Вольєр для німецької вівчарки: як зробити своїми руками

Невдалий варіант вольєра: через відсутність даху та настилу на підлозі грунт буде постійно розмиватись, а сітку вівчарка швидко прокусить або прогне

Види будівель

Є кілька різновидів вольєрів зі своїми перевагами та недоліками. Наприклад, їх ділять залежно від використаного матеріалу:

• Дерев`яний вольєр - екологічний варіант. Добре виглядає на будь-якій ділянці. Безперечний плюс - низька собівартість матеріалу. Мінус - короткий термін служби.
  

  У такої конструкції короткий термін служби, тому що дерев`яні рейки собака з часом перегризає або проламує

• Металевий вольєр для вівчарки. Він міцніший і довговічніший за попередній варіант, але обходиться дорожче і виглядає гірше, тому що нагадує клітку.
  

  Вольєри з металу найчастіше роблять повністю відкритими, тобто всі 4 сторони - решітчасті

• Комбінований варіант. Найчастіше задню стіну, боковини, підлогу та стелю роблять із дерева, а зовнішню сторону – з металевих прутів.
  

  Використання у вольєрі дерева для стін та металевих прутів для ґрат дозволяє добитися компромісу між ціною, комфортом та довговічністю

За конструкцією вольєри бувають трьох видів:

• Умовно відкриті, коли всі чотири стіни роблять з усіх боків гратчастими.
  

  Відкритий вольєр простий в установці, але собака в ньому не захищена від прямих променів сонця та вітрів

• Напіввідкриті, коли дві стіни роблять з грати, а дві інші - з глухого матеріалу (з дерев`яних дощок, цегли та ін.).).
  

  Варіант із напіввідкритим вольєром (коли дві стіни — суцільні, а дві — ґратчасті) хороший тим, що він дає собаці гарний огляд за територією, але не захищає її від вітру

• Умовно закриті — коли решітчастою залишають лише одну зовнішню стінку.
  

  У цій схемі умовно закритого вольєра для собаки передбачена будка, поворотна рама з мисками та зона з туалетним лотком (завдяки висувній системі його можна прибирати, не заходячи всередину)

Вибір найкращого місця для собачого «вдома»

Вольєр повинен бути віддаленим мінімум на 500 метрів від будь-яких об`єктів з різкими запахами, щоб вони не нервували собаку (від зливної ями, госпблоку, гаража тощо).). По сусідству з будівлями для птахів та тварин вольєр теж не треба будувати, тому що вівчарка постійно стежитиме за рухами своїх сусідів. До речі, квітковий аромат тонкому нюху вівчарок здається різким, тому поруч із клумбами та квітниками вольєри краще не розміщувати.

Собакам важливо стежити за всім, що відбувається у дворі, тому її вольєр повинен знаходитися в такому місці, де він зможе бачити:

• двері житлового будинку;
• вхід через браму;
• основну частину ділянки, де найчастіше проводять час господарі.

Треба обов`язково враховувати, як на вольєр світитиме сонце протягом усього дня, бажано, щоб поряд були дерева та кущі, які створюватимуть тінь усередині будівлі

Поради щодо самостійного будівництва вольєру

Зробити вольєри самим неважко і це дозволить суттєво заощадити. Матеріали можна придбати максимум за 6000-8000 рублів. Для порівняння: готові конструкції з урахуванням розцінок на послуги монтажу спеціалістами обійдуть у 20–35 тис. р., а конструкції з будкою коштують близько 55 тис. р.

Готові вольєри збираються за принципом конструктора за пару годин, а на самостійне будівництво доведеться витратити пару днів

Розрахунок розмірів вольєра та підготовка креслення

Від розмірів вольєра залежить те, наскільки вівчарці буде всередині добре. Мінімальною вважається наступна площа огорожі:

• При висоті вівчарки в загривку менше 50 см - площа 6-6,5 кв.м (наприклад, довжина – 3,5 м, ширина – 1,8 м).
• При висоті тварини 50-65 см - 8-9 кв.м (наприклад, довжина – 4,5 м, ширина – 2 м).
• Якщо висота собаки більше 65 см - 10-11 кв.м (наприклад, довжина – 5 м, ширина – 2 м).

