Що таке хламідіоз у кішки і як вилікувати вихованця

Що таке хламідіоз у котів

Хламідіоз у кішки – це поширене інфекційне захворювання. Збудником болячки є внутрішньоклітинний мікроорганізм (рід Chlamydia). Хламідії поєднують у собі ознаки і вірусів, і бактерій.

Хламідії - це мікроорганізми, що паразитують

Хламідії не мають власного енергетичного обміну, тому вони паразитують в організмі свого носія (господаря). При цьому уражаються клітини епітелію або макрофаги (клітини імунної системи). Зазвичай уражаються тканини слизових оболонок: кон`юнктиви, кишечника, уретри тощо. д. Потрапляючи в ніжні тканини, мікроорганізм виводить із ладу захисний механізм клітини, цим хламідія забезпечує собі сприятливі умови.

Розмножуються хламідії бінарним поділом. При цьому заражена клітина розпадається, випускаючи нових паразитів (це відбувається кожні 2 доби). А клітини імунної системи можуть розносити паразитів по всьому організму, в результаті може статися зараження спинного або головного мозку, а також іншого органу.

Як відбувається зараження

Котячий хламідіоз може передаватися 3 способами:

• аліментарно;
• повітряно-краплинним шляхом;
• статевим шляхом.

Існує кілька способів зараження хламідіозом

Хламідія може потрапити в організм кішки через біологічні рідини зараженої особини (союну, молоко, сеча, екскременти тощо). д.). Кошенята можуть заразитися від своєї матері (через плаценту або під час пологів). Причому проявитись ця болячка у малюка може не відразу, а як тільки трапиться зручний випадок. Це може бути від`єм від матері або різка зміна режиму харчування. Таким чином, у групу ризику потрапляють такі кішки:

• тварини, які довго проживали разом із носієм інфекції (наприклад, у притулку);
• нещеплені кішки;
• вихованці зі зниженим імунітетом (у стані стресу, після хвороби і т.п. д.).

Перебіг хвороби може бути безсимптомним, локалізованим або генералізованим. При останньому патогенні мікроорганізми швидко розносяться по всьому тілу так, що господар не встигає розпізнати болячку. Така форма недуги найчастіше призводить до смерті вихованця. При локалізованій формі недуги господар встигає вжити деяких заходів та врятувати кота. Однак деякі кішки хворіють безсимптомно, у цьому є свої нюанси. Справа в тому, що найчастіше зараження відбувається саме при спілкуванні з таким носієм. Адже котівник навряд чи підпустить свого улюбленця до тварини з очевидними симптомами.

Небезпека хламідіозу для оточуючих

Хламідіоз у кішки може бути небезпечним для людини

Люди, коти яких хворі на хламідіоз, бояться зараження. Так, хламідіоз може передаватися людині. Однак це відбувається тоді, коли у власника кішки знижено імунітет. Тому потрібно дотримуватися елементарних профілактичних заходів (мити руки після спілкування з кішкою, після прибирання туалету, не цілувати кішку і т.п. д.).

Для людей ризик заразитися дуже низький. Доцільно дотримуватися простих гігієнічних заходів (миття рук після спілкування з кішкою та прибирання туалету). Для людей з ослабленим імунітетом ризик захворювання вищий.

Людина, заражена хламідіозом, може захворіти на пневмонію, кон`юнктивіт, деякі венеричні захворювання і т.д. д., адже принцип діяльності хламідій залишається тим самим — потрапивши всередину здорових клітин, вони розмножуються і руйнують тканини. До того ж, якщо паразит потрапить у слизові, де вже є інші патогенні мікроорганізми, то може виникнути вторинна (змішана) інфекція. Однак це зовсім не означає, що хвору кішку потрібно відразу присипляти, виганяти на вулицю, відсилати на дачу і т.д. д. З хламідіозом можна і треба боротися.

Ви не пишіть про те, що кішка хвора. Лише про те, що вона молода, і що вона має «результати обстеження». З усією визначеністю заявляю: ці результати не є приводом позбавляти когось життя, відправляти на дачу, лікувати і т.п. д.

