пошкодження - ерозії та розриви.
Найчастіше саме гормональний збій стає першопричиною розвитку патології. Рівень гормонів може змінюватися при помилковій вагітності, яка зустрічається як у народжуваних, так і молодих особин. Статеве дозрівання та спадкові особливості теж можуть вплинути на гормональний рівень.
Потовщені стінки матки починають накопичувати секрет, який був у надлишку. При нормальному стані потовщення стінок матки дозволяє заплідненій яйцеклітині прикріпитися до її стінок. При збої гормонів стінки надмірно потовщуються, тому що виділяється набагато більше секрету, ніж необхідно при нормальному перебігу процесу. Незабаром він виводиться організмом, але вже упереміж із гноєм.
Симптоми хвороби
Самостійно діагностувати ендометрит у собаки неможливо. Симптоми, якими можна припустити наявність захворювання:
- у собаки сильно роздувся і відвисли живіт;
- апетит знижений або повністю відсутній;
- собака швидко втрачає вагу;
- часте сечовипускання в лоток або повз, бажання приймати позу для нього без необхідності говорять про відхилення;
- тварина мучить спрага;
- їжа викликає блювоту, що теж призводить до зневоднення;
- тварина мучить задишка чи дихання здається неприродним;
- температура на градуснику досягає позначки 41;
- аритмія - серце безладно б`ється, то прискорюючи, то сповільнюючи ритм;
- коли хвороба перетворюється на хронічну форму, температура може змінюватися, до сильного зниження;
- виділення із статевих органів гнійного або гнійно-кров`янистого кольору, у гострій формі випромінюють неприємний запах (прозорі виділення після пологів, що не мають запаху, вважаються нормою).
Крім цього, діагноз можна підтвердити такими ознаками:
- у суки збився «графік» тічок;
- якщо собаку кілька разів намагалися трапити, але вона не завагітніла;
- сука не підпускає псів;
- при дотику до живота собака скиглить, скаржачись на біль;
- дитинчат вражає сепсис, і вони починають гинути невдовзі після появи світ;
- у собаки після пологів зникло молоко.
Після виявлення будь-якої ознаки, потрібно терміново звернутися до лікаря. Тільки він зможе поставити точний діагноз. Лікар розпитає господаря про всі помічені ознаки, уточнить інформацію про тічки та вагітності. Після цього буде проведено огляд тварини. Кров і сеча вирушать на аналізи, а собака на УЗД. Там стане ясно, в якому стані знаходиться матка, чи не вражена вона кістою або пухлиною. Тільки після такого діагностування приступають до терапії.
Лікування
Як тільки діагноз підтвердився, потрібно негайно розпочинати терапію. Зазвичай лікар призначає дуже сильні антибіотики, попередньо взявши патогенні клітини на аналіз і зробивши посів на мікрофлору.
Після того, як було встановлено засіб, якого інфекційні клітини особливо чутливі, проводиться повний курс тривалістю до двох тижнів.
Найчастіше лікування ендометриту у собак лише із застосуванням ліків не є дієвим. У важких випадках вдаються до хірургічного втручання: у випадках накопичення у самій матці гною (піометра), її видаляють. Іноді видаляються і яєчники.
Після резекції тварину поміщають у стаціонар, де за нею ретельно спостерігають. Простежують реакції організму на ліки та за допомогою крапельниць знімають гнійну інтоксикацію організму (якщо є).
Якщо тварину вдалося вилікувати консервативно, слід стежити за тим, щоб не сталося рецидиву. Часто ендометрит у собак, що вже перехворіли, повертається і посилює стан тварини, тому для порятунку життя тварини її краще стерилізувати.
Рекомендації щодо профілактики
Якщо господарем було помічено, що у вихованці з`явилися гнійні виділення з піхви, варто негайно показати її лікареві. Це підступне захворювання дуже швидко розвивається і переходить із гострої в хронічну форму. Для збереження життя собаки, потрібно вчасно проводити профілактичні огляди та ретельно стежити за нею під час тічки, вагітності та пологів. Стежити за рівнем гормонів, виключити можливість переїдання.
Ендометрит має страшні наслідки. По-перше, це захворювання може, як уже було сказано, призвести до піометра, а вона призводить до виникнення загального зараження крові. Як тільки сепсис вразив тварину, потрібно готуватися до найсумнішого сценарію. По-друге, порушується робота багатьох внутрішніх органів через збільшення об`єму матки. Через руйнівні процеси, що відбуваються в організмі, страждають нирки. Наступні за запущеним ендометритом розрив матки і перитоніт, призводять лише до одного - смерті.
Щоб подібна ситуація не торкнулася життя вихованця, потрібно дуже уважно стежити за його станом. Не завжди ендометрит вражає собаку наодинці. Часто захворювання супроводжують інші відхилення, що обтяжують ситуацію. Навіть банальне лікування сильними препаратами згубно впливає на знесилений організм.
Щоб не доводилося застосовувати шкідливі для органів засоби, потрібно вчасно розпізнавати захворювання. За найменшої підозри на ендометрит або будь-яке інше захворювання, потрібно консультуватися з фахівцем. Намагатися утримувати собаку в кращих умовах, стежити за чистотою та температурою в її оселі. Це може врятувати собаці життя.