Як дресирувати шарпея

Купуючи смішного цуценя шарпея, покритого складочками, людина не завжди замислюється, що милий малюк виросте у дорослого сильного собаку з непростим характером. Тому кожен власник повинен знати, як дресирувати шарпея правильно, щоб у майбутньому вихованець доставляв тільки позитивні емоції, а існування його в родинному колі було комфортним і приємним для всіх.

Сьогодні ми розповімо про особливості породи шарпей, висвітлимо основні нюанси виховання, навчання та дресирування цих собак, поговоримо про позитивну мотивацію для вихованця та про те, які критерії дресури важливі для представників цієї породи в принципі.

Саме з цієї причини власник шарпея повинен докласти всіх зусиль для максимально раннього виховання та соціалізації цуценя, привчання його до норм та правил поведінки, знайомства з людьми та іншими собаками. Людина повинна розуміти, що шарпеї тільки на вигляд виглядають іграшковими: за милою мордочкою і зворушливими складками ховається справжній боєць! Шарпеї мають розвинений інтелект і здатність до самостійного прийняття рішень, крім того, ці собаки відважні та безстрашні, що іноді завдає власнику чимало клопоту.

Шарпей – порода для людей з твердим характером та безліччю вільного часу, яка буде присвячена спілкуванню з собакою. Справа в тому, що шарпеї сильно прив`язуються до людини, яка виховує їх з дитинства, представники цієї породи трепетно ​​ставляться до членів своєї сім`ї, і дуже сумують на самоті. Ще одна відмінна риса шарпеїв – вони замикаються та дискомфортно почуваються з чужими людьми, тому дресирувати собаку має лише власник.

Проте, дресирування шарпея вимагає керівництва та досвідченого погляду з боку, тому власник собаки має налаштуватися на роботу з інструктором-кінологом. Фахівець розповість людині про основи навчання та простежить, щоб процес дресури проходив плавно та правильно. Тільки тоді шарпей стане тямущим і слухняним – коли крок за кроком засвоїть усе, що вимагає від нього господар.

Відео — Шарпей. Все про породу

Навіщо потрібен кінолог?

Дресирувати шарпея під керівництвом інструктора-кінолога - найправильніше рішення для людини, яка вперше стала власником представника цієї породи. Пов`язано це з тим, що потрібно не лише навчити собаку виконувати команди, а й самому навчитися правильно працювати з вихованцем, заслужити на його повагу та довіру. Так собака не просто механічно навчиться командам, а розумітиме, що її успіхи радують власника.

Відповідно, кінолог-фахівець, який розуміє в собачій психології, навчить власника, як реагувати на різну поведінку вихованця, зможе скоригувати помилки. Інструктор на собачому майданчику бачить роботу собаки та господаря збоку, і завжди підкаже, як покращити дресирувальний процес. Крім того, саме кінолог розповість новачкові про те, як хвалити тварину або висловлювати схвалення, що можна собаці, а що не можна.

Коли починати виховувати шарпея?

Як ми вже говорили вище, з перших днів появи цуценя в будинку потрібно навчати його правилам поведінки. Але, виховання не потрібно плутати з дресируванням. Дресирування передбачає, що собака знатиме і виконуватиме різні команди, а також навчиться розуміти, як реагувати на ті чи інші подразники. Виховний процес починається з моменту знайомства цуценя і господаря, і включає навчання вихованця побутовим, життєвим навичкам: реакції на прізвисько і заборонні команди, розуміння життєвого укладу сім`ї, привчання до повідця і нашийника, туалету, прогулянок, ігор.

Простіше кажучи, вихованням свого потомства першою займається сука-мати, яка стежить, щоб цуценята не шуміли та не билися, не розповзалися за межі «гнізда». Деякі собаки привчають своїх малюків ходити в туалет на пелюшку, або ж починають виводити цуценят, що підросли, у двір. Отже, господареві потрібно лише продовжити виховний процес, який почав собака-мати.

Дресирування в життя собаки вводять значно пізніше - у віці чотирьох-п`яти місяців, коли цуценя може концентрувати свою увагу і набуває деякої посидючості. Хоч шарпей і не відноситься до гіперактивних пород, але від крихітного цуценя неможливо вимагати багато чого.

Початкове навчання цуценя шарпея

З наймолодшого віку щеня має розуміти, що йому дозволяється робити, а що заборонено. Також з перших днів потрібно встановити правила та межі, які собакі не можна переступати. Щоб малюк не відчув стрес, діяти потрібно м`яко і наполегливо. Отже, чому ж треба навчити цуценя?