Відео: котячий хламідіоз - небезпека для людини

Симптоми хламідіозу

Інкубаційний період захворювання триває до 2 тижнів, тому господар кішки може одразу і не помітити симптомів. До того ж, симптоматика може відрізнятися залежно від форми захворювання. Найчастіше з проявом симптомів протікають гострі - очна та легенева форми:

• кон`юнктивіт (почервоніння кон`юнктиви, виділення з очей, інколи гнійні);
• сльозогінність;
• чхання та кашель;
• нежить;
• важке дихання;
• підвищення температури;
• загальне нездужання, втрата апетиту, відмова від їжі.

Фотогалерея: найчастіші симптоми при хламідіозі у котів

При більш тяжкій формі хвороби можуть бути уражені легені та серце, такий перебіг захворювання зазвичай призводить до загибелі тварини. Симптомами цієї форми можуть бути такі її прояви:

• утруднене дихання (іноді з хрипами);
• задишка;
• пневмонія (супроводжується високою температурою);
• гарячковий стан;
• у гіршому випадку - набряк легень.

Зовсім без симптомів протікають такі форми захворювання:

• кишкова (тонкий кишківник, пряма кишка);
• шлункова (ураження системи ШКТ);
• генітальна (ураження сечостатевої системи).

Для таких форм хламідіозу характерно тривале лікування, тому що недуга значно послаблює імунітет кішки, а в результаті до хламідіозу додаються і вторинні інфекції. Я чула історію про те, як господар відніс кішку, що застудилася, до ветеринара, а виявилося, що кішечка хвора-прехвора. У результаті всі вторинні хвороби довелося лікувати окремо.

Іноді хламідіоз виявляється лише тоді, коли починають виявлятися ознаки вторинних хвороб

Діагностика захворювання

Що призначити правильне лікування, ветеринар має поставити грамотний діагноз. Лише симптомів для постановки діагнозу мало. Справа в тому, що подібні прояви можуть бути і при інших захворюваннях (вірусний ринотрахеїт, бронхопневмонія, кальцівіроз тощо). д.). Тому для діагностики хламідіозу проводиться одразу кілька складних заходів:

• огляд зараженої тварини;
• уточнення інформації про стан кішки (для цього власника тварини докладно розпитують);
• рентген (якщо є підозра запалення легень);
• загальний аналіз крові;
• взяття мазка для лабораторного дослідження (з ока та носа);
• імуноферментний аналіз (для виявлення вірусів);
• полімеразна ланцюгова рекція (вивчення генетичного матеріалу) і т.п. д.

Для діагностики хламідіозу слід використовувати всі доступні методи: епізоотологічні, клінічні, патологоанатомічні дані, РЗК, РДБК, РІФ, ПІФ, ІФА, ПЛР, культуральний метод, і навіть алергічну пробу з орнітозним або гомологічним алергеном.

для виявлення хламідій необхідно провести кілька лабораторних досліджень

Ветеринар може вважати потрібним проводити специфічні процедури. Звичайно, кому хочеться кілька годин вивчати проби, взяті в однієї кішки. Я чула кілька історій про те, як ветлікарі виписували «липовий» папірець з аналізами. У таких довідках зазвичай пишуться середні показники для конкретної хвороби, але така махінація може призвести до неправильного лікування вашого улюбленця. Тому якщо є така можливість, то краще здати аналізи у 2–3 різні (конкуруючі) клініки. У правильності діагнозу можна переконатися, поспілкувавшись із ветеринаром. Запитайте, що означає те чи інше слово, вказане у довідці. Впевнений у діагнозі лікар зможе спокійно відповісти на всі ваші запитання.

А також ветеринар може запитати, з ким останнім часом спілкувалася кішка. Це дозволить виявити рознощика хламідій, а також тих людей, кого могла заразити ваша кішка. Зрозуміло, ветлікар може порадити членам сім`ї звернутися до лікаря.

Лікування хламідіозу у котів

Зазвичай хламідіоз лікується цілком успішно. Усі процедури, призначені ветеринаром, можна проводити і в домашніх умовах. Однак у важких випадках (наприклад, при пневмонії) кішку можуть госпіталізувати. Стандартного сценарію для лікування не існує, все залежить від конкретної ситуації. Для кожної кішки розробляється окрема схема, що включає кілька напрямків:

• антибіотики (в усіх випадках);
• симптоматичне лікування (окремо для очей, носа тощо). д.);
• імунна стимуляція;
• догляд та утримання вихованця.

При важких формах хламідіозу кішці може знадобитися госпіталізація

Як антибактеріальні засоби зазвичай призначають сильні препарати:

• Тетрациклін;
• Ципрофлоксацин;
• Еритроміцин;
• Доксициклін і т. д.

