Кальцівіроз у котів

Feline calicivirus може передатися тварині через хвору або здорову особину, яка є носієм вірусу, через ніс, очі, рот, а також через предмети (господарський одяг, підстилки, гребінці, миски тощо).п.). Щоправда, поза організмом кішки вірус живе недовго – до 3 днів у сухому середовищі та до 10 днів у вологому. Тому найчастіше зараження відбувається після контакту здорової мурлики з хворою кішкою.

Інкубаційний період у кішки, яка захворіла на кальцівірозну інфекцію, триває від доби до тижня. Хвороба у кішки, що підхопила вірус, може протікати в прихованій формі, але якщо імунна система не зможе впоратися, то загострення кальцивірозу триватиме від тижня до місяця.

Симптоми кальцивірозної інфекції

Існує не менше 40 штамів feline calicivirus, через що симптоматика хвороби може значно відрізнятися у різних особин, уражених вірусом. Однак можна описати найпоширеніші симптоми, серед яких:

• млявість;
• Відмова від прийняття корму;
• Поява виразок на мочці носа, язику та небі;
• Неприємний запах із рота;
• Набухання ясен;
• Розлад шлунку;
• Чихання чи кашель;
• Прозорі виділення з очей та носа тварини;
• Лихоманка та температура (ці ознаки кальцівірозу у кішок зазвичай проходять через 3-4 дні після початку хвороби);
• Задишка, кішка важко дихає;
• Сильне слиновиділення;
• Порушення координації (стан триває зазвичай трохи більше 3 днів).

Власнику тварини, яка має хоча б деякі з цих симптомів, слід якнайшвидше звернутися за допомогою до ветеринара. Кальцівіроз за симптоматикою схожий на безліч гострих респіраторних захворювань, тому правильний діагноз може поставити тільки фахівець.

Як лікувати кальцивірозну інфекцію у котів

На підставі відомостей, повідомлених власником про стан кішки, мазків із порожнини рота та носа та даних загального аналізу крові ветлікар точно визначить, чи хвора тварина саме кальцівірозом. Якщо діагноз підтвердиться, буде призначено наступне симптоматичне лікування:

• Антибіотики, нітрофуранові та сульфініламідні препарати для запобігання вторинним інфекціям;
• Крапельниці з фізрозчином та глюкозою проти зневоднення;
• Вітаміни (А, В12, С) для підтримки організму;
• Імуномодулятори та глобуліни, противірусні засоби для підняття імунітету кішки;
• Протинабрякові, знеболювальні, загоювальні, в`яжучі, дезінфікуючі препарати (призначаються, виходячи зі стану хворої кішки);
• Дієта (рідка або перемелена їжа в теплому вигляді).

Багато власників, дізнавшись, що у улюбленого вихованця кальцівіроз, відмовляються від стаціонару, віддаючи перевагу лікуванню в домашніх умовах. Буває, що препарати купуються в аптеці без консультації з ветеринаром. Проте лікувати кальцивіроз у кішок у домашніх умовах можна лише за відносно легкого перебігу хвороби, якщо, наприклад, у тварини спостерігається невелике зниження апетиту. В іншому випадку кальцивіроз лікується тільки у лікаря і тільки тими препаратами, які були прописані у відповідність до симптомів та стану здоров`я конкретної тварини.

Безумовно, господар буде цікавити, чи небезпечний кальцивіроз у кішок. Для людини та інших видів домашніх тварин (собак, хом`яків та ін.) вірус не становить небезпеки. Але для кішок це дуже неприємна хвороба. Вважається, що чим молодша і слабша особина, та ще й нещеплена, тим менше шансів на лікування. У вагітних кішок захворювання може викликати мимовільний аборт або народження слабких кошенят з численними відхиленнями у розвитку. Кішка, що часто народила, передає вірус своєму малюкові, хоча зовні виглядає абсолютно здоровою.

Але дорослі і міцні тварини, як правило, успішно справляються із захворюванням (за умови правильного лікування), хоча не менше місяця залишаються носіями вірусу, а іноді він дрімає в їх організмі все життя. Крім того, одужала тварина здатна «підхопити» новий штам кальцівірозу, тоді доведеться боротися з недугою-вірусом.

Профілактика кальцівірозу

Щоб не втратити улюбленого вихованця, господар повинен знати про такі правила:

1. Котят обов`язково потрібно щеплювати у віці 8, 9 та 48 тижнів;
2. Бажано виключити спілкування кішки з безпритульними хвостатими бідолахами;
3. Необхідно підтримувати чистоту в будинку, прибираючи дезінфікуючими засобами;
4. Лежанки, миски та іграшки тварини потрібно регулярно обробляти;
5. Власник котика повинен стежити за своєю гігієною: вірус можна принести до будинку на підошві взуття, брудних руках;
6. Необхідно систематично показувати кішку ветеринару, стежачи за першими дзвіночками хвороби (див. симптоми кальцивірозу).