Як і чим лікувати лишай у кішки

Ветеринари констатують, що це захворювання є одним із найпоширеніших, до того ж небезпечних у плані зараження господарів. Тому варто володіти інформацією про ознаки стрижучого лишаю, його лікування, профілактики.

Коротко про захворювання

Воно належить до категорії інфекційних. Викликають захворювання грибки роду Mycrosporum та Trichophyton. Тому існує два різновиди лишаю, які дерматологи називають мікроспорією та трихофітією. Грибки утворюють велику кількість суперечок, тому вони поширені у навколишньому середовищі та знаходяться буквально всюди. Однак сприятливим ґрунтом для виникнення лишаю у кішок є зниження їх імунітету. Саме з цієї причини позбавляємо страждають вуличні, бродячі тварини, які виживають і стають заразними.

Якщо говорити про домашніх тварин, то більше схильні до зараження кошенята і старі вихованці. Адже їхні захисні сили слабкі. Збудники захворювання дуже стійкі. Вони можуть тривалий час (два роки!) перебувати у зовнішньому середовищі, а після попадання на котячу шкіру швидко активізуються.

Основна ознака позбавляючи у тварин - втрата шерстного покриву в зоні ураження. Це виглядає як ділянки облисіння із червоною запаленою шкірою. Кішка постійно свербить і тим самим розносить збудників захворювання по всьому тілу.

Найчастіше лишай локалізується на голові, мордочці, вухах тварини, на хвості, кінцівках.

Про лікування стрижучого лишаю у котів

Варто зазначити, що методи лікування цієї недуги ділять на народні та медикаментозні. Якщо ви віддаєте перевагу першим, то знадобиться зола, йод і рослинна олія. Необхідно спалити папір, а краще взяти попіл від згоряння деревини, змішати його до кашкоподібного стану з олією. Далі потрібно обробити йодом зону ураження та нанести отриману кашку. Таку маніпуляцію народні лікарі радять проводити 2-3 рази на день. Звичайно, процедуру потрібно виконувати в рукавичках, щоб уникнути зараження.

Професійне лікування лишаю призначить ветеринар, виходячи з давності та ступеня тяжкості недуги. Якщо власник запустив хворобу, то лікування може тривати місяць-півтора.

На початковій стадії захворювання фахівці призначають мазі Міконазол та Тіабендазол. Якщо кішка довгошерста, то обов`язково треба вистригти зону поразки та уважно спостерігати за можливою появою нових вогнищ.

Для терапії важких форм, позбавляючи ветеринарні фахівці, часто прописують мазь Фунгін. Її основним активним компонентом є клотримазол, допоміжними – гліцерин та прополіс. Наносять ліки на зони ураження, злегка втираючи. Таку обробку потрібно проводити протягом 14 днів, 2-3 рази на добу. У поодиноких випадках побічними явищами від застосування мазі можуть бути надлишкове слиновиділення та розлади системи травлення.

Як високоефективний препарат у боротьбі з лишаями зарекомендувала себе мазь Ям. У ній міститься дьоготь, цинк, саліцилова кислота, сірка, скипидар. Ліки має виражені антисептичні властивості.

Мазь Санодерм має широкий спектр лікувальних можливостей. Вона протиалергенна, протизапальна, антибактеріальна. Універсальність препарату забезпечується тим, що у його складі є бетаметазон. Ця речовина гальмує накопичення лейкоцитів. Також компонентами мазі Санодерм є клотримазол та гентаміцин. Як правило, лікування лишаючи у кішок цим препаратом займає від двох тижнів.

Міконазол - ліки, які добре справляється з лишаєм у людей і котів. Мазь активна щодо бактерій, патогенних грибків. Курс лікування цим лікарським засобом кішок становить до 6 тижнів.

Фукорицин – антисептичний засіб, компонентами якого є резорцинол, ацетон, борна кислота. Цим препаратом котів та котів треба обробляти тричі на день до повного зникнення симптомів недуги.

Власники домашніх тварин будь-якого віку повинні розуміти, що лишай легше піддається терапії на ранній стадії. Також потрібно бути обережними, займаючись обробкою хворих вихованців. Адже недуга легко переходить від тварин до людей. І найчастіше першими від зараження страждають діти.