Як визначити, що кішка захворіла: симптоми та лікування

Кішкам властиві зміни в поведінці: іноді вихованець спить добу безперервно, після чого у тварини спостерігається висока активність, помірний апетит змінюється голодом.

Ці ознаки можуть бути як результатом природних біологічних процесів, так і симптомом того, що кіт хворіє. Щоб встановити причину такої поведінки, необхідно звернутися до ветеринара.

Тільки кваліфікований фахівець зможе поставити діагноз та призначити необхідне лікування.

Симптоми погіршення здоров`я кішки

Слід насторожитися, якщо у тварини виявляються такі симптоми:

слабкий апетит або повна відмова від їжі, різка зміна маси тіла;
кіт уникає спілкування, не мурчить, ховається;
млявість, апатія чи підвищена агресивність у поведінці;
почервоніння та лущення шкірного покриву;
сильна втрата вовни аж до залисин;
у кота течуть слини, підвищені виділення з носа та очей;
зміна температури тіла;
утруднення або повне припинення сечовипускання, кров у сечі;
часте блювання та діарея;
раптова кульгавість без видимих пошкоджень.

Якщо кіт без видимих причин сильно схуд, не потрібно насамперед намагатися його відгодувати. Це може бути ознакою серйозного захворювання, встановити яке зможе лише кваліфікований спеціаліст.

Слід уважно ставитися та періодично перевіряти у кішки такі показники, як температура тіла, частота дихання та пульсу.

Для кішок нормальною температурою є показник від 37,5 до 39 градусів, залежно від віку кішки (з віком тварин властиве зниження температури тіла).

Нормальна частота дихання для кошенят становить 60 вдихів за хвилину, для дорослих особин – близько 20. Пульс повинен складати в середньому 120 ударів за хвилину.

Як визначити, що кішка захворіла: симптоми та лікування

Найчастіші хвороби

Завдяки багаторічним дослідженням фахівці зуміли класифікувати майже всі хвороби, що виникають у котів. При всьому різноманітті таких захворювань необхідно розрізняти ознаки найпоширеніших і найнебезпечніших, а також вміти надати тварині першу допомогу.

Важливо пам`ятати, що поставити правильний діагноз та призначити необхідне лікування зможе лише фахівець. Настійно рекомендується звернутися до ветеринара при перших симптомах нездужання кішки, інакше можливі тяжкі наслідки.

Паразити

Найчастіше причиною нездужання кішки є паразити. Ризику зараження схильні як до вуличних, так і до домашніх вихованців. Виявити паразитів досить легко, а для лікування існує низка ефективних препаратів.

