Улюблена кішка розчухала вухо до крові: що робити і куди бігти?

Улюблена кішка розчухала вухо до крові: що робити і куди бігти?

Вушні захворювання у домашніх вихованців - не рідкість. Коли кішка розчухала вухо до крові, що робити в такій ситуації? Поведінка вихованця сигналізує про те, що зі здоров`ям виникли проблеми. Розчісування вуха, занепокоєння тварини, потряхування головою можуть свідчити про безліч захворювань, ігнорувати які в жодному разі не можна.

Причини поведінки тварини

Причин, з яких кішка розчісує вуха безліч:

  • Отодектоз. Одним з найпоширеніших вушних захворювань, при яких тварин турбує ця область, є вушна короста (отодектоз, вушний кліщ). Хвороба викликається дрібним кліщем Otodectes cynotis, що паразитує у зовнішньому слуховому проході. Отодектоз характерний для молодняку. Одним із симптомів захворювання є те, що кіт чухає вухо до крові. Паразитуючий кліщ прогризає шари епідермісу, порушує цілісність шкірного покриву. Живлячись кров`ю та лімфою, паразит виділяє продукти життєдіяльності, що подразнюють нервові закінчення. У тварини відзначається сильне свербіння, неспокійна поведінка. Хвора кішка часто трясе головою, треться про поверхню. Виділення із зовнішнього слухового проходу інфікуються патогенною мікрофлорою, вірусами, грибками, що призводить до розвитку запального процесу. При несвоєчасному наданні допомоги тварині можливе поширення запалення на барабанну перетинку, її розрив, ураження мозкових оболонок. Тварина може втратити не лише слух, а й загинути від зараження крові.

Улюблена кішка розчухала вухо до крові: що робити і куди бігти?Рекомендуємо прочитати статтю про лісовому кліщі у собак та котів. З неї ви дізнаєтеся про види кліщів, стадії їх розвитку, симптоми їх проживання на шерсті домашнього вихованця, можливі ускладнення, методи діагностики та лікування.

Обстеження у клініці

У ветеринарній установі для встановлення діагнозу застосовують не лише клінічний огляд, а й спеціальні методи досліджень. Обстеження тварини може виявити стороннє тіло, гематому, лімфоекстравазат. Для встановлення отодектозу беруть зіскрібок і проводять мікроскопічний аналіз, при якому визначають збудника вушної корости.

Запальні процеси, пухлини, поліпи можна виявити під час проведення отоскопії. За допомогою спеціального приладу отоскопу ветеринарний лікар має можливість досконально обстежити вушний прохід, виявити цілісність та зміни барабанної перетинки.

Діагностичні процедури також можуть супроводжуватися проведенням дослідження на чутливість до антибіотиків.

Після купання слід вичистити вуха від води, щоб уникнути отиту. Необхідно підвищувати імунітет вихованця, не допускаючи розвитку застудних захворювань.

Тварину слід захистити від контакту з хворими або підозрілими кішками, вуличними та бродячими особинами. Це попередить зараження отодектозом.

Про те, що робити, якщо у кішки сверблять вуха, найкраще знає ветеринарний фахівець. За перших ознак вушної патології тварина слід обов`язково до неї звернутися. Вмілі маніпуляції, регулярне гігієнічне чищення вушних раковин попереджають багато проблем зі здоров`ям.