Ці антибіотики здатні порушити синтез білка у хламідій. Паразит гине і більше не може вести свою патогенну діяльність. Але деякі кішки можуть мати індивідуальну непереносимість цих препаратів. У разі ветеринар може призначити альтернативу:

• Лівоміцетин;
• Фторхінолон;
• Цефотаксим і т. д.

Антибіотики можуть бути у вигляді таблеток або розчинів для внутрішньом`язових ін`єкцій. Щоб повністю позбавитися хламідій, антибактеріальне лікування має проводитися не менше місяця.

Фотогалерея: антибактеріальні препарати при хламідіозі

Для обробки очей потрібні такі препарати:

• еритроміцинова мазь;
• тетрациклінова мазь;
• левоміцетинові краплі.

Найчастіше призначається антибактеріальна мазь, її потрібно закладати за повіку (засіб сам розподілиться за кон`юнктивою). Однак власники кішок зазнають чимало клопоту, кішка не сидітиме спокійно, поки в її очах проводять якісь маніпуляції. У цьому плані зручніше краплі. Крапля наноситься за 1 секунду, після чого кішку можна відпустити. Важливо: капати треба у внутрішній куточок ока, рідина розподілиться сама. Через кілька хвилин протріть мордочку тварини, препарат разом зі сльозою міг розтечитися по щоках.

Мені доводилося закопувати ліки у вічі кішки. Якщо крапля потрапляла на зіницю, реакція тварини була бурхливою. Кілька разів я промахувалась, але крапля, що навіть потрапила в куточок закритого ока, все одно протікає до слизової оболонки. Тому повторно можна не капати. Можна потримати котика в руках, щоб він проморгався - так ви переконаєтеся, що ліки розподілилися по оці. Після закапування у кішки можуть текти сльози, але це нормально.

Фотогалерея: очні препарати, що призначаються при хламідіозі

За неможливості придбати антибактеріальні засоби для очей, можна скористатися народними рецептами. Очі тварини можна промивати за допомогою відварів ромашки або шавлії. Деякі заварюють чай, але вважається, що він не такий ефективний. Хоча коли у моєї дитини був кон`юнктивіт, я лікувала його саме міцним чаєм. Щоправда, ми робили примочки із чаєм.

Якщо у хворої кішки зневоднення (це буває рідко), то їй призначаються внутрішньовенні вливання глюкози та фізрозчину. Хоча в домашніх умовах поставити вихованцю крапельницю дуже непросто, для цього можна відносити кішку в найближчу ветлікарню. Навіть якщо кішка дуже спритна, у ветеринара вона буде спокійніша (усі кішки чомусь заспокоюються в клініках).

Крім цього, ветеринар може призначити імуномодулятори. Якщо імунна система тварини зміцніє, у організму знайдуться сили протистояти хламідіям. З цією метою зазвичай призначається один із таких препаратів:

• Ронколейкін;
• Гамавіт;
• Фоспреніл і т. д.

При хламідіозі звичайні вітаміни не допоможуть, тому призначаються імуномодулятори та імуностимулятори у вигляді ін`єкцій

Для успішного лікування хламідіозу потрібно дотримуватись усіх приписів ветеринара. Якщо в будинку проживає відразу кілька кішок, повідомте про це вашого ветлікаря (він може призначити ті ж антибіотики всім іншим кішкам, навіть здоровим). А також потрібно виключити спілкування хворої тварини з тими вихованцями, які досі не контактували з носієм хламідіозу.

Як лікувати кошенят

Хламідіозом можуть хворіти кошенята віком від 5 до 12 тижнів. Це називається хламідіозним неонатальним кон`юнктивітом. Симптоми з`являються у малюка після того, як він відкриє очі. Неонатальний хламідіоз може бути одностороннім або двостороннім, а самі прояви хвороби такі самі, як і у дорослих особин. Проте хвороба кошенят дещо небезпечніша. Новонароджені кошенята спочатку смокчуть молоко матері, хоча чхають і кашляють, а їхні очі гнояться. Але поступово сили кошеня покидають, він більше не може тримати сосок у роті, не може жувати. У деяких випадках хворі малюки не можуть рухати щелепою. Лімфовузли на голові розпухають, і кошенята можуть загинути.