Назва	Опис	Симптоми та ознаки	Причина появи	Небезпека для людини	Способи лікування та профілактика
Блохи	Дрібні комахи темно-коричневого кольору, тіло має сплющену з боків форму і твердий покрив. Можуть бути виявлені в шерсті кішки в області живота, шиї та біля основи хвоста	Вихованець стає неспокійним, постійно свербить, намагається вигризти паразита, в шерсті виявляються дрібні чорні крапки - продукт життєдіяльності бліх	Блохи можуть потрапити на кішку під час прогулянки або контакту із зараженою твариною	Піддаються атаці бліх як тварини, так і люди	Найефективнішими та щадними препаратами проти бліх вважаються засоби у формі шампунів («Містер Кісс», «Барс», «Беафар Біо», «Луговий»). Краплі на холку («Авантейдж», «Хартц», «Стронгхолд») та спреї («Хартц», «Фронтлайн»). Вони дають швидкий та дієвий результат, але можуть спровокувати алергію. Нашийники від бліх ("Хартц", "Больфо") вважаються надійним заходом профілактики від паразитів
Воші (володарі)	Світлі напівпрозорі комахи розміром до 2 мм, малорухливі, тіло щільне, сплющене донизу	Тварина страждає від сильного сверблячки, свербить, виникає багата втрата вовни, на шкірному покриві з`являються кірки, тріщини і почервоніння. У занедбаних стадіях відбувається повне облисіння тварини	Передаються від зараженої тварини, загальних чесалок та підстилок з носієм	Не небезпечні	Препарати проти бліх ефективні та при боротьбі з володарями
Вушний кліщ	Плоскі комахи білого кольору розміром від 0,3 до 0,7 мм. Нагодувавшись, комаха роздмухується і набуває сірого забарвлення	Гнійні виділення в слуховому проході, воскоподібний коричневий наліт на вушній раковині, неприємний запах, свербіж, підвищення температури, слабкий апетит. На пізніх стадіях можлива втрата слуху, за відсутності лікування – смерть	Кішка заражається від хворої тварини або через загальні предмети догляду	Для людини вушний кліщ не небезпечний, але після контакту з хворою твариною людина може передати паразита здоровому вихованцю	Лікування здійснюється за допомогою різних препаратів у формі мазей (Ведінол плюс», «Орідерміл») та крапель («Аміт», «Барс», «Фронтлайн»). Важливо точно дотримуватись дозування, т. до. до складу засобів входить отрута, яка у великих кількостях небезпечна і для тварини. Курс лікування становить кілька днів із перервою між курсами близько тижня
Підшкірний кліщ	Паразитний кліщ, який проживає під шкірою тварини, вражає шкірний та вовняний покрив кішки	Почервоніння шкірного покриву, поява вузликів чи гнійників як висипань. Навколо очей, на голові, вухах і шиї випадає шерсть і лущиться шкіра. Порушення пігментації шкіри, можливе ураження внутрішніх органів	Кішка заражається від хворої тварини, кошеня може отримати паразита від матері. Можливе внутрішньоутробне зараження. Кішку, яка перенесла хворобу, рекомендується стерилізувати	Безпечний для людини, але великий ризик зараження інших вихованців	Загострена форма захворювання іноді змінюється ремісією ще до початку лікування, але швидше за все, хвороба повториться у більш тяжкій формі. Лікування призначається залежно від породи та віку кішки, найчастіше необхідна тривала терапія, тривалість якої становить до 1 року
Гельмінти (глисті)	Паразитують черв`яки, розташовуються, як правило, в області шлунково-кишкового тракту	Блювота, запори, що змінюються проносом, втрата або підвищення апетиту, напади кашлю, жовтяниця та збільшення печінки, бляклість та випадання вовни. З`являється свербіж в анальній ділянці, випадання вовни та висип у ділянці анального отвору, гнійні виділення з очей та носа, кров`яні маси у фекаліях. У занедбаних стадіях можливий параліч задніх кінцівок, передчасні пологи або викидень у вагітних кішок, відставання у розвитку у кошенят	Присутність у раціоні сирого м`яса або риби, контакт із зараженою твариною, внутрішньоутробне зараження. Можуть з`являтися в результаті атаки інших паразитів - бліх, володарів	Деякі різновиди можуть становити серйозну загрозу для людини	Лікування тварини проводиться за допомогою антигельмінтних препаратів широкого спектру дії (Азінокс, Пірадек, Фебтал) або засобів, дія яких спрямована на певний вид паразитів (Дірофен, Піразицид). Лікування протипоказане кішкам, які ослаблені іншими хворобами, вагітним та годуючим

Шкірні хвороби

Цей вид захворювань найчастіше зустрічається у тварин, які більшу частину часу проводять на вулиці. Але навіть кішки, що живуть у будинках та квартирах, не захищені від подібних недуг.

Першими симптомами шкірних хвороб та захворювань вовни є:

нервозність;
часті почухування (важливо звернути увагу на місце почухування);
вилизування вовни, викушування;
плями чи висипання на шкірному покриві;
проліски в шерсті.

Однією з причин таких симптомів є грибкове захворювання . Найбільш поширеним та небезпечним серед них є стрижучий лишай. Хвороба проявляється у вигляді лисин, в області яких шкірний покрив набуває червонуватий відтінок, можуть з`явитися сірі струпи, що нагадують лупу. Найчастіше тварина заражається цією недугою під час контакту з іншими тваринами. Стригучий лишай та інші види грибкових захворювань легко передаються іншим вихованцям і навіть людям, тому важливо вчасно звернутися до фахівця, щоб уникнути ризику поширення хвороби. Для лікування призначаються протигрибкові препарати для прийому внутрішньо (Інтраконазол, Кетоконазол, Флуканазол) у поєднанні з препаратами місцевої дії у вигляді шампунів (Нізорал, Себозол) та мазей (Фунгін, Клотримазол, Санодерм).

Також проблема може полягати в алергічній реакції. Симптоми алергії схожі на інші шкірні захворювання, тому діагностувати хворобу буває складно. Для неї характерний свербіж, почервоніння та лущення шкірних покровів. Лікування полягає у виявленні та ізолюванні тварини від алергену, а також у прийомі антигістамінних препаратів (Дімедрол, Дифенгідрамін).

При перших ознаках шкірного захворювання у кішки рекомендується звернутися до ветеринару-дерматолога. Чим раніше недуга буде виявлена, тим простіше буде позбутися її. Якщо ж хвороба буде запущена, знадобляться серйозніші препарати, які можуть завдати шкоди здоров`ю вихованця.

