Німецька вівчарка

Також німецьку вівчарку можна назвати різнобічною породою, що починає виявлятися із двошарової вовни. У цієї породи густий підшерсток, через що їм легко переносити будь-які погодні умови. Якщо говорити про забарвлення, то воно може бути стандартним — чорно-жовтим, але відносно недавно з`явилися білі вівчарки. Також вівчарки мають стоячі вуха, тому що вони є близькими родичами вовка. Хвіст у них є пухнастим і трохи вигнутим.

Як уже писалося вище, німецькі вівчарки мають дуже сильний укус, що є великою перевагою для служби поліції. Їхні щелепи стискаються з такою силою, начебто на місце укусу тисне сотня кілограм. За силою укусу ця порода поступається лише ротвейлеру.

Не є новиною факт, що німецька вівчарка є однією з найпопулярніших порід. Для неї завжди характерно підозріло ставитися до незнайомців, заводити друзів без розбору не в її традиціях. Також німецька вівчарка дуже любить дітей, які ростуть та розвиваються разом з нею. З нею потрібно щодня проводити розумові та фізичні заняття або ж вона нудьгуватиме. Також її невикористана енергія може принести руйнування у будинку її господаря. Не треба брати собі німецьку вівчарку, якщо для людини потрібний собака-домосід. Порода німецьких вівчарок вимагає жвавості та активності.

Також важливою характеристикою німецької вівчарки є те, що вона собака одного господаря. Тому потрібно знати, що вона ближче прив`язується до однієї людини, якій вона беззаперечно довірятиме і підкорятиметься. Також це чудовий охоронний собака. Вона завжди прагне догоджати, навіть більше - вона хоче догоджати. Як тільки її господар її трохи заохочить, вона буде горою за нього. І це не може не робити людину щасливою.

Розміри: вага, зростання

Зростання собаки вимірюється за допомогою ростоміра від холки та до землі. Для робітника собаки ідеальний зріст вважається 60 см. Цьому параметру наближено межі зростання для більшості службових собак. Для собаки цієї породи оптимальним зростанням є 60-65 см, а для суки - 55-60 см. Ці параметри є стандартами породи.

Занадто велика висота в загривку впливатиме на масу тіла. Через це відбуватиметься непропорційність маси тіла та маси м`язів. В результаті великі собаки не матимуть закладеної генетично м`язової сили, а також витривалості та рухливості, що дуже сильно знижуватиме їх працездатність. З іншого боку, менша висота в загривку також не буде здатна забезпечити достатню силу м`язів, тому що маленька вівчарка не матиме необхідної площі для їх кріплення. Також невідповідність нормам порушує оптимальні пропорції тварини. Потрібно знати, що висота в загривку прямо пов`язана з іншими показниками, і їх поєднання говорить про те, пропорційною чи непропорційною є собака. Але допускаються відхилення зростання в один чи інший бік, але не більше ніж на 1 см.

Якщо переходити до пропорції між зростанням та вагою, то існують оптимальні співвідношення:

• для собак висота в загривку 60-65 см з вагою 33-40 кг;
• для сук висота в загривку 55-60 см з вагою 22-32 кг;

Відхилення найчастіше відбуваються через те, що збільшується або зменшується жирова або кісткова тканина. Тобто в першому випадку це будуть недоліки кондиції, а в першому – недоліки кістяка. Як результат значних відхилень, недоліки можна побачити на власні очі. При цьому кажуть, що собака є важким або легким. Ці показники є суттєвими недоліками для німецької вівчарки, які обмежують її працездатність.

Характер

Як ми вже писали вище, німецькі вівчарки це рішучі та впевнені в собі. Вони є безстрашними захисниками, а також відданими друзями. З того моменту, як німецька вівчарка визнає людину своїм господарем, вона намагатиметься догодити їй і якщо буде така можливість — битиметься на смерть за господаря. На це німецька вівчарка має достатньо рішучості та сили.

Ця порода собак завжди трохи насторожена до незнайомців і для неї потрібен час, щоб пильність ослабла. Вони завжди на сторожі і вони не пропустять своїми органами чуття чогось важливого, тому що вони чудові охоронці.

Якщо встановити стосунки з цим собакою, то він буде найкращим компаньйоном. На жаль, багато хто асоціює німецьких вівчарок виключно з охороною. Але ці вихованці також можуть бути прекрасними вихованцями для всієї родини в тому випадку, якщо вони будуть навчені належним чином.

Підбиваючи підсумки, німецькі вівчарки є як і надійними охоронцями, так і вихованцями, що люблять. Вони не конфліктують із дітьми, а також з іншими тваринами. Також не можна залишати німецьких вівчарок на тривалий час на самоті, вона потребує постійного спілкування з людьми. Також для цієї породи справедливо приписують спокійний характер, а також стабільний темперамент.

Порода німецьких вівчарок підходить для роботи дуже добре і багато років її можна використовувати як робітника собаку. Вони дуже часто служать у міліції, а також допомагають рятувальникам шукати людей, їх використовують сліпі чи глухі як поводири. Ще вони беруть участь у військових діях. Практично будь-які завдання здатний вирішити їх розум і потяг до роботи.

Чим годувати німецьку вівчарку

Багато людей помиляються в тому, що можна давати їсти вівчарці, а що ні. Ми ж розповімо також і про принципи правильної годівлі німецьких вівчарок.

Підтримувати достатню кількість води

Завжди свіжа питна вода має бути в мисці для собаки, тому її необхідно часто міняти. Потрібно пам`ятати, що середнє споживання води на кілограм ваги тварини становить 60 мл. Потреба робочих собак і сук, що годують, а також у разі спекотної погоди, у воді збільшуватися.

Переходити на інший корм потрібно поступово

Важливо робити перехід з одного корму на інший поступово протягом одного тижня. Це потрібно для того, щоб собака адаптувався до смаку, а його організм — до засвоєння та перетравлення. За сім днів встигне перебудуватися також мікрофлора кишечника, яка є більш чутливою, ніж людська.

Годувати собаку регулярно

Для собаки потрібно, щоб вона щодня у певний час отримувала свій корм. Він повинен знаходитися в одній і тій же мисці, а також у тому ж місці. Необхідну кількість прийомів корму слід визначити з фізіологічного стану тварини. Тому іноді його потрібно переглядати.

Необхідна кількість корму

Кількість корму, яка потрібна собаці, залежить від її енергетичних потреб, а також від його калорійності. Щоразу слід зважувати пропорції для того, щоб уникнути ожиріння собаки. У міру зростання тварини також змінюється і обсяг її денного раціону.

Збалансованість корму

Корм будь-якого приготування, незалежно від того, є він приготованим вдома або купленим в магазині, повинен містити в собі всі необхідні інгредієнти в тих пропорціях, які відповідають різним характеристикам тварини. Наприклад, це розмірам собаки (дрібна, середня або велика порода), її віком (старий собака, дорослий або щеня), фізіологічним станом (уживаність організму, спортивний це або племінний собака), а також наявністю патологій.

Правильно підібраний корм

Вибрати корм для німецької вівчарки не така вже й проста задача, тому що в першу чергу потрібно стежити за збалансованістю раціону. Існують три критерії, якими потрібно керуватися при виборі оптимального кормового продукту, які вже частково описувалися вище: вік собаки, її розмір, а також рівень фізіологічної та фізичної активності.

Дотримання правил годівлі

Власники собак повинні знати, що не тільки те, що їсть собака, впливає на неї. Також важливо і те, як вона їсть. У разі використання корму промислового виготовлення, потрібно дотримуватися рекомендацій виробника, які написані на упаковці. Також потрібно знати, що собака не повинна їсти те саме, що і її власники або те, що вона сама захоче. Залишки зі столу, пироги, цукор, шоколад, собака вживати не повинна. У крайньому випадку це можуть бути невеликі шматочки сиру.

Дотримання гігієни годування

Санітарні норми завжди дотримані у промисловому кормі і у разі його правильного використання виключається ризик отруєння. Кормові продукти, відкриті консерви та розморожений корм необхідно зберігати в холодному місці, а крокети повинні лежати в упаковці, що зберігається у сухому місці. Залишки корму потрібно викидати, якщо собака недоїв свою їжу. Також миску, з якої собака їсть, необхідно мити щодня.

Стежте за здоров`ям собаки

Ефективність раціону собаки можна дізнатися з того, як змінюється вага тварини, кількість її волосяного покриву, наявність апетиту, характер екскрементів, а також тим, як вона поводиться.

Звертатися за консультацією до ветеринара

Ветеринар це лікар, який є фахівцем не лише з хвороб, а й з годівлі тварин, як і хворих, так і здорових. Тривала булімія або, навпаки, погіршення апетиту, надмірна вага або схуднення, запор або діарея, нездужання різного роду або занепокоєння, а також інші різкі зміни в обсягах їжі або пиття, можуть дати сигнал про початок захворювання. Необхідно звернутися до ветеринара для серйозного медичного обстеження.