У кота проблеми із зубами: симптоми та лікування

Наліт

Для появи нальоту на поверхні зубів у домашнього вихованця може бути кілька причин:

• спадкова схильність;
• особливості травної системи;
• спосіб годування кішки.

Наліт з`являється у вигляді сірої або жовтої плівки. Вона утворюється із залишків їжі, мікроорганізмів та слини кота. Згодом плівка має властивість товщати.

Сам по собі наліт не є серйозним захворюванням. Однак при невчасному видаленні він мінералізується. Це призводить до утворення зубного каменю.

Позбутися нальоту допоможе чистка. Її можна проводити в домашніх умовах, використовуючи спеціальну пасту та щітку. Перше чищення бажано виконати у ветеринарного лікаря.

У профілактичних цілях рекомендується придбати для кішки спеціальні очищувальні галети для ротової порожнини та жувальні іграшки.

Зубний камінь

У деяких котів на зубах з`являються пористі нашарування. Найчастіше вони виникають через невчасне усунення нальоту.

Камінь спочатку утворюється на підставі зуба кішки, а потім вражає корінь, проникаючи глибоко в ясна і поступово повністю обволікаючи його.

Основних причин для виникнення недуги існує кілька. Це:

• раціон кота, складений виключно з м`яких продуктів чи вологого корму;
• відсутність або нестача гігієни ротової порожнини;
• різні порушення обмінних процесів у організмі звіра;
• аномальне розташування зубів;
• підвищена шорсткість.

У деяких породистих кішок (вислоухих шотландських, британських та перських) є вроджена схильність до появи зубного каменю.

Симптомами цього захворювання є:

• тверді нарости на зубі, що мають коричнево-жовтий відтінок;
• смердючий запах з рота;
• свербіння;
• кровоточиві ясна.

Повністю позбавитися хвороби допоможе тільки видалення каменю. Спосіб лікування залежить від стадії недуги. На початковому етапі розвитку патології ветлікар користується розчиняючими гелями, на запущеному - спеціальною лопаткою або ультразвуком. Нервовим кішкам і тим тваринам, у яких камінь уже встиг проникнути під ясна, ветеринари проводять процедуру під наркозом.

Щоб запобігти утворенню каменю, необхідно ретельно слідкувати за гігієною порожниною рота вихованця.

Карієс

Карієс – процес гниття, який провокує руйнування емалі зубів та утворення порожнин у твердих тканинах. У котів патологію може викликати:

• порушення обмінних процесів;
• гостра нестача корисних речовин в організмі;
• нестача вітамінів групи В;
• інфекція, що потрапила в рану під час травмування зуба.

Фахівці виділяють 4 стадії карієсу. Недуга може бути:

• плямистий;
• поверхневий;
• глибокий;
• середній.

Карієс здатний прогресувати та провокувати виникнення більш складних захворювань (остеомієліту, пульпіту та періодонтиту). Під час розвитку патології у тварини спостерігається:

• сильне слиновиділення;
• запалення слизової оболонки;
• неприємний запах із ротової порожнини;
• утворення отвору у хворому зубі;
• потемніння емалі.

Згодом у кота починають хворіти зуби, він намагається обережно пережовувати їжу.

Вилікувати поверхневий та плямистий карієс можна за допомогою розчину азотнокислого срібла або фтористого натрію (4%). У більш занедбаних випадках доводиться видаляти хворий зуб, оскільки поставити кішці пломбу дуже складно. Перед видаленням ветлікар вдається до використання знеболювального препарату.

Щорічне відвідування клініки та контроль за станом ротової порожнини кішки допоможе запобігти утворенню карієсу.

Остеомієліт

Остеомієліт виникає у кішки через ускладнення при карієсі, періодонтит та гнійний пульпіт. Захворювання являє собою запалення ясна, кісткового мозку та стінки, а також альвеоли.