Таблиця 1. Базові навички для засвоєння цуценят

Реакція на прізвиськоЦуценя потрібно привчити до імені. Для цього потрібно, щоб у малюка на прізвисько були пов`язані тільки приємні асоціації. Радісним голосом потрібно називати ім`я собаки, і, досягнувши реакції (цуценя дивиться в очі, підходить) – бурхливо хвалити його, пестити, пригощати ласощами. Привчання до місця для їдиНе можна дозволяти цуценяті носити їжу по всій квартирі. Заздалегідь у зручне для господаря місце ставлять дві миски – для води та їжі. Годують собаку тільки у відведеному для цього місці. Якщо малюк не доїв, і вирушив у своїх справах, їжу потрібно прибрати. Годувати цуценя з рук або пригощати зі столу суворо забороняється! Привчання до місця снуЧлени сім`ї відразу повинні домовитися: чи можна цуценяті спати на ліжках, диванах або кріслах. Якщо відповідь на це запитання негативна, для малюка потрібно приготувати затишну м`яку лежанку або клітку, і припиняти всі його спроби забратися на м`які меблі. Важливо: коли щеня перебувати на своєму місці, лаяти його не можна. Привчання до туалету на вулиціДо півроку щеня може промахуватися, роблячи туалетні справи в будинку. Не треба лаяти його за це. Маленького цуценя виводять на вулицю 5-7 разів на добу, чекаючи, поки він сходить за потребою. Щоразу малюка потрібно хвалити за правильні дії, заохочувати грою та ласощами. Скоро собака зрозуміє, як поводитися і навчиться терпіти. Знайомство з нашийником та повідцемЩоб амуніція не викликала у собаки збентеження на прогулянці, заздалегідь потрібно познайомити цуценя з нею. Спочатку можна придбати тонкий м`який нашийник і одягати його протягом дня на собаку. Коли малюк перестане звертати на аксесуар увагу, можна починати пристібати до нашийника повідець, і «гуляти» з собакою вдома. Реакція на команду «Не можна»Щодня малюк буде робити дії, небажані для господаря: кусати за руки в процесі гри, намагатися погризти взуття чи інші предмети побуту, гавкати на дверний дзвінок. Цуценя має зрозуміти, що надходить неправильно. Для цього досить різко і голосно сказати «Ні» або «Не можна», і відразу переключити малюка на іншу дію, наприклад, замінити черевик, який собака гризе, на іграшку. Привчання до гігієнічних процедурЦуценя з перших днів має спокійно ставитися до таких маніпуляцій, як стрижка пазурів, огляд та чищення вух, гігієна порожнини рота. Шарпеї, крім цього, потребують догляду за шкірними складками, тому привчати малюка до подібних процедур потрібно відразу. Навіть якщо вушка собаки не потребують чищення, а молочні зуби радують своєю білизною, власник повинен кілька разів на тиждень оглядати тварину та імітувати догляд.Відпрацювання базового послухуВ ігровій формі можна розпочинати відпрацювання «слухняності». Наприклад, розучити команду «До мене» - для цього потрібно радісно покликати цуценя на ім`я, а потім додати команду. У випадку, якщо цуценя підійшло, потрібно похвалити його: «Молодець, до мене» (повторення команди для закріплення) і почастувати ласощами. Аналогічно можна вивчати будь-які інші команди. Головне, не перевтомити і не злякати цуценя.

Дресура та навчання молодого собаки

Ще до того, як у будинку з`явилося чарівне пухке цуценя, людина повинна потурбуватися про вибір кінолога-інструктора. Для молодого цуценя ідеально підійдуть групові заняття з УГС (керований міський собака) або ОКД (основи кінологічної дресури). Як правило, в таких групах займається по 7-10 собак схожого віку, тому щеня зможе не тільки навчитися виконанню команд, але й отримати соціалізацію та досвід спілкування з родичами.

Оскільки шарпей не належить до службових пород, достатньо вивчити із собакою основи слухняності. Це необхідно для того, щоб комфортно почуватися з вихованцем не тільки вдома або в безлюдному парку, але й у місцях, де багато людей, транспорту чи інших тварин. Високий інтелект шарпея дозволяє досягти від нього хорошої керованості, головне - займатися регулярно і систематично, тобто переходити від однієї засвоєної команди до іншої.

Базові команди для шарпею

По суті, досить невеликого набору команд, які собака породи шарп повинен виконувати беззаперечно і на першу вимогу. До таких відносять:

1. «Поруч» — рух собаки біля лівого коліна власника на повідку, що провис, без натягу.
2. Комплекс «Сидіти – Лежати – Стояти» - виконання команд як окремо, так і в різних комбінаціях.
3. «Місце» - Витримка собаки на вказаному власником місці (позначається будь-яким предметом, частіше повідцем або сумкою).
4. "До мене" — найважливіша команда, за якою собака має підійти до власника та сісти біля лівого коліна.
5. "Не можна" або "Фу" — заборона небажаної дії, наприклад, підбирання із землі або гучного гавкоту.

