З якого віку можна дресирувати щеняти

Категорія Собаки

Зміст

Який вік для навчання оптимальний?
Про способи дресирування

Природою влаштовано так, що цуценята починають бачити у двотижневому віці. Тоді вони починають самостійно пізнавати світ, залишаючи материнське лігво і трохи зміцнівши. У цей період матусі нікому ще не дозволяють активно контактувати зі своїм нащадком, ревно охороняючи його навіть від власника та уберегаючи від сторонніх очей. У ранньому віці вихованням молодняку займається суто мати. Вона відповідає і за соціалізацію цуценят. Так коли ж можна розпочинати процес їх дресирування? Дізнаємося детально.

Який вік для навчання оптимальний?

Соціалізація цуценя - це його вміння спілкуватися з собі подібними та з людьми, оволодіння елементарними навичками гігієни та поведінки. Вона активно починається з місячного віку, коли песик вже добре бачить, впевнено стоїть і пересувається на лапках, одержав материнський імунітет. Якщо в цей час він ще живе зі своєю матір`ю, то обов`язково має спілкуватися зі родичами, людьми, мати можливість вивчати навколишній світ, його запахи. До 16 тижнів цуценя має, крім господаря, познайомитися і з іншими людьми, міняти домашню обстановку на вуличну, знати свою прізвисько. Саме з цього віку кінологи радять починати дресирування підопічного, тому що на це є такі причини:

У 4 місяці юний вихованець вже відрізняє осуд і похвалу, розуміє жести господаря, вловлює його настрій і сильніше до нього прив`язується, відчуваючи в ньому ватажка.
У цьому віці у щеняти ще зберігається ігрова поведінка. Це означає, що навчати його можна за допомогою гри зі стимуляцією ласощами, а не іграшками. Кінологи підкреслюють, що в ранньому віці важливо грати з юним вихованцем, щоб пізніше його легше було дресирувати.

Дресирування служить методом м`якого спілкування з підопічним. Заборонені команди запобігають небажаним діям собаки, а стимулюючі спонукають до активності. Навчання вносить різноманітність у життя собаки, допомагає її соціалізувати. Хазяїнові в процесі дрессури легше помітити, чого песик боїться.

У чотиримісячному віці у собак досить сильна пам`ять. Саме в цей час вони вчаться відрізняти безпечне від небезпечного. Всі, хто відбувається, врізається в пам`ять цуценя, тому застосування тілесних покарань може негативно позначитися на навчанні та відносинах з власником в цілому. Пес запам`ятає зло та образу, через деякий час просто зможе помститися господареві — покусати його. Отже, кінологи акцентують на тому, що фізичні покарання зводять дресуру практично до нульового результату. А коли власник вдається до таких способів навчання, значить, воно розпочато або пізно, або надто рано.

До 4 місяців не варто розпочинати навчання собаки командам ще й тому, що після зроблених щеплень триває період карантину. У цей час вносити будь-які зміни у життя юного вихованця взагалі не можна.

Своєчасно розпочаті регулярні та правильні заняття з хвостатим вихованцем дають гарні результати. Але власник повинен відразу налаштуватись на те, що навіть в одному посліді є більш кмітливі, швидко реагуючі цуценята. Іншим треба замість 5 провести 10 уроків для засвоєння певної команди. Зазвичай породисті песики починають відгукуватися на своє прізвисько вже через 5-6 днів за умови, що вона нескладна, коротка. Простим же, безпородним, цуценятам на запам`ятовування свого імені знадобиться орієнтовно два тижні.

Про способи дресирування

Насамперед, зазначимо, що існує професійна та домашня дресура. Першою займаються досвідчені кінологи за певну плату, вони гарантують результат навчання. Друга — це особиста ініціатива та бажання власника, який хоче виростити слухняного та розумного пса.

Для дресирування цуценят чотиримісячного віку використовують смакоохоронний та оперантний методи. Перший - це привчання йти за ласощами, коли він виконує потрібні дії і намагається дістати свої ласощі. Оперантний метод від першого відрізняється тим, що пес повинен виконувати команди після словесних повторень, і тільки після цього йому дають ласощі як нагороду, похвали. Другий метод використовується частіше, застосовується до породистих цуценят з родоводом. Він дозволяє досягати більш стійких результатів, допомагає покращити взаєморозуміння між власником та псом.