Зневоднення у котів
Зміст
Ця проблема характерна всім домашнім тваринам. Котячий організм на 65% складається із води. Рідина присутня у крові, клітинах, тканинах, суглобах. Білки, вітаміни, вуглеводи транспортуються в організмі, прикріплюючись до молекул води. Тому її дефіцит в організмі тварини загрожує серйозними наслідками. Отже, розберемося в причинах зневоднення, ознаках проблеми та способах її усунення.
Чому тіло втрачає рідину
Зневоднення - це небезпечне відхилення, яке життю тварини загрожує не менше, ніж відсутність кисню. Найчастішими його причинами є діарея та блювання. Для людини такі стани припинити просто, приймаючи таблетки. А ось для кішок це небезпечніше.
Організм тварин втрачає воду, яка є складовою сечі, поту, калу, слизових оболонок. Чим вище показник температури повітря в приміщенні або на вулиці, тим більше води треба котячому організму для здорового функціонування. Коли вихованець постійно має доступ до води, вона самотужки регулює і підтримує водно-сольовий баланс в організмі. Однак під час зневоднення підопічна внаслідок слабкості може відмовлятися від пиття. Якщо дефіцит рідини в організмі кота або кішки спричинений внутрішньою кровотечею, то знижується і рівень гемоглобіну, артеріальний тиск. У хворої тварини після травм, операцій, падінь з висоти зневоднення служить сигналом про внутрішні порушення та гематоми.
Отже, дефіцит рідини в котячому організмі може бути наслідком нападів блювання та діареї, підвищення температури тіла, утворення гематом, кровотеч, внутрішніх захворювань. Йдеться про діабет, порушення роботи нирок, дихальну систему, проблеми з серцем.
Харчування домашніх тварин сухими готовими кормами збільшує потребу у воді. Тому господар має контролювати, щоб його підопічний завжди мав до неї доступ.
Симптоми та стадії зневоднення у кішок
Ступінь втрати рідини організмом тварини може бути різною. Стадії цієї патології вимірюються у відсотках втраченої рідини. Так, якщо кішка втрачає від 10 до 12% рідини, то протягом 24 годин у її організмі виникають незворотні порушення. На стадії 15-20% зневоднення у кішки настає смерть.
Щоб тварина не виснажилася до таких небезпечних станів, потрібно знати, як перевіряти свої підозри. Отже, 4-5% зневоднення у котів та котів відбувається практично без симптомів. А ось вже при 6-7% стадії можна помітити у вихованців сухість слизових оболонок. Просто опустіть нижню губу і огляньте ясна: у здорових тварин вони вологі, блискучі та пружні. А при дефіциті рідини в організмі стають сухими, тьмяними, блідими. Можна перевірити і швидкість наповнюваності капілярів у вихованця. Просто натисніть на ясна, нехай вона зблідне. Тепер відпустіть палець і рахуйте. Якщо стан органу прийшов у норму за 2-3 секунди, то ступінь зневоднення становить до 6%, за 5-6 секунд - ступінь 7-8%.
Коли ж ясна залишаються блідими протягом 10 секунд і спостерігається роздратованість повік, сухість очей, примружування, то рівень зневоднення становить 10%, і це вже ризиковано. Якнайшвидше починайте надавати кішці першу допомогу.
Також стадію патології можна визначити за оцінкою еластичності шкіри. Відтягніть її на загривку і трохи стисніть. При 5% стадії втрати рідини шкіра повернеться до попереднього стану за 2-3 секунди. Якщо ж йдеться про 10% втрату вологи, то шкіра стає грубою, капіляри дуже повільно наповнюються.
До речі, потрібно врахувати, що у кішок із зайвою вагою та еластичність шкіри зберігається довше.
Допомога при зневодненні тварини
Найоптимальніший варіант – звернення до ветеринара. Він з`ясує причину патології, оцінить її рівень і, швидше за все, проведе внутрішньовенне вливання глюкози.
Але коли немає можливості звернутися до фахівця, господар має діяти самостійно, причому швидко та грамотно. Вихованця потрібно перенести в темне та прохолодне місце, запропонувати воду. Якщо кіт сильно ослаблений і просто не може пити, то змочуйте його губи, вводіть піпеткою воду кімнатної температури. Можна для цього користуватися шприцем без голки. При великій втраті рідини необхідно потерпілому робити уколи фізрозчину з глюкозою. Його потрібно вводити повільно, ретельно розтираючи місце ін`єкції після вилучення голки.