Лишай у котів

Це інфекційне захворювання у котів викликають плісняві гриби або дерматофіти. Вони пошкоджують і шкіру, і шерсть, і пазурі тварини. Головна небезпека позбавляючи в тому, що вона передається від тварини до її хазяїна. Виявляється лишай у людини плямами кільцевої форми. Найчастіше лишай у кішок проходить сам, але щоб уникнути зараження господаря, тварину потрібно лікувати. Отже, дізнаємося докладніше про це захворювання у котів.

Збудники позбавляючи зберігають свою життєздатність близько двох років. А сприяє розвитку грибка вологе та тепле середовище. Спори грибка можуть знаходитися на меблів та посуді кішки, підстилці та щітці, навіть на шерсті, що випала. Дуже часто збудник позбавляючи ніяк себе не проявляє тривалий час і лише через кілька місяців можна побачити ознаки зараження тварини. Ветеринари акцентують, що до захворювання схильні хворі та слабкі тварини, раніше травмовані.

Найчастіше схильні до інфікування кошенята до року, старі та ослаблені. А ще кішки перської породи мають слабку опірність лишаю.

Симптоми позбавляючи у котів

На шкірі котів та кішок можна побачити специфічні прояви лишаю. Найпоширеніша ознака – це округлі плями невеликого розміру з відсутністю вовняного покриву. Власне, такі голі ділянки тіла без шерсті та допомагають виявляти господарю тваринного лишай. У його центрі можуть утворюватися бульбашки чи гнійники. Згодом пляма у розмірах збільшується. А от сверблячка як другорядний симптом позбавляючи може і бути, і бути відсутнім.

Найчастіше уражені позбавляємо зони шкіри у кішки розташовуються на хвості, вухах, голові. Іноді форма плям може бути витягнутою, овальною. Це нагадує симптоматику аутоімунних захворювань. Дуже рідко лишаї у кішки розміщуються по всьому тілу. Таке трапляється у слабких, бродячих тварин. Тоді шерсть просто випадає клаптями, а тварина свербить часто.

Найперші ознаки позбавляючи у котів - поява грудок вовни на підлозі, чухання вух, підвищена линька. У разі локалізації симптомів хвороби на пазурах вони деформуються та ростуть неправильно.

Одним з популярних способів діагностики лишаю є лампа Вуда. Коли шерсть тварини потрапляє під промені лампи, то суперечки позбавляючи мерехтять флуоресцентним світлом. Щоправда, не всі суперечки. Тому точність цього методу діагностики лишаю становить лише 60%.

Більшість ветеринарів бере зразки грибкових культур, використовуючи лусочки зі шкіри хворої тварини.

Лікування позбавляючи у котів

Після виявлення хвороби короткошерстих котів з невеликими ураженнями лікують антигрибковими мазями. Ветеринари в цьому випадку радять застосовувати міконазол або тіабендазол. На період лікування потрібно посилити харчування тварини білками та вітамінами. Важливо також обмежити контакт хворого кота з іншими особами та людьми, а особливо дітьми. Коли лишай виявлено пізно, він перейшов у важку форму, то вищезгадані мазі поєднують з оральними препаратами.

Довгошерстим котам доводиться зістригати шерсть для нанесення мазей на шкіру. Робити це потрібно в рукавичках. Ножиці, що були в контакті з шерстю, містять суперечки збудника. Тому їх обов`язково потрібно стерилізувати.

Також методом лікування є купання хворого кота в сірчистому вапні. Але з огляду на те, що коти рідко люблять купатися, та й запах цієї речовини дуже неприємний, то не всім господарям тварин до нього можна вдатися. Ще один варіант лікування - придбання шампуню з енілконазолом та міконазолом.

Якщо у тварини уражені позбавляємо великі ділянки шкіри та пазурі, то ветеринар призначає тербінафін, гризеофульвін та ітраконазол.

Лишай у котів передається господарям, тому не завадить доглядати улюбленця, який гуляє на вулиці, в рукавичках-мити руки після спілкування з ним. По можливості треба захищати свого кудлатого вихованця від вулиці, забезпечувати йому гарне харчування, щоб слабкий імунітет не став сприятливим ґрунтом для розвитку лишаю.