Ознаками остеомієліту є:

• почервоніння ясен;
• біль при пережовуванні їжі;
• припухлість та асиметрія морди;
• хиткість зубів;
• втрата ваги;
• збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

При прогресуванні захворювання починає розвиватися абсцес і формуються нориці. З них виділяється гній.

Перед відвідуванням ветеринарного лікаря необхідно промити тварині рот слабким марганцевим розчином. Після підтвердження діагнозу ветеринар підбирає схему лікування. Вона залежить від стадії хвороби. На ранній стадії остеомієліту показаний курс антибіотиків та прийом препаратів, що підвищують імунітет. У занедбаних випадках ветлікар видаляє гній і розкриває свищ.

Періодонтіт

Запальний процес, що розвинувся біля верхівки зубного кореня, називається періодонтитом. Захворювання може мати гострий, гнійний, асептичний та хронічний характер. Причинами виникнення періодонтиту є:

• зубний камінь та наліт;
• відсутність антисептичної обробки після видалення корінного зуба;
• застрявання частинок корму між зубами та яснами;
• карієс;
• пульпіт.

Характерними симптомами захворювання вважаються:

• смердючий запах з ротової порожнини кішки;
• болі, що виникають при дотику до ураженого зуба;
• відсутність апетиту; втрата маси тіла;
• хиткість хворого зуба;
• припухлість ясна (при гнійній формі періодонтиту).

Лікування захворювання полягає в обприскуванні рота тварини фурациліновим або марганцевим розчином. Запалену ясна необхідно обробляти йодом. Якщо періодонтит перейшов у гнійну форму, необхідно промити ротову порожнину антисептиком, а зуб екстрагувати.

Гінгівіт

Хронічне запалення слизової оболонки ясен називається гінгівітом. На початковій стадії хвороби у кішки з`являється жовтуватий зубний наліт. На тканинах навколо зуба незабаром виникає почервоніння, з`являються кров`яні виділення. На яснах утворюються крихітні виразки.

Причинами розвитку захворювання є:

• зубний камінь;
• відсутність регулярних гігієнічних процедур, спрямованих на очищення ротової порожнини;
• травмування ясен;
• гостра нестача вітамінів;
• інфекційні недуги;
• хвороби внутрішніх органів;
• раціон, що складається лише з м`якої їжі;
• порушення обмінних процесів в організмі.

При гінгівіті у кота спостерігаються:

• рясне слиновиділення;
• смердючий запах, що виходить із ротової порожнини;
• кров`яні виділення з ясен;
• опухання та почервоніння ясен;
• зниження апетиту.

Терапевтичні заходи залежать від стадії захворювання. На початковій стадії лікувати гінгівіт можна самостійно. Для цього необхідно регулярно здійснювати чистку за допомогою спеціальної пасти та щітки, а також обробляти ясна мазями Зубастик або Метрагіл Дента. У занедбаних випадках ветеринарний лікар призначає курс антибіотиків, інколи ж гормональну терапію.

Неправильний розвиток зубів чи прикусу

Стоматологічні аномалії наводять:

• до механічного травмування слизової язика, щік, губ та ясен;
• до виникнення хвороб шлунка та кишечника;
• до утрудненого пережовування їжі.

Найчастіше у котів зустрічаються:

• недостатня кількість зубів;
• знаходження зуба поза щелепним рядом;
• надмірне зближення коренів корінних зубів;
• значне розходження зубних коронок;
• надмірна кількість зубів;
• укорочена верхня щелепа (через це відбувається несмикання різців нижньої щелепи з верхньої);
• перекошеність рота;
• укорочена нижня щелепа, що виступає за межу нижньої.

Подібні проблеми із зубами у кішки з`являються в основному через вроджені порушення розвитку щелепи та несвоєчасне випадання (або збереження) молочних зубів.

Головною ознакою неправильного розвитку зубів є утруднене вживання їжі. У складних випадках зуби доводиться видаляти.

Для запобігання виникненню подібних аномалій слід стежити за тим, як змінюються зуби тварини. За потреби їх потрібно своєчасно прибирати на прийомі у ветеринарного лікаря.