Хитрощі в дресируванні шарпея

Людина, яка тільки починає процес виховання і дресирування шарпея повинна розуміти, що психіка собаки влаштована вкрай просто: всі події тварини пропускають через призму свого досвіду. Якщо досвід є негативним, то дії, що його тягнуть, собак намагається не повторювати. Якщо ж досвід позитивний, пес буде із задоволенням чекати на нього.

Цю особливість собачої психіки можна і потрібно використовувати при дресируванні, застосовуючи методи покарання та заохочення. Відзначимо відразу, що фізично карати шарпея, та й будь-якого іншого собаку не можна!

Проте, інтерпретувати дії вихованця потрібно правильно, тому що люди та собаки сприймають світ по-різному. Так, якщо собака голосно гавкає, а власник кричить на неї, тварина може сприйняти це як те, що людина приєдналася до неї або підбадьорює її. Цуценя, яке стрибає на господаря, сприйме відштовхування, як веселу гру, а собака, який злякався чогось і отримав співчутливу ласку від господаря, вважає, що лякатися - це добре.

Ще один приклад. У черзі у ветеринара собака хвилюється, щипає і рветься з повідця. Що зазвичай робить людина? Правильно: намагаючись заспокоїти тварину, вона ласкаво з нею розмовляє, гладить і чухає, дає ласощі. Не дивно, що вихованець поводитиметься так кожного разу, адже за таку поведінку він отримує ласку, увагу та приємний масаж! Висновки можна зробити самостійно.

Відео - особливості дресирування шарпея

Як правильно заохочувати та карати шарпея?

Крім самого факту позитивного чи негативного підкріплення, важлива швидкість, з якою воно відбудеться. Якщо собака вкрала зі столу шматок м`яса і із задоволенням його з`їла, а через дві години з роботи прийшов господар, побачив те, що сталося, і покарав собаку, то негативний досвід тварина зв`яже саме з приходом людини, а ніяк не з скоєною раніше провиною. М`ясо було смачним!

Тому карати, як і заохочувати собаку, потрібно блискавично. Два приклади:

1. Вихованця навчають команді «Сидіти», протягом двадцяти хвилин намагаючись посадити його. І коли пес все ж таки сів, його заохочують. Це не правильно! Так ви не навчіть пса сидіти за командою. Процес повинен виглядати наступним чином: дана команда «Сидіти», якщо через секунду пес не виконує її сам, собаку саджають механічно, хваляючись голосом. Потім команду повторюють знову, і як тільки собака села сама, її хвалять і пригощають ласощами. Тим самим у тварини формується зв`язок: "Я виконав команду відразу ж і отримав заохочення".
2. Собака підібрав з землі недоїдки, але в ту ж секунду власник смикнув повідець і різко дав забороняючу команду «Не можна». Оскільки негативне підкріплення сталося миттєво, наступного разу собака чекатиме на нього і, швидше за все, не стане їсти в недозволеному місці. Як правило, двох-трьох разів такої своєчасної реакції господаря вистачає, щоб закріпити в голові собаки правильну поведінку.

Відповідно, єдиний спосіб заохотити або покарати собаку - зробити це прямо в момент того, коли вона робить будь-яку дію. Який метод при цьому вибрати?

Покарання собаки

За жодних обставин не можна бити собаку і зриватися на крик. На дресирувальних майданчиках покаранням вважається різка команда «Не можна», або ж смикування тварини на повідку. При цьому використовується виключно м`який тканинний або шкіряний нашийник, а неприємні (не болючі) відчуття собака отримує від ривка. Також покарання може вважатися ігнорування собаки (наприклад, якщо команда не виконана і власник змушений механічно змусити пса зробити бажане, то тварина не хвалять і не частують ласощами).

У домашніх умовах поняття «покарання» змінюється. Так, цуценя, яке намагається потягти з полиці взуття або кривдить кішку, можна налякати газетою, що шарудить, або оббризкати водою з пульверизатора.

Заохочення собаки

З позитивними емоціями справа набагато простіше. Добре слово, ласка, гра або ласощі - ось арсенал власника, який бажає показати собаці, що вона все робить правильно. На дресирування потрібно обов`язково приносити з собою смачну їжу, порізану на дрібні шматочки (сушене м`ясо, сир тощо), щоб заохочувати вихованця за кожну правильну дію.

Обов`язково хвалити собаку голосом. Спочатку потрібно робити це перебільшено щасливим голосом, використовуючи конкретне слово, наприклад, «Молодець», «Браво» або «Добре». Згодом собака навчиться розуміти сенс похвали, і інтонацію можна буде змінити на трохи спокійнішу. Також гарним заохоченням стане улюблена іграшка собаки, в яку господар пограє разом із ним.