Чи всі коти не люблять воду: фобії та їх причини
Купання кота – випробування для багатьох господарів. Тварина не завжди дозволяє намочити окрему частину тіла, не кажучи про те, щоб вимити себе цілком. І неприйняття вихованцем ванни не залежить від кількості чи інтенсивності водних процедур. Поведінка тварини виглядає дивною ще й тому, що коти іноді все ж таки виявляють інтерес до води. Вихованець буде охоче бути присутнім під час купання господаря у ванні або душі, з цікавістю полізе в миску, поставлену для миття підлоги. Фахівці виділяють кілька потенційних причин такої поведінки.
Купання кота - випробування для багатьох господарів. Тварина не завжди дозволяє намочити окрему частину тіла, не кажучи про те, щоб вимити себе цілком. І неприйняття вихованцем ванни не залежить від кількості чи інтенсивності водних процедур. Поведінка тварини виглядає дивною ще й тому, що коти іноді все ж таки виявляють інтерес до води. Вихованець буде охоче бути присутнім під час купання господаря у ванні або душі, з цікавістю полізе в миску, поставлену для миття підлоги. Фахівці виділяють кілька потенційних причин такої поведінки.
Спадковість
Більшість домашніх котів має спільного предка – близькосхідну (нубійську) дику кішку. Цей вид родом із посушливих місць. Їхня генетична пам`ять не зберегла позитивних вражень про знайомство з водою, крім єдиного факту — рідина необхідна для підтримання життя. Спадковість пояснює і кохання (чи толерантність) деяких порід до купання.
Воду люблять:
- Турецькі вани. Відомі як плаваючі коти. Ймовірно, раніше коти мешкали в районі озера Ван, де плавали, щоб охолонути.
- Бенгальські коти.
- Саванни. Любов до води порода успадкувала від диких сервалів.
- Норвезькі лісові коти. У природному середовищі добувають собі їжу, ловлячи рибу.
- Абіссінські кішки. Терпимість до води пояснюється мореплавцем минулим.
- Короткохвости породи. У цій категорії любов до води демонструють 3 види: американські бобтейли, японські бобтейли та манкси. У останніх двох порід така риса могла розвинутись за рахунок острівного походження. Американський бобтейл, ймовірно, розвинув любов до води в процесі природної мутації, що стала результатом появи короткого хвоста.
Клімат та біологія
Однозначно, любов`ю до води відрізняються породи, що походять із теплих чи вологих регіонів. У таких умовах тваринам потрібні зовнішні фактори для охолодження.
Вовняний покрив більшості котів створює над шкірою повітряний прошарок, що виступає в ролі термоізоляції. У холод вона допомагає зберігати тепло. Намокання позбавляє кота ізоляції, роблячи більш сприйнятливим до вітру та морозу. На відміну від зграйних видів, на зразок собак, ці тварини часто позбавлені можливості зігрітися серед побратимів. Мешканцям будинків та квартир переохолодження не загрожує, але мокрий кіт відчуває незручність від зміни температур і згодом прагне уникати такого досвіду.
Вважається, що прошарок захищає і від перегріву. Тобто мити кота не можна і в спеку. Але це припущення спірне. Жителі спекотних регіонів купаються з власної ініціативи.
Клімат – не єдиний фактор, що пояснює нелюбов до води. Мокра шерсть сильніше пахне. Отже, тварина стає помітнішою для потенційного видобутку та ворога. Позбавлені необхідності полювати, домашні коти зберігають інстинкти та звички предків. Намокнувши, вихованці сильніше притягують бруд та бактерії. Вимитій тварині, що сховалася від «кривдників» під ліжко або на шафу, доведеться докласти більше зусиль, щоб позбутися пилу та іншого сміття. Деякі зоологи припускають, що тварини знають про формування привабливого середовища для бактерій та інших патогенних організмів у мокрій вовні. Цим частково і обумовлена нелюбов до купання.
Коти — охайні тварини, тому господарям краще зайвий раз не дбати про підтримку їхньої гігієни. Часте миття вітається лише при регулярних виходах вихованця на вулицю.
Набутий досвід
Існує безліч причин, через які кішки бояться води. До них відносяться випадкове падіння у ванну, сидіння на незаскленому балконі в грозу або перекидання на себе повної миски. Також деякі господарі кішок застосовують миття як покарання. Наприклад, тварину поливають прохолодною водою (занурюють у неї) у шлюбний період. У таких випадках у вихованця виробиться рефлекс неприйняття ванної.
Маленькі кошенята (1-2 місяці), як і немовлята, почуваються у воді комфортніше, ніж дорослі особини. Поступове привчання тварини до купання з дитинства здатне позбавити проблем при купанні в зрілому віці.
Особливості характеру
Коти не люблять воду не тільки через сформовану фобію. Строптиві особини часто виявляють таким чином свій характер - пручаються миттям саме тому, що власник «пригнічує їхні права», насильно відправляючи під кран і намагаючись намилити. У звичайному житті такі вихованці можуть не відчувати страху і вільно контактувати з водою, аж до занурення.
Нелюбов котів до води – відомий факт. Але, як свідчить більш докладний аналіз, ця характеристика властива далеко ще не всім особинам.