В якому віці можна віддавати цуценят

В якому віці можна віддавати цуценят

Це опитування актуальне для відповідальних людей, які незабаром хочуть стати власниками юних тварин і бояться помилитися з оптимальним віком, коли їх можна розлучати з матерями. Адже саме матусі в перші тижні життя разом із антитілами дають цуценятам і свій захист — материнський імунітет, який є основою здоров`я та нормальної адаптації малюків до життя поза утробою. Отже, коли ж краще розлучати цуценят із суками та віддавати молодняк постійному власнику?

Вік та самостійність песиків

Існує кілька аспектів, на які треба орієнтуватися, купуючи цуценя у заводчика, забираючи його у господаря. Якщо говорити про юридичне, то правила Російської Кінологічної Федерації свідчать, то племінні собаки отримують свої документи у віці 45 днів. Це означає, що коли песику виповниться 6 тижнів, ви можете прийти в розплідник і вибрати того, який сподобається вам, отримати на нього документи. Однак фізіологічний аспект дорослішання цуценят відрізняється від юридичного. Юний вихованець вже з місячного віку може харчуватися самостійно, не залежати у цьому плані від матері. Але краще в місячному віці не поспішати віддавати цуценя господарю, бо це ще зарано. Як і при грудному вигодовуванні дітей, для щенят теж краще, щоб цей період тривав довше. Заводчики та ветеринари рекомендують почекати щонайменше до 8 тижнів, а потім уже відбирати песика від матері. Йому потрібно дати час на адаптацію до звичайної їжі, поступово зменшуючи годування материнським молоком. Такий перехід у харчуванні буде більш розумним. Шлунок цуценя перенесе його легше.

А ще, забираючи песика від матері після 8 тижнів, ви і природний розвиток, і соціалізацію його не порушите. Цуценя в період його адаптації до життя поза лоном матері захищене антитілами, які надходять разом із молоком суки. Ці важливі для юного організму речовини не дозволяють песику хворіти, дають можливість рости фізично здоровими: набирати вагу, зміцнювати м`язи, розвиватися органам слуху, очам, нормально функціонувати шлунково-кишковому тракту. Ось чому не можна цуценят рано розлучати з їхньою мамою.

Про соціалізацію цуценят

Мати для них є і основним вихователем, тому що показує приклад того, як треба себе вилизувати, поводитися зі знайомими та незнайомими людьми, які приходять до дому. Цуценята наслідують її в ранньому віці, вони копіюють поведінку матері буквально у всьому. Це і є соціалізація цуценя, його психологічна зрілість, яка передбачає вміння спілкуватися з собі подібними, господарем та іншими людьми, самостійно їсти, регулювати силу укусу.

До восьмитижневого віку заводчики час від часу беруть малюків на руки, спілкуються з ними, перевіряють їхні очі, вуха та зуби, стан кінцівок, суглоби. Подібні дії молодняку ​​дають неоціненний досвід спілкування з людьми. Коли ж уперше заводчики беруть цуценят на руки, ті трохи лякаються і переживають своєрідний стрес, що допомагає формувати імунітет до емоційних потрясінь у перспективі.

Якщо юний вихованець проживає період соціалізації поруч із матір`ю, його адаптація до нового життя з господарем буде проходити набагато легше, швидше. Таке цуценя виросте сміливим, здоровим та активним.

До речі, фахівці називають період психологічної адаптації та соціалізації молодняку ​​до 8 тижнів імпринтингом. У цей час у юних вихованців формується відкритість до навколишнього світу та сприйняття себе.

Коли власникам зручніше забирати цуценят?

Отже, рекомендується розлучати малюка з його мамою після 8 тижнів. Але в ідеалі це має відбуватися ближче до 12 тижнів. Адже до трьох місяців молодняк вже буде щепленим, мине період формування імунітету після вакцинації. А ще песик стане більш самостійним, цікавим, збільшиться його активність, бажання пізнавати навколишній світ. Для господаря це дуже важливо, адже важко вирощувати цуценя, яке сам і їсти ще не вміє, незнайоме з різними видами їжі, що загрожує розладами травлення, а значить, додатковими клопотами для власника. Тримісячне цуценя краще брати і в тому випадку, якщо господар працює, він відсутній як мінімум по 8 годин. У такому віці песик може перебувати протягом тривалого часу вдома сам, бавлячи себе іграшками. До того ж він у такому віковому періоді ще й багато спить.

Якщо йдеться про племінний песик, то у віці вісім тижнів властивості екстер`єру ще сформовані не до кінця. Так що й вади розглянути важко. Щоб не помилитися, брати цуценя в новий будинок варто все-таки ближче до 12 тижнів зроду.