Захворювання сечовидільної системи

Найпоширенішим видом порушення сечовидільної системи є сечокам`яна хвороба. В силу особливостей будови тіла цього небезпечного захворювання частіше піддаються коти, а не кішки. Симптоми нападу сечокам`яної хвороби виявляються так:

раптовий біль при сечовипусканні, зазвичай тварина повідомляє господареві про це жалобним нявканням;
нездатність сходити в туалет через гострий біль;
кров у сечі.

Господарю, який виявив перераховані вище симптоми, рекомендується якомога раніше доставити тварину в ветлікарню. Наслідки таких нападів бувають дуже серйозними, висока ймовірність летального результату за відсутності необхідної медичної допомоги.

Найчастіше сечокам`яна хвороба виникає через неякісний корм для тварини, надлишок сирого м`яса в раціоні, нестачу питної води або спадкову схильність. Для профілактики цієї недуги важливий правильний спосіб життя кішки - знижена активність вихованця та ожиріння також є причиною виникнення цієї хвороби. У зв`язку з цим коти після кастрації входять до групи особливого ризику.

Для діагностування захворювання рекомендується звернутися до терапевта або нефролога у ветеринарній клініці. За допомогою результатів УЗД або рентгенологічного обстеження сечового міхура та нирок, а також аналізу сечі спеціаліст ставить діагноз. Лікування сечокам`яної хвороби зазвичай є комплексним і полягає в коригуванні раціону (з харчування кішки виключаються продукти з підвищеним вмістом кальцію. Призначаються спеціальні лікувальні корми, наприклад Royal Canin Urinary S/O, Hill`s C/D, Purina UR). Застосовуються лікарські та гомеопатичні препарати («Кіт Ервін», «Фітоеліта Здорові нирки») та ударно-хвильова терапія. Метод видалення каміння за допомогою хірургічного втручання застосовується лише в екстрених випадках.

Досить часто зустрічається таке захворювання, як цистит. Ознаками цієї хвороби є проблеми вихованця з сечовипусканням, різкий запах і кров у сечі, часті вилизування статевих органів.

Крім неприємних симптомів для тварини, цистит не є великою небезпекою, але є однією з причин закупорки уретри у котів.

Для профілактики циститу важливо стежити за тим, щоб тварина отримувала достатньо рідини, а похід у туалет не завдавав незручностей - лоток повинен бути чистим і знаходитись завжди у певному місці.

Інфекційні захворювання

Ця група хвороб поділяється на такі підвиди:

Вірусні захворювання. До них відноситься ряд важких захворювань, такі як інфекційна панлейкопенія (котяча чумка), коронавіруси, кальцивіроз, сказ. Більшість цих хвороб вкрай небезпечні, часто призводять до смерті. Симптоми можуть відрізнятися, основними ознаками є лихоманка, кішку рве, поява діареї та виразок на шкірі тварини, при чумці тварина не п`є, а сидить згорбившись над мискою з водою. Інфіковані тварини повинні бути негайно захищені від інших вихованців, оскільки зараження найчастіше відбувається під час контакту з вірусоносієм. Лікування проводиться за допомогою противірусних препаратів (Камедон, Неоферон, Неотім), їхня ефективність залежить від стадії розвитку хвороби. Для попередження вірусних захворювань проводиться вакцинація тварини.
Бактеріальні захворювання. До цієї групи відносять інфекційну анемію, сальмонельоз та ін. Симптоми інфекційної анемії: кішка стає млявою, нічого не їсть, спостерігається підвищення температури, слизова рота стає блідою. Для сальмонельозу, крім високої температури та відсутності апетиту, характерна блювота і нежить. Для лікування застосовують антибіотики (Стрептоміцин, Тетрациклін, Левоміцетин), гомеопатичні препарати (Веракол, Енгістол) та гіперімунні сироватки (Вітафел, Глобфел).
Грибкові інфекції атакують зовнішні та внутрішні органи вихованця. Розрізняють різновиди за природою збудника. Серед грибків виділяють криптококоз, кандидоз, гістоплазмоз та багато інших. Захворювання відбувається через попадання суперечок грибка на відкриту рану, з їжею або при вдиханні. Залежно від різновиду, симптоми можуть відрізнятися. Для діагностування та призначення лікування необхідна допомога ветеринара-інфекціоніста.

Захворювання очей

Більшість очних захворювань мають симптоми, які легко помітити. Основними ознаками хвороби очей кішки є:

опухлі червоні повіки;
почервонілий кришталик ока;
випнуте очне яблуко;
розширений значок, що не реагує на світло;
прозорі або гнійні виділення з очей.

