Слинотеча у кішки: ознаки, симптоми, дії власника
Зміст
Уважні власники домашніх тварин завжди помічають, коли з їхніми улюбленцями щось гаразд. Однією з ознак, які можуть викликати занепокоєння у господаря кішки - це рясна виділення слини. Якими причинами може бути викликана надмірна слинотеча, і чи всі вони пов`язані з розвитком будь-якої патології?
У кішки течуть слини: ознаки рясної слинотечі, чи небезпечно це
Зіткнувшись із проблемою рясного виділення слини, або гіперсалівацією, багато власників домашніх вихованців не знають, чи варто турбуватися і що робити в такій ситуації. До основних ознак підвищеної слинотечі відносять:
- часте ковтання;
- занадто часто умивання вихованця;
- постійне витирання кішкою своєї мордочки об меблі та стіни приміщення;
- неохайний вид шерсті на мордочці, шиї та грудях - вона постійно збивається в бурульки;
- млявість і навіть вивалення язика з рота;
- мокрі плями на підстилці, де вихованець відпочиває.
Будь-яке відхилення від норми у поведінці та стані тварини, у тому числі й рясна течія слини, є приводом для консультації у фахівця.
Причини, що викликають велику слинотечу
Однозначно відповісти на запитання: «Чому у домашнього вихованця надмірно течуть слини?» неможливо. Причин, що викликають гіперсалівацію, може бути безліч, і не всі вони пов`язані з розвитком будь-якої патології.
Причини, не пов`язані із хворобами
До причин рясного виділення слини непатологічного характеру належать:
- Фізіологічні чи спровоковані природними подіями. Це може бути реакція на особливо привабливий для тваринного корм, зміна або зростання зубів, реакція на прийом препаратів з неприємним смаком, період тічки або реакція на ласку господаря.
- Психологічні. Причиною надмірної слинотечі може бути стрес, спричинений, наприклад, раптовим переляком, поїздкою у транспорті або надмірною увагою дітей.
Як правило, якщо слини у вихованця течуть прозорі, як вода, то причина їхньої появи не пов`язана з хворобою або це симптом легко виліковної патології. Якщо ж рясна слинотеча спостерігається довго і природного пояснення цьому немає, то потрібна консультація фахівця.
Патології, що призводять до гіперсалівації
До порушень патологічного характеру, що призводять до рясного перебігу слини, відносяться:
- Сказ. Одна з найнебезпечніших патологій, заразна для людини. Крім пінної слинотечі - при більшості інших хвороб слина залишається прозорою, ознаками патології є агресивна поведінка тварини, боязнь світла та води.
- Стовпняк. Супроводжується також порушеннями рухливості м`язів, утрудненнями при пересуванні, судомами.
- Вірусні інфекції. Розвиток каліцівірозу або ринотрахеїту може супроводжуватися, крім слинотечі, лихоманкою, виділеннями з носа та очей, чханням.
- Лейкоз. Являє собою ураження кровотворної системи, що призводить до зниження рівня імунітету, розвитку стоматиту, гінгівіту.
- Розлад органів шлунково-кишкового тракту. Супроводжується нудотою втратою апетиту, появою неприємного запаху.
- Алергічна реакція. Може супроводжуватися чханням, витіканням з очей і носа, випаданням шерсті.
- Отруєння. До основних симптомів відносяться нудота, блювання, апатія, втрата апетиту. Слина може бути пінною або каламутною.
Крім вищеперелічених причин, викликати рясний перебіг слини може зараження гельмінтами, травми та запальні процеси в порожнині рота, онкологія, стороннє тіло, що застрягло в пащі, діабет, портосистемний шунт - аномалія кровообігу, грудки шерсті травма.
Сильно течуть слини у кішки: що робити
При гіперсалівації не рекомендується робити спроби самостійно вирішити проблему, адже тільки фахівець зможе правильно визначити причину та призначити грамотну терапію. Якщо рясно течуть слини внаслідок природних причин, то, як правило, незабаром проблема вирішиться без жодного втручання.
Помітивши сильне виділення слини, варто оглянути тварину, якщо власник побачив сторонній предмет у роті, він може спробувати акуратно витягти його - руками або пінцетом, а потім обробити слизову оболонку Мирамистином або Хлоргексидином.
Якщо власник не впевнений, що зможе сам провести ці маніпуляції, краще звернутися до фахівця.
Діагностика в клініці включає огляд ротової порожнини, зубів та горла вихованця, загальний огляд шляхом пальпації, УЗД, загальне дослідження крові, сечі та калу. Залежно від результатів діагностики призначається курс терапії, який включає усунення симптомів, підвищення імунітету та позбавлення від основного захворювання.
Від стоматологічних проблем позбавляються за допомогою відповідних препаратів. Може бути призначений фтористий натрій або нітрат срібла. Якщо слинотеча викликана інфекцією, прописують:
- Фоспреніл - допустимо до застосування у кошенят;
- Максидин - можна використовувати для терапії пухнастих малюків старше 2 місяців;
- Вітафел.
При виявленні глистів проводять дегельмінтизацію - залежно від виду паразитів призначають Празиквантел, Селамектин і т.д. д.
При діагностуванні запальних процесів в органах шлунково-кишкового тракту призначається відповідна дієта, курс краплинних інфузій, препарати для нормалізації кислотності шлунка, знеболювальні, протиблювотні. Якщо слини викликані інтоксикацією, здійснюють промивання шлунка - крім випадків, коли інтоксикація викликана кислотою або лугом, також показаний прийом активованого вугілля.
Якщо діагностовано онкологію, то може знадобитися оперативне втручання, але при цьому лікарі рідко дають сприятливий прогноз. Така небезпечна патологія, як сказ, невиліковна.
Профілактика патологій, що викликають гіперсалівацію
До заходів профілактики різних хвороб кішок та інших патологічних станів відносяться:
- регулярний огляд порожнини вихованця;
- своєчасна дегельмінтизація;
- обмеження доступу до отруйних рослин, ліків, побутової хімії та інших небезпечних речовин, які можуть спричинити отруєння;
- своєчасне щеплення від сказу та інших небезпечних хвороб;
- регулярні огляди у спеціаліста.
Відео: можливі причини рясної слинотечі у кішки
Іноді від уважності господаря залежить сприятливий результат терапії багатьох патологій у котів. Надмірна слинотеча не завжди є приводом для занепокоєння, але краще не затягувати з візитом до ветеринара і тим більше не займатися самостійною постановкою діагнозу та терапією.