Виявлено екзему у кішки: що це за недуга і як з нею боротися

Однією з важковиліковних шкірних хвороб у домашніх тварин є екзема. Найчастіше недузі схильні до котів. Патологія є запальним процесом у поверхневих шарах епідермісу, що супроводжується різними висипаннями. У ветеринарній медицині прийнято розрізняти суху та мокнучу екзему. Поліетіологічний характер хвороби ускладнює виявлення першопричини захворювання та ускладнює лікування.

Причини появи екземи

Ветеринарні фахівці розрізняють кілька причин, що призводять до розвитку недуги у домашніх котів. Їх прийнято класифікувати за видом форми захворювання на групи, що викликається.

Рефлекторні

Причини цієї групи впливають на шкіру як зовні, так і зсередини. Із зовнішніх факторів найчастіше до розвитку екземи наводять механічні, термічні, хімічні та мікробні впливи. Механічні причини – тертя, розчісування при шкірних хворобах, вплив зовнішніх паразитів.

Рекомендуємо прочитати про позбавляє у домашньої кішки. Ви дізнаєтеся про причини захворювання, механізми зараження, ознаки захворювання, діагностику та профілактику.
А тут докладніше про те, як лікувати у кішки вушний кліщ.

Невропатичні

Причиною недуги є вегетативні розлади, зумовлені генетичними патологіями, уродженими захворювання. Стрес – один із головних механізмів, що запускають невропатичну форму патології. Екзема, обумовлена ​​невропатичними причинами, як правило, має несприятливий прогноз.

Травматичні

Перелічені клінічні ознаки характерні для початкового етапу розвитку і сухої, і мокнучої екземи. Після утворення на шкірі пухирцевих кожна форма недуги має свої характерні ознаки. Так, при сухій екземі власник спостерігатиме підсихання пустул, лущення епідермісу.

При мокнучій формі бульбашки, що утворилися, мимоволі розкриваються. Інфікування мікроорганізмами призводить до виникнення виразок, мокнучої ерозії, гнійників. На пошкодженій шкірі виявляються мокнучі кірки, лусочки.

Загальний стан вихованця залежить від масштабів ураження шкірних покривів, виду та стадії хвороби. Постійне свербіння призводить до зниження апетиту, зменшення маси тіла, зменшення опірності організму до інфекцій. Тварина помітно слабшає, перебуває у пригніченому стані.

Види екземи та їх особливості

Залежно від характеру перебігу патологічного процесу ветеринарні лікарі розрізняють гостру та хронічну форму недуги. Гостра патологія характерна, як правило, для молодих вихованців. Хвороба триває близько місяця та має обережний прогноз. Ця форма патології найбільш чуйна на інтенсивне лікування.

У літніх та ослаблених тварин частіше зустрічається хронічний перебіг екземи. Хвороба може протікати місяцями та роками. Ця форма погано піддається терапевтичним процедурам.

За патогенезу та клінічного прояву розрізняють мокнучу та суху форму хвороби.

Мокнуча

Дана форма виникає внаслідок попадання гнійної мікрофлори, бактерій, вірусів, грибків у верхні шари шкіри при її екземному ураженні. Пухирцеві висипання розкриваються самостійно і піддаються зовнішньому впливу, наприклад, розчісування кігтями при свербіні, терті про нашийник і т.п.д.

Папули височіють над поверхнею шкіри, покриваються лусочками. Так розвивається суха форма екземи.

При мокнучій формі недуги в поверхневих шарах шкіри починає формуватися серозний ексудат. На місці папул утворюються бульбашки. При їх розтині відбувається виділення вмісту на поверхню шкіри. Так утворюється пустула з гнійним вмістом. Мокнуча стадія супроводжується ерозією. При згасанні патологічного процесу дома пустул утворюються кірочки.

Лускаста стадія характеризується формуванням рогових пластинок у верхніх шарах епідермісу у вигляді висівкового нальоту. Ця фаза патологічного процесу характеризується одужанням шкірного та волосяного покриву.

Зміни мікроструктури верхніх шарів епідермісу послаблюють бар`єрну та захисну функцію шкіри, негативно впливають на психічний та загальний стан здоров`я вихованця.

Чим лікувати екзему у котів

Будучи важковиліковною недугою, екзематозне ураження шкіри потребує професійного підходу у визначенні лікувальної стратегії.

Тільки грамотний ветеринарний фахівець може підібрати ефективне лікування залежно від форми та характеру патології, з урахуванням загального стану тварини та причин, що викликали хворобу. Терапевтичні заходи слід проводити, враховуючи форму недуги, стадію перебігу процесу, клінічну картину.

Загальні рекомендації

Комплексна терапія при екземі має бути підкріплена відповідним доглядом за твариною. Хвору кішку поміщають у тепле, без протягів приміщення.

Для виведення з хворого організму токсичних речовин, що утворюються при шкірній патології, застосовуються сечогінні препарати, наприклад Фуросемід, Гіпотіазид. З метою зміцнення імунної системи призначається курс імуномодулюючих засобів, вітамінів.

Особливу увагу при лікуванні екземи приділяють обробці пошкоджених шкірних покривів. За наявності мокнучої форми застосовують антисептичні та протимікробні засоби. В якості антисептиків застосовують: розчин хлоргексидину, формаліну, Мірамістин, перекис водню. Як в`яжучий засіб ветеринарний лікар може призначити розчини таніну, ріванолу, нітрату срібла.

Народні цілителі рекомендують прикладати на уражену шкіру кашку з подрібнених ягід суниці, свіжий, але дрібно порізаний капустяний лист.

Перш ніж зважитися на застосування засобів народної медицини, власнику хворої кішки слід порадитися з лікарем щодо доцільності нетрадиційної медицини в конкретному випадку.

утримання тварини в чистому, сухому та теплому приміщенні-

Екзема у домашніх кішок – одне з важковиліковних шкірних захворювань, що характеризується складним патологічним механізмом розвитку. Хвороба супроводжується сильним свербінням, занепокоєнням тварини, погіршенням загального стану. Захворювання вимагає тривалого та грамотно підібраного лікування з урахуванням стадії процесу. Найбільш неблагополучний прогноз має мокнуча форма недуги. При сухій екземі прогноз обережний.

Корисне відео

Про шкірні захворювання у кішок дивіться у цьому відео: