Чи можна давати кішкам активоване вугілля

Зазвичай кішок у будинок беруть у юному віці. А їхня цікавість і ще нерозвинений досконально нюх здатні в цей період зіграти злий жарт. Вихованець може отруїтися. Тому і до такої форс-мажорної обставини треба бути готовими. У подібній ситуації невідкладно не викличеш. З обставинами можуть впоратися засоби домашньої аптечки. Відоме всім активоване вугілля — один із таких препаратів. Всі знають, що він призначений для людей. А чи можна за його допомогою рятувати котів? Що їхнім власникам при цьому потрібно враховувати?

Активоване вугілля та котяче здоров`я

Будь-який терапевт підтвердить, що цей засіб у розумному дозуванні безпечний навіть для ослабленого організму. Згодні з такою думкою і ветеринари. Тільки самолікуванням кішки займатися не потрібно. Коли ви не впевнені в тому, що вона дійсно отруїлася, а є розлади травлення, можна використовувати саме активоване вугілля. Він практично завжди є у будинку. Дорослим особинам треба дати одну таблетку препарату, кошенятам – половинку. Пігулку необхідно добре подрібнити. Вона має бути порошкоподібною. Після цього отриманий порошок розмішують з невеликою кількістю кип`яченої води, набирають у шприц, попередньо видаливши голку, вводять у пащу хворої кішки. Потрапляючи до шлунково-кишкового тракту вихованця, чорна суспензія адсорбує токсини, сприяє їх виведенню назовні з каловими масами. При цьому жодного болю та спазмів у шлунку від дії ліків тварина не відчуває.

Господарі повинні знати, що цей популярний препарат є помічником при порятунку тварин від отруєнь, спричинених укусами жука-наривника. Комаха, яка має масу тіла 6 грамів, здатна вбити і коня! Що вже казати про кішок? А ось активоване вугілля в таких ситуаціях буде як ніколи доречним, якщо вчасно помітити симптоматику отруєння та погіршення стану вихованця.

Деякі ветеринарні фахівці впевнені, що цей препарат для котів і кішок цілком може служити і засобом профілактики отруєнь та хвороб ШКТ. У таких випадках четвертинку пігулок у подрібненому вигляді треба змішати з кашею, овочами, фаршем. Це допомагає протистояти харчовим отруєнням, якщо тварина до них схильна. Такий засіб більше допомагає домашнім котам, які з дому не виходять. Адже вуличні тварини, щойно відчувають погіршення самопочуття, рятуються природним засобом — травою пирію повзучого. Вона добре очищає шлунок. Кішки її відригують. Разом із нею назовні виходить і вміст шлунка. Так рятуються вуличні тварини природними засобами.

Рятуємо кішку при отруєнні

Природна цікавість цих тварин, звичка вилизувати свою шерсть, пробувати незнайомі продукти і пахнуть предмети часом стає для фатальної котів.

Найчастіше причиною котячих отруєнь, як свідчить ветеринарна практика, стають інсектициди. Йдеться про препарати, призначені для винищення гризунів у приватному секторі. У складі таких інсектицидів містяться сильні та небезпечні для домашніх тварин отрутохімікати. У таких випадках господар кішки повинен володіти інформацією про симптоматику отруєння, а саме — кашлю, млявість, утруднене дихання, чхання, діарею, дрібні тремтіння, підвищене відділення слини. Якщо отруєння у кота сильне, воно може супроводжуватися судомами і втратою свідомості. Помітивши вищезгадані ознаки, потрібно забезпечити потерпілому вихованцю доступ свіжого повітря, відкривши вікно, або винести його на вулицю. Відразу ж дайте тварині активоване вугілля і спробуйте розібратися, чим саме могла отруїтися кішка.

Якщо в таких випадках під рукою немає чорних пігулок, то можна промити шлунок 3% перекисом водню, розводячи його з водою 1:1. Потрібно такий розчин вводити через кожні 15 хвилин по чайній ложці. Нагадаємо, що будь-які отруєння, навіть несильні, викликають зневоднення котячого організму. Щоб цього уникнути, постраждала тварина треба відпоювати водою. Часто коти, інстинктивно рятуючись, п`ють багато рідини. Якщо ступінь отруєння важка, то кішці треба заливати воду невеликими дозами. Такий захід допоможе зменшити і токсичне навантаження на печінку тварини. Ветеринари акцентують, що при отруєннях кішок середнього розміру добова доза рідини не повинна бути меншою за 250 мл. Лікарі в подібних ситуаціях використовують краплинне введення препаратів, наприклад, гідроксиду магнію, нітриту натрію або глюконату кальцію.