Кошеня, якого не лікували, може роками хворіти безсимптомно. Іноді у таких тварин бувають уповільнені риніти та кон`юнктивіти. Кілька років тварина може поширювати паразитів, тому кошеня з хворими очима потрібно обов`язково лікувати. Ліки кошенятам призначаються такі ж, як і дорослим кішкам, хоч іноді і в менших дозах.

Хламідіоз у кошенят небезпечніший, ніж хвороба дорослих котів

У деяких випадках ветеринар призначає для лікування кошеня м`якіші антибактеріальні препарати. Наприклад, Доксициклін може спровокувати порушення роботи ШКТ. Крім того, може бути порушено формування зубів та пазурів. Тому малюкам частіше призначаються такі препарати:

• Синулокс;
• Клавіл;
• Амоксицилін і т. д.

Доксициклін такому маленькому кошеняті — не найкраще рішення.
Я давала 7-ми місячному Юнідокс, який м`якший Доксицикліну. І, чесно, пошкодувала, що все-таки не змінила на Сумамед, яким зазвичай лікують хламідіоз кошенятам до року.
Тетрацикліни не можна застосовувати до повної зміни зубів. І взагалі небажано кошеням.

Організм маленького котика ніжніший, і якщо кошеня довго приймає антибіотики, може порушитися мікрофлора кишечника. Тому разом із антибіотиками часто призначають пробіотики, які показані і дорослим кішкам.

Фотогалерея: засоби для стабілізації мікрофлори кишечника

Деякі ветеринари забувають або не хочуть виписувати подібні препарати. Не соромтеся запитувати у ветлікаря про пробіотики. Якщо кішку не підтримати, вилікувавши хламідіоз, ви можете зіткнутися з новою проблемою. У тварини можуть виникнути проблеми зі шлунком або кишечником (а це лікувати ще складніше).

Аналізи виявили хламідіоз та мікоплазмоз у мого канадика (5 міс.) Симптоми присутні, тому я вирушила за консультацією до ветеринарки. Мікоплазмоз мені сказали не чіпати, а лікувати хламідіоз, виписали сумамед. З приводу підтримки флори мені лікар сказала, що у кішок своя флора та антибіотики їм ніби її не псують (у чому я, звичайно, сумніваюся).

Профілактика хламідіозу у котів

Хламідіоз небезпечний своєю безсимптомністю, тому краще його профілактувати, ніж лікувати:

1. Не допускати спілкування вихованця з бездомними котами, обмежити доступ вільного вигулу.
2. Проводити регулярні заходи щодо боротьби з пацюками та мишами.
3. Спарювати вихованця лише після проведення аналізу на хламідіоз у майбутнього партнера.
4. Регулярно відвідувати ветеринара для профілактичного огляду.
5. Не забувати про профілактичні щеплення.

Не можна пускати кішку на прогулянку без контролю

Чи є щеплення від хламідіозу

Щеплення від хламідіозу існує. Після хвороби організм тварини виробляє дуже слабкий імунітет, тому без вакцинації кішка може перехворіти багато разів. Проте щеплення можна робити тільки здоровою твариною (цілком вилікуваною або нехворою зовсім). Крім того, кішка має бути оброблена від глистів. Звичайно, вакцинація не може дати гарантію, що тварина вже ніколи не захворіє, але щеплений вихованець перенесе недугу легше, а лікування буде простіше. Особливо рекомендується щеплювати тих тварин, які живуть разом з іншими тваринами. Найбільш популярними є такі вакцини:

• російського виробництва: Хламікон, Мультіфел - підходить для захисту відразу від кількох хвороб;
• виробництва США: Феловакс-4 (Fel-O-Vax), Катавак (Katavac Chlamydia);
• нідерландського виробництва: Нобівак (Nobivac Forcat);
• виробництва Франції: Пуревакс RCPCh (PUREVAX RCPCh) - також підходить для імунізації від кальцівірозу, чумки та ринотрахеїту.

Хламідіоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікроорганізм хламідія. Паразит руйнує здорові тканини, викликаючи сильні запальні процеси. У деяких випадках хламідіоз призводить до смерті тварини, тому при виявленні симптомів слід терміново звертатися до ветеринару. Для лікування кішки, кота або кошеня потрібні комплексні заходи. Крім симптоматичного лікування, будуть потрібні антибіотики, пробіотики та імуномодулятори. А щоб ваш вихованець не захворів і зовсім, потрібно заздалегідь подбати про вакцинацію. Хоча і для цієї процедури є низка правил.