Наведені цифри відносяться до вольєрів для однієї німецької вівчарки. Якщо ж усередині житимуть двох собак, то показники треба множити на 1,5. Щоб спростити будівництво, створюється докладний креслення конструкції. У ньому вказуються точні розміри та тип конструкції. Наслідуючи схему, ризик зробити помилку при виконанні робіт зводиться до мінімуму.

Цей варіант вольєра підійде для утримання в ньому однієї дорослої німецької вівчарки

Будматеріали та інструменти для вольєру

Якщо у вольєрі буде використана підлога, дах чи стіни з деревини, то треба закупити дошки завтовшки 20–25 мм. Мінімум одна стіна повинна бути зроблена решітчастою. Для цього знадобляться металеві прути та труби для каркасу. Використовувати як загородження рабицю не варто, тому що велика вівчарка її може прогнути або прокусити.

Підбір та розрахунок матеріалів залежить від типу вольєра, який ви оберете. Наведемо зразковий набір матеріалів для напіввідкритого змішаного типу споруди:

• Піскобетонна суміш для заливки основи та опор (одного пакета в 50 кг цілком вистачить - коштує він від 1550 р.).).
• Цегла (50-70 шт).), дерев`яні лаги (5-7 шт.), а також насипний матеріал (пісок, керамзит або гравій) для основи під підлогу.
• Матеріали для опор.

• Якщо опори будуть дерев`яними, то знадобляться 4 балки із бруса. Їх відрізають із запасом у 15–20 см. Для закріплення опор знадобиться 4 дошки шириною 23 см.
• Якщо опори будуть сталевими, то потрібні 4 профтруби з діаметром 2,5 см (або сталеві балки) та 4 горизонтальні рами для обв`язування.

Під час усіх робіт не слід користуватися цвяхами - про їхній вістря собака може поранитися. Переважно саморізи, гайки та болти.

Заснування конструкції

Ставити собачий вольєр на капітальний фундамент не варто. Це дорого і не доцільно. Краще скористатися наступною інструкцією підготовки основи:

1. Вирівняти майданчик. Викласти по периметру цеглини, шлакоблоки або дерев`яні бруси.
2. Висипати всередину прямокутника, що утворився пісок, керамзит або гравій як основа.
3. Зверху основи залити цементний розчин, створюючи тим самим стяжку завтовшки близько 70 мм.

При заливанні основи треба не забути зробити невеликий ухил у бік фасаду, це згодом полегшить процес очищення вольєру. По периметру забетонованого майданчика ставиться бордюр із цегли (в один шар). Усередині периметра треба буде рівномірно розставити цегляні підпірки або лаги, щоб дерев`яна підлога, яку ми настилатимемо, пізніше не провисала під вагою собаки та людини.

Підстава для вольєра можна і не робити, обмежившись вритими та забетонованими опорами, на які потім кріпиться сталева рама, а зверху стелиться дошки (тобто між підлогою та землею залишається зазор)

Монтаж каркасу та облаштування підлоги

Каркасні балки можуть бути дерев`яними чи металевими. Ось інструкція з монтажу основи з дерева:

1. Вкопати і забетонувати по кутах майбутнього вольєру опорні стовпи.
2. З`єднати їх парами дощок шириною не менше 25 см.
3. Поверх чорнової підлоги укласти настил із шліфованих дощок. Підганяти їх треба якомога щільніше один до одного.

Альтернативний варіант - установка опор вольєра зі сталі. Схема дій буде наступною:

1. По кутах майбутнього вольєра ставляться вертикально (по схилу) профтруби або металеві балки.
2. Стовпи заливаються бетонним розчином.
3. Робиться обв`язка зверху та знизу металевими кутами.
4. Вварюється горизонтальна рама на висоті 15-25 см від ґрунту.
5. Кладеться підлога з дощок (за тією ж схемою, що і за дерев`яних опор).

