Симптоми та лікування гінгівіту у кішок

Категорія Кішки

Зміст

Що є причиною гінгівіту?
Види та симптоми
Діагностика та лікування
Профілактика

Гінгівіт - запалення ясен. Часто власники не звертають уваги на запах з пащі кішки, що з`явився. Тільки коли вихованець починає мало їсти або зовсім відмовляється від їжі, господар б`є на сполох і оглядає ротову порожнину. Через запальний процес ясна опухають, кровоточать і спричиняють хворобливі відчуття вихованцю. За відсутності лікування процес посилюється, тварина ризикує залишитися без зубів.

Що є причиною гінгівіту?

Основна причина виникнення гінгівіту – наявність зубного каменю в порожнині пащі. Він утворюється під впливом бактерій. На початковій стадії на зубах з`являється жовтуватий наліт, якщо цьому етапі його не зчистити, він почне тверднути. Його розвиток призводить до запального процесу. Ветеринари виділяють такі причини виникнення зубного каменю:

Годування сухим кормом низької якості.
Інфекційні захворювання - ВІК (вірус імунодефіциту кішок), хламідіоз, кальцівіроз і т.д. п.
Порушення обміну речовин, рівня цукру в крові, алергія, авітамінози.
Неправильний або відсутній догляд за ротовою порожниною.

За своєю природою кішки хижаки, і їхня травна система призначена для грубої їжі. В ідеалі харчування має складатися із сирого м`яса з кістками. Завдяки цьому відбувається очищення зубів та масаж ясен. Останнє потрібне для нормального кровообігу в ротовій порожнині. Для перетравлення м`яса слина кішок містить спеціальні ферменти. Тому в пащі створюється кисле середовище, яке перешкоджає утворенню нальоту та процесам гниття. Через масове годування кормом тварини не отримують потрібної кількості корисних речовин і їх шлунково-кишковий тракт починає працювати неправильно. Так у кішок з`являється зубний камінь ближче до ясен. Іншими словами, у важкодоступних місцях. Зубний наліт, твердіючи, починає дратувати ясна. Вони стають місцем для розвитку інфекції.

Види та симптоми

Червоні ясна не єдиний симптом гінгівіту. Залежно від форми хвороби виділяють різні прояви недуги. Так лімфоцитарно-плазмоцитарний гінгівіт характеризується такими симптомами:

Сильний біль у ділянці ясен.
Виразки на яснах.
Зниження апетиту.
Втрата апетиту.
Втрата ваги.
Може переростати в такі хвороби, як чумка, кальцивіроз, ринотрахеїт.

Виділяють і другу форму хвороби – стоматологічний гінгівіт. Він з`являється через виникнення зубного нальоту та каменю. Той з`являється через застрягання частинок їжі в ротовій порожнині, що стає благотворним ґрунтом для розмноження бактерій. Його легко побачити неозброєним поглядом — жовтуватий наліт або жовті нарости на зубах, ближче до ясен. Згодом ясна червоніють і опухають. Як другорядні симптоми можна відзначити:

Рясна слинотеча.
Кровотеча при натисканні на ясна.
Почервоніння та опухання слизових оболонок.

Діагностика та лікування

Лікар-ветеринар може поставити діагноз при звичайному огляді кішки. Для цього достатньо вивчити пащу тварини. Зубний камінь і поганий запах буде видно будь-якому фахівцю без спеціального обладнання. Виняток - виразковий гінгівіт. При такому діагнозі лікар обов`язково робить біопсію та аналізи на інфекції. Це важливо для правильного визначення хвороби та виключення супутніх порушень. Якщо причиною запалення ясен став зубний камінь – стоматолог проводить чищення зубів від нього.

Процедура гігієни порожнини пащі кішки проводиться під седацією. Це робиться для полегшення процедури, тому що тварина може злякатися працюючої машинки та вириватися. Проводитися вона може двома способами – механічним або з використанням ультразвукового апарату. Процедура безболісна і не травмує емаль зубів. Час проведення залежить від ступеня поразки, в середньому йде від півгодини до кількох годин. Для нормалізації мікрофлори ротової порожнини використовують санацію з антисептичним спреєм. У тяжких випадках деякі зуби бувають сильно уражені та підлягають видаленню.

Це захворювання краще лікувати на ранніх стадіях. Інакше з прогресом запального процесу виникають незворотні зміни.

Для успішного лікування господарю знадобиться день на консультацію ветеринара та чищення ротової порожнини тварини та виконання рекомендацій надалі. Для цього варто прибрати з раціону вихованця сухі корми, оскільки вони травмують слизові. Варто виключити будь-яку їжу з вуглеводами - каші, борошняні вироби і т.п. п. Годувати необхідно білковою їжею тричі на день, не зайвим буде ретельно подрібнити її.

Важливо після кожного прийому їжі самостійно проводити чищення зубів кішки. Це допомагає очистити зуби від шматочків їжі та покращити кровообіг. Після ясна обробляють антисептиком - Мірамістином, Хлорогекседіном і т.п. п. На заповідному етапі наносять лікувальний гель - МетроділДента та інші.

Все складніше з виразковим (лімфоцитарно-плазмоцитарним) гінгівітом. Крім регулярного видалення нальоту у спеціаліста та чищення зубів самотужки потрібно давати кішці протизапальні ліки. Також ветеринар призначає імуномодулятори та антибіотики для відновлення мікрофлори пащі. Як допоміжний захід можуть бути використані вітаміни А і С і пробіотики.

Багато власників побоюються контакту з хворими тваринами. Сам по собі гінгівіт не заразний. Тільки якщо він виникає як наслідок інфекційного захворювання, кіт становить небезпеку для людини.

Профілактика

Основний захід профілактики - регулярне чищення ротової порожнини. Привчати до процедури краще за кошеня. Для цього достатньо купити в зоомагазині зубну пасту (на відміну від людських аналогів, вона зі смаком риби або м`яса) і зубну щітку (вона має маленьку головку). Досить час від часу фіксувати тварину та щіткою масажувати їй зуби та ясна. Майже будь-який вихованець звикає до процедури і сприймає її спокійно.

Останнім часом особливої популярності набувають спеціальні корми для профілактики зубного нальоту. Гранули такого корму складаються з спеціальних харчових волокон. Вони грубіші і можуть очищати зуби. Деякі виробники кормів випускають спеціальні палички для кішок, які тварини з полюванням гризуть. Для хорошої профілактики краще використовувати комплекс заходів та не обмежуватися лише чищенням чи кормом. Важливо регулярно оглядати пащу тварини, оскільки навіть поганий запах із ротової порожнини може свідчити про низку хвороб.