Лікування сечокам'яної хвороби у котів у домашніх умовах: симптоми та ознаки, чим годувати (дієта) та як допомогти коту
Зміст
Сечокам`яна хвороба – уролітіаз – найпоширеніше та найнебезпечніше захворювання котів. Висока смертність тварин тому підтвердження. Характеризується наявністю піску та каміння в органах сечостатевої системи – нирках, сечовому міхурі.
До групи ризику входять:
- самці;
- вікова категорія 2 – 6 років;
- тварини, які страждають на ожиріння;
- довгошерсті породи;
- самці після стерилізації;
Уролітіаз прийнято вважати хворобою котів. У самок ширина уретри більша, тому ризик появи патології знижений.
Хвороба має генетичне коріння, протікає хронічно, з гострими рецидивами.
Приховане протягом може тривати до 2 років, після чого настає загострення і без операції обійтися складно.
Чинники появи сечокам`яної хвороби
Факт появи піску та каміння в органах малого тазу залежить від кількох складових. Ці складові, у свою чергу, поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні фактори
До списку зовнішніх факторів належать:
- кліматичні умови - від того, наскільки спекотно в будинку, урина набуває великої концентрації і стає неможливою її фільтрація через нирки;
- якість вживаної рідини – наявність солей у воді призводить до накопичення солей у сечі та, як наслідок, утворення каменів;
- харчування - надлишок або нестача протеїнів у їжі призводить до прискореної концентрації урини;
- гіповітаміноз, авітаміноз - Нестача вітамінів провокує відсутність харчування епітелію, прискорюючи його руйнування.
Внутрішні фактори
Чинники, що діють зсередини організму, називають внутрішніми або ендогенними. До них відносяться:
- гормональні порушення;
- особливість анатомії;
- розлад шлунково-кишкового тракту;
- спадковість;
- інфекції, віруси.
Причини сечокам`яної хвороби у котів
Камені двох видів, що утворилися: струвіти і оксалати.
Найпоширенішою причиною розвитку сечокам`яної хвороби вважають порушення обміну речовин.
Мінерали, що надходять в організм кота, вступають у реакцію зі шлаками. Гинучі клітини сечового міхура стають осередками появи кристалів. Проходячи через сечовивідні канали, кристали травмують їхню слизову. Надмірна кількість таких кристалів – причина закупорки просвіту, перешкоди виходу урини. Нирки продовжують вироблення сечі, але вона накопичується у просвіті, чим викликає отруєння всього організму, призводячи до найсильнішої інтоксикації.
Пік захворювання припадає на осінь та весну. Значну роль появі патології має наявність запальних процесів у нирках, печінки, шлунково-кишковому тракті. Наслідком цих процесів може стати утворення кристалів. Індивідуальна схильність також є вагомим фактором розвитку недуги.
Особливості анатомії – надто вузький просвіт уретри, який ускладнює виведення рідини, утворюючи «затор».
Відео про п`ять основних причин появи хвороби
Симптоми та діагностика
Діагностують наявність каміння або піску в лабораторних умовах, але в домашніх умовах можна зробити попередній діагноз за деякими ознаками.
- Кіт часто мочиться, іноді неконтрольовано, іноді з утрудненням та малими порціями.
- Під час сечовипускання поводиться неспокійно.
- Сеча темніє, набуває червоного відтінку або в ній присутня кров.
- Тварина намагається менше рухатися, відмовляється від корму, води.
- Через малий відхід урини живіт стає більшого розміру.
- Відбувається інтоксикація організму, починається блювота.
- Піднімається температура до 39-40 градусів. Погіршується судомами, тремтінням всього тіла.
Такі симптоми свідчать про тривалу хворобу не менше 1-2 років. Важливо не допускати важкої форми, постійно проходити ветеринарний огляд, інакше летальний кінець становить 80%. При своєчасній постановці діагнозу та лікуванні прогноз сприятливий. Повноцінну клінічну картину складає ветеринар на підставі візуального огляду та лабораторних досліджень.
Лікування та дієта для кота
Терапія сечокам`яної хвороби проводиться комплексно, із застосуванням радикальних методів у вигляді хірургічного видалення каменів та чищення сечостатевих шляхів від піску.
Період лікування складний і тривалий, вимагає чималих зусиль з боку лікаря та господаря кота. Перша екстрена допомога – можливість вільного виходу сечі. Вводять катетер через протоки в сечовий міхур, під загальним наркозом. Труднощі введення катетера - показання для негайної операції, під час якої вводиться катетер і залишається на 1-2 тижні.