Дошки на підлозі потрібно ретельно підігнати, якщо утворюється щілина, собака може травмувати лапи

Стіни вольєру

Як правило, 1–3 стіни у вольєрі роблять із дощок, а одну — із прутів. Можливі й інші варіанти на ваш розсуд (наприклад, 3 стіни з грат і одна суцільна з дощок). Проміжки між прутами повинні бути не більше 100 мм, щоб вихованець не зміг просунути морду.

Вівчарка - тварина сильна, тому грати краще захистити від продавлювання. Для цього до лозин прикріплюють поперечки з того ж матеріалу (з кроком 1-1,3 м).

Дверцята робиться на стороні з ґратами. На глухій стіні її робити не варто - так ви не зможете контролювати собаку, що загрожує нападом тварини або її втечею з вольєру. Дверцята повинні відкриватися всередину, щоб собака не могла відчинити її, натиснувши своєю вагою. З зовнішнього боку краще повісити замок, із внутрішньої досить простої клямки. Для кріплення дверцят підійдуть звичайні гаражні петлі.

Вимоги до даху

Дах собачого вольєра споруджують під кутом (для цього задню стінку вольєра потрібно виконати на 15 см нижче передньої). Підйом створюється рахунок обрешітки, поставленої на основи різної довжини. Нахил потрібен для того, щоб навіс не проломився під вагою снігу, талої або дощової води.
Як зовнішнє покриття краще застосовувати м`який матеріал, наприклад, бітумну черепицю. Вона добре пригнічує шум від дощу та вітру, не дратуватиме чуйний слух тварини.

У цьому вольєрі дах робився на решетуванні 150 х 25 см, зверху укладався лист ОСП, а як покрівля виступали профлисти

Відео: наочна інструкція, як зробити вольєр

Облаштування вольєру

Собачі миски слід розташувати на рівні морди німецької вівчарки. Посуд краще закріпити на поворотній або розстібній металевій рамі, яку можна діставати і наповнювати не заходячи у вольєр.

Миски на металевій рамі дозволяють годувати собаку довіреним людям під час відсутності господаря - собака не нападе, тому що насипати корм і наливати воду можна не заходячи всередину вольєра

Взимку підлогу будки треба застилати. Можна використовувати просту солому або тирсу, які доведеться потім міняти кожні 10 днів. Плюс солом`яної та тирсової підстилки в низькій собівартості, мінус - вона колюча. Вівчарці буде зручніша підстилка з вовняного сукна. Мінус такого покриття в тому, що його важко вичищати, тому щомісяця доведеться замінювати попону повністю.

Усередині вольєра має бути місце для відпочинку та сну тварини. Найпростіше облаштувати лежанку з дощатого піддону, покритого м`якою підстилкою. Але краще все ж таки зробити всередині вольєру будку довжиною 90-95 см, шириною і висотою - по 70 см. Оптимальний розмір входу до будки -45х35 см.

Поради щодо утримання собаки у вольєрі

Підлога вольєра має бути чистою. Проводити прибирання треба щодня (якщо собака виводиться для справлення потреби назовні, то підмітати і промивати «приміщення» досить раз на тиждень). Дезінфекція проводиться 2-3 рази на квартал. Для цього використовуються слабкі розчини креоліну або формалін (після обробки вольєр має добре провітритися, тільки після цього можна знову пускати туди вівчарку).

Вівчарка у вольєрі потребує спілкування зі своїм власником. Їй необхідні прогулянки та ігри з людиною 2-3 рази на день. Без контакту з господарем і регулярних пробіжок вихованець сумуватиме, сприйматиме перебування у вольєрі як покарання. Результатом цього може стати погіршення самопочуття тварини або прояв агресії щодо людини.

Німецька вівчарка - собака рухлива, постійно тримати її у вольєрі не можна, тому що тоді тварина почне тужити і може захворіти

Звичайно, можна придбати вже готову конструкцію собачого вольєру. Фахівці приїдуть та оперативно все зберуть. Але коштуватиме це від 22 тис. рублів і більше. Заощадити можна, якщо робити загороду для вівчарки самотужки. Мінус - на це доведеться витратити кілька днів. Плюс — витрати на матеріали не перевищать 8 тис. рублів. До того ж при самостійному будівництві та монтажі можна змінювати конструкцію під особливості собаки та ділянки.