Найчастіше зазначені симптоми з`являються при глаукомі, кон`юнктивіті, катаракті та пошкодженні рогівки. Діагностує захворювання ветеринар-офтальмолог, він же призначає лікування. Залежно від виду захворювання можуть бути призначені антибіотики (Гентаміцин, Стрептоміцин) або різні мазі (тетрациклінова мазь). Іноді при катаракті виникає потреба хірургічного втручання.

Хвороби вух

Найпоширенішими вушними хворобами є отит, вушна екзема або гематома.

Найбільшу небезпеку є отит - запалення вушної раковини кішки. Супроводжується підвищеними сірчаними виділеннями, у яких можуть спостерігатися домішки крові. Тварина ховається при спробі торкнутися хворого вуха або відповідає агресією.

Отит розвивається внаслідок переохолодження, травми вуха, попадання інфекції або стороннього тіла у вушну раковину. Для лікування зазвичай достатньо курсу антибіотиків (Амоксиклав, Ампіцилін, Еритроміцин).

Вушна екзема розвивається в результаті загального захворювання екземою та переходу у вушну раковину або виникає при попаданні у вухо алергену. Ознаками є почервоніння шкіри у вусі, неприємний запах.

Поразка викликає сильне свербіння, змушуючи кішку трясти головою, свербіти. У занедбаних випадках з`являються бородавчасті нарости у вусі, що закривають слуховий прохід. Лікування проводиться за допомогою спеціальних мазей (Гідрокортизон, Геокортон).

Внаслідок забиття, травми або розчісування, може утворитися гематома або пошкодження судин вуха. Є м`якою хворобливою пухлиною у вушній раковині.

Тварина трясе головою або просто нахиляє голову в спробі позбавитися хворобливого відчуття. Для усунення гематоми зазвичай виробляють хірургічну операцію, внаслідок якої видаляються згустки крові.

При підозрі на хворобу вуха у кішки необхідно відправити вихованця на огляд до ветеринара-терапевта, який допоможе дізнатися точний діагноз і призначить лікування.

Хвороби внутрішніх органів

Серед захворювань печінки найчастіше зустрічаються такі хвороби, як гепатит та печінкова недостатність. При цих недугах кішка втрачає апетит, стає млявою, виникає пронос та блювання, при пальпації відчувається збільшення розмірів печінки. У занедбаних випадках з`являється жовтяниця.

Причиною хвороби є вживання отрути або передозування ліків, погане харчування, нестача вітамінів. Діагноз ставиться терапевтом або гастроентерологом. Лікувати потрібно за допомогою спеціального харчування лікувальними кормами (Hills L/D, Pro Plan Hepatic HP) та прийому відновлюючих препаратів (Ентеросгель, Гамавіт, Есенціалі).

Найпоширенішим захворюванням серця є гіпертрофічна кардіоміопатія , т. е. збільшення стінки шлуночка. Симптоми полягають у порушеному диханні, швидкій стомлюваності та зниженні апетиту.

Хвороба небезпечна, навіть своєчасне лікування не виключає ризику смерті вихованця, яка настає за кілька років. Діагностика захворювання проводиться кардіологом, після чого призначається терапія, яка допоможе зменшити неприємні прояви хвороби.

Симптоми захворювань шлунково-кишкового тракту кішки схожі на ознаки багатьох інших хвороб. У тварини відзначається блювання, діарея, зниження маси тіла, поява слизу у виділеннях. Діагноз ставиться гастроентерологом на основі результату огляду тварини та аналізів.

Для лікування призначається дієта з підвищеною кількістю клітковини, води, а також заміна джерела білка на те, якого не було в раціоні кішки, наприклад, м`ясо кролика замість звичної курки. У поодиноких випадках призначаються медикаменти (Полісорб, Орісіл Фарм).

Онкологія

Кішки схильні до агресивних форм раку. За статистикою, дана хвороба зустрічається у кожної п`ятої тварини. Діагностувати онкологію на ранніх етапах її розвитку складно,. до.симптоми неяскраво виражені і схожі з багатьма іншими захворюваннями.

Першими ознаками раку можуть бути втрата апетиту, зниження ваги, утруднення дихання, тьмяна шерсть, порушення травлення, утворення виразок та припухлостей на тілі.

Всі ці симптоми говорять про необхідність негайного візиту до ветеринара-онколога, який зможе зрозуміти, як саме можна допомогти тварині.

Для лікування онкології проводиться курс хіміотерапії або видалення пухлини хірургічним шляхом.