Інтенсивне лікування передбачає застосування симптоматичної терапії: болезаспокійливі препарати, спазмолітики. Протизапальні, антибіотики, імуностимулятори, дієта. Поряд із застосуванням препаратів вузької спрямованості, показані ліки, що підтримують роботу серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. За допомогою крапельниці компенсувати нестачу рідини та крові.
Лікувальні препарати
Препарати, які часто використовуються в лікуванні МКБ з можливістю прохідності урини: таблетки нітроксоліну, фітоеліт «Здорові бруньки», розчин фітолізину, таблетки нейровіталь, ін`єкції баралгіну.
У складніших випадках, з хірургічним лікуванням, показана терапія: ін`єкції амоксицину, баралгіну. Всередину – фітоеліт «Здорові бруньки», фітолізин. Катетеризацію проводять із застосуванням анестезуючого дуету у вигляді препаратів ксилазин, кетамін.
Для очищення та запобігання інфекції в катетер вводять розчин метрагіла з фізіологічним розчином. Під час реабілітаційного періоду потрібна загальнозміцнювальна терапія. Застосовують котервін, нефрокет, порошок ренала, суспензію або таблеткиСтоп-цистит», таблетки «Урінарі тракт супорт».
Відео про лікування кота та поради від ветеринара
Чим годувати кота при сечокам`яній хворобі в домашніх умовах
Призначення дієти при уролітіазі залежить від типу каменів, що знаходяться в сечостатевій системі тварини.
Наявність оксалатів виключає надходження в організм щавлевої кислоти. Вона міститься в печінці, нирках, чаї. Обмеження підлягає їжа, що містить кальцій: молочні, кисломолочні продукти.
Рекомендовано насичувати організм лугом, яка міститься у буряках, бобових, цвітній капусті. Показані продукти, багаті магнієм: горох, відварене м`ясо, риба, рис, інші види круп. Виключити зовсім сухий корм, користуватися м`ясними та рибними консервами.
Поразка струвітами
Поразка струвітами передбачає виключення їжі, насиченої кальцієм та його сполуками. До цієї групи входять: молочні та кисломолочні продукти, яєчний жовток.
Рекомендовано: відварене яловиче м`ясо, яєчний білок. До раціону можна включити: молоду телятину відварену, рис, моркву.
Розбавити дозволяється: вівсяною кашею, печінкою, капустою. Використовувати консервований м`ясний та рибний корм. Сухий корм – тільки лікувальний, з наявністю корисних добавок для кота. Раціон дієтичного харчування слід узгодити з лікарем і суворо дотримуватися режиму та норм годівлі.
Протягом усієї реабілітації періодично здійснювати лабораторне дослідження сечі, здійснювати суворий контроль самопочуття тварини. Комбінування готового сухого або консервованого корму в одному посуді з домашньою їжею категорично заборонено.
Профілактика сечокам`яної хвороби у котів
Комплекс профілактичних заходів сечокам`яної хвороби котів доступний кожному. Необхідно контролювати якість їжі вихованця, її кількість. Переїдання може призвести до збільшення лугу в сечі. Недостатнє надходження кальцію в організм сприяє утворенню фосфатних утворень, тому важливо помірне споживання їжі, багатої на сполуки кальцію.
Здійснювати контроль пиття кота. Вода має бути покупною, м`якою або прокип`яченою і відстояною. Не використовувати сухий корм як основне харчування - тільки як прикорм, по можливості потрібне його повне виключення з раціону.
Прикорм сухими кормами повинен забезпечуватись достатньою кількістю води. Годувати тварину не лише твердою їжею. Додавати в раціон супи та рідкі каші. Зміст вихованця у сприятливих санітарно-гігієнічних умовах, не допускати виникнення інших інфекцій.
Щоб уникнути появи сечокам`яної хвороби або її рецидиву, показана обов`язкова диспансеризація. Перебуваючи у безпечних умовах, тварина має мінімум ризиків виникнення патологій сечостатевої системи.
Перші дні після операції
Перші кілька тижнів після операції потрібен суворий карантин тварини. Збалансований раціон харчування, заборона виходу з дому, контакту з іншими тваринами. Не допускати «випадкової» їжі, харчування поза режимом. Не пропускати обов`язковий прийом ліків, показаний для реабілітації.