Нотоедроз у кішок: симптоми та методи лікування в домашніх умовах
Нотоедроз - паразитарне захворювання кішок, що характеризується високим ступенем заразності. Воно проявляється в сильному свербіні та подразненні шкіри. Хвороба заразна і для людини, тому необхідно проводити своєчасне лікування у домашніх тварин. Збудником є кліщ, що паразитує у верхніх шарах шкіри. Протиклещева терапія є комплексом заходів, спрямованих на зменшення ураження шкіри, зняття сверблячки, профілактику приєднання вторинних захворювань. У домашніх умовах застосовуються місцеві засоби для лікування акаріазу.
Нотоедроз - паразитарне захворювання кішок, що характеризується високим ступенем заразності. Воно проявляється в сильному свербіні та подразненні шкіри. Хвороба заразна і для людини, тому необхідно проводити своєчасне лікування у домашніх тварин. Збудником є кліщ, що паразитує у верхніх шарах шкіри. Протиклещева терапія є комплексом заходів, спрямованих на зменшення ураження шкіри, зняття сверблячки, профілактику приєднання вторинних захворювань. У домашніх умовах застосовуються місцеві засоби для лікування акаріазу.
Опис хвороби
Нотоедроз у кішок – це рідкісне, але дуже заразне захворювання, пов`язане з ураженням шкіри тварин кліщами сімейства Sarcoptoidea (саркоптоїди). Раніше хвороба вважалася однією з форм акаріазу людини та собак, але у 1893 р.цей вид павукоподібних був визначений як окремий рід. Існує кілька видоспецифічних збудників, що вражають тільки кроликів, щурів або кажанів, а кліщі Notoedres cati небезпечні для людини, котів, собак та інших ссавців. Інша назва цієї хвороби - котяча або свербіжна короста, що не зовсім відповідає загальноприйнятій класифікації, оскільки коростяні кліщі відносяться до іншого роду та сімейства. Нотоедроз у кішок зустрічається у всіх країнах.
Кліщі прогризають нори в епідермісі кішки, викликаючи свербіння. Вони харчуються лімфою, тканинними рідинами, відмерлими клітинами шкіри, серозним екс&-судатом, що виділяється з дрібних кровоносних судин за наявності запальних захворювань. Найчастіше Notoedres cati паразитують у шкірі голови та вух у молодих кішок та кошенят.
Кліщ нотоедрес по будові тіла схожий на собачого коростяного кліща. Найбільш характерними його особливостями є розташування анального та копулятивного отворів на спині, на відміну від собачого кліща, а також округле тіло та короткі лапки. Кліщі дуже дрібні (їх середній розмір 200х240 мкм) та непомітні для неозброєного ока людини. Повний життєвий цикл паразитів проходить на тілі господаря та складається з 4 стадій:
- яйце;
- личинка;
- протонімфу;
- телеонімфа;
- імаго.
Тривалість циклу становить 2-3 тижні. Кількість яєць, що відкладається однією самкою, досягає 25 шт. за одну кладку, тому кліщі швидко розмножуються. Личинки з яєць вилуплюються через 4-5 діб. Вони прогризають хід у шкірі та залишаються в ньому протягом 4-5 днів до першої стадії німфи. Потім прокладають другий хід в епідермісі для дозрівання другої стадії – телеонімфи. Дорослі особини кліщів можуть з`явитися через 12 днів після вилуплення з яєць. Протягом усього життєвого циклу кліщі роблять ходи у шкірі, тим самим постійно ушкоджуючи її. Тривалість життя паразитів становить 2 місяці.
На тілі людини вони існують не більше 30 днів, тому що не можуть розмножуватися (захворювання, що самообмежується). Шляхом передачі хвороби є контакт із зараженою твариною.
Симптоми захворювання
Симптомами нотоедрозу у кішок є такі прояви:
- сильне свербіння, особливо в нічний час;
- розчісування, травмування шкірних покривів;
- складчаста шкіра;
- товсті скоринки жовтувато-сірого кольору на уражених місцях;
- вузликові освіти;
- відшарування шкірних покривів;
- облисіння, особливо за вухами, на потиличній ділянці голови, верхній стороні шиї та нижніх частинах лап кішки;
- потовщення, огрубіння шкіри в місцях, інфікованих кліщем.
Іноді захворювання поширюється і на інші ділянки тіла тварини, передні та задні поверхні лап, що пов`язано з контактом при розчісуванні через сильне свербіння. Так як кішки люблять лежати, згорнувшись в клубок, можлива поразка області промежини. Для встановлення точного діагнозу потрібно взяти зіскрібок з тіла кішки і провести мікроскопічне дослідження. У зіскрібку виявляється велике скупчення кліщів. Враховується також контакт із ураженими тваринами в анамнезі. Зішкріб рекомендується провести для диференціювання з іншими паразитарними шкірними захворюваннями кішок.
У молодих хворих котів може відбутися загальне ослаблення організму, лейкