Симптоми та лікування коронавірусу у собак (коронавірусна інфекція)

Вірус - головна причина захворювання.

Типи коронавірусу

На сьогоднішній день коронавірусна інфекція поділяється на два типи – кишковий тип та респіраторний тип.

Інфекція має два види - кишковий та респіраторний.

Якщо не додаються до загальної клінічної картини вторинні патології, то ні кишковий, ні респіраторний тип серйозної небезпеки для собак не є.

Однак розвиток цієї недуги нерідко пов`язаний з наявністю парвовірусу, що передбачає серйозні ускладнення, оскільки одне захворювання посилюється іншою недугою. Найбільшу небезпеку цей факт становить для виснаженої, ослабленої тварини.

Існує думка, що різновидів подібної недуги значно більше, про цей факт свідчать відчутні відмінності при з`ясуванні патогенезу. Проте найбільше клінічних випадків відбувається саме з цими двома типами.

Інкубаційний період

• Інкубаційний період коронавірусу становить від одного до дев`яти днів, і протягом двох тижнів собака може поширювати вірус у навколишнє середовище.
• Антитіла починають вироблятися приблизно до кінця першого тижня.
• Шлях інфікування – назальний та аліментарний, що говорить про повітряно-краплинний тип. Але також зараження відбувається при близькому контакті з хворими особинами.

Шлях інфікування повітряно-краплинний.

Для людей патологія не становить небезпеки.

Особливості вірусу

Вірус украй нестійкий до умов зовнішнього середовища. Кімнатна температура вбиває його за два дні, при кип`ятінні гине миттєво, також усувається шляхом дезінфекції навіть найслабшими засобами. Найчастіше зустрічається кишкова форма.

Кишкова форма вірусу спостерігається досить часто.

Патогенез та опис кишкової форми

Патогенні речовини виділяються у зовнішнє середовище за допомогою калу, сечі, слини та інших витікань. При цьому небезпеку становлять не тільки свіжі екскременти, траплялися випадки інфікування сухими випорожненнями. Схильні до поразки всі породи собак, всі віки обох статей.

Захворіти може собака будь-якої породи.

У більшості випадків в організм тварини вірус потрапляє разом із брудною їжею та водою, іноді при вітряній погоді з пилом, в якій знаходяться заражені фекалії. Симптоми починають проявлятися приблизно на шостий день з моменту інфікування, але носієм хвороби собака стає з моменту попадання всередину вірусу.

Існує думка, що перехворілі вихованці здатні виділяти вірус в навколишнє середовище ще приблизно шість місяців після одужання, що наводить на думку про довічне носійство. Також ймовірною стає версія про те, що даний вірус може впроваджуватися в ДНК кишкових клітин і при найменшому факторі, що провокує, «прокидатися».

Поведінка вірусу при інфікуванні собаки

Вірус по організму собаки поширюється швидко.

Як тільки потрапляє всередину, патологія захоплює весь організм по черзі, доки не проб`ється до основного місця локалізації. Ось що відбувається:

• вплив на епітеліальний шар носоглотки;
• міграція до тонкого кишківника;
• розрив клітинної мембрани кишківника;
• реплікування;
• розмноження та розповсюдження мікробів;
• руйнування клітин;
• атака на епітеліальний шар кровоносних судин;
• зниження лейкоцитарного рівня;
• набряк слизової оболонки травної системи;
• гіперемія слизової оболонки травного тракту;
• порушення функції травлення;
• утворення омертвілих ділянок на стінках шлунка та кишечника.

Прогресування недуги відбувається стрімко, якщо своєчасно не помітити проблему та не розпочати лікування.

Симптоми та ознаки коронавірусу у собаки

Слід зазначити, що класична патологія коронавірусу, як правило, не виражається ознаками лейкопенії.

Відмова від їжі - основний симптом коронавірусу у собаки.

Дані ознаки характерні лише для початкової стадії. Тривалий період хвороби, під час якого реєструється постійне зниження лейкоцитів, може свідчити лише про одне – наявність супутньої недуги. У цьому випадку слід вживати термінових заходів для його усунення, оскільки саме супутня недуга становить загрозу для життя тварини. Основні симптоми:

• відмова від їжі;
• апатія;
• млявість;
• гіпертермія;
• профузний пронос;
• прогресуюча блювота;
• спрага;
• виснаження;
• кома.

Кишкова форма

Кишкова форма характеризується гострим, надгострим та прихованим перебігом. Патологія, не ускладнена вторинними інфекціями, не може мати надгострої течії, тільки якщо реєструється, як мінімум, два захворювання. Стрімкий розвиток починається раптово, при цьому першою ознакою виступає нестримний пронос. Випорожнення водянистої консистенції, зеленого кольору, з різким смердючим запахом.

При кишковій формі захворювання у собаки спостерігається пронос.

Блювота

Блювота непомірно сильна, спазми такої сили, що пса буквально вивертає. Якщо такі симптоми присутні, то щеня найчастіше через добу гине. У разі гострої течії присутні ті ж ознаки, але випорожнення спочатку мають кашеподібну консистенцію, а лише через пару днів стають схожими на воду. Цей факт і є відмінністю між течіями.

Вірус викликає сильне блювання.

Приховане протікання

Приховане перебіг характеризується відсутністю симптомів, лише зрідка може бути незначна діарея. При цьому щеня поступово втрачає вагу, погано їсть і не хоче слухатися господаря.

При прихованому перебігу хвороби собака починає втрачати вагу.

Постановка діагнозу

1. При постановці діагнозу враховується вік та симптоми.
2. Далі проводиться імунохроматографічний метод дослідження, серологічний аналіз.
3. Здійснюється електронна мікроскопія щодо наявності інфекційного збудника.

Діагноз ставиться з урахуванням віку собаки.

На жаль, специфічного лікування немає, оскільки патологія має вірусну природу.

Терапія та лікування собаки

• Застосовуються вітаміни, препарати, що дозволяють підтримати загальний стан організму.
• Призначаються антибіотики широкого спектра дії для попередження вторинних патологій.
• Під сумнівом призначається сьогодні вакцина, яка згодовується щеняті.
• Заповнюють водний та електролітний баланс шляхом внутрішньовенного вливання фізіологічних розчинів за допомогою крапельниць.
• Симптоматична терапія - спазмолітики, сорбенти, протиблювотні препарати, ліки, що зупиняють кровотечі, дієта.

Для підтримки загального стану призначаються вітаміни.

Усі призначення має прописувати ветеринар. У жодному не можна намагатися допомогти вихованцю самостійно, щоб уникнути провокування ускладнень.

Відео про парвовірусну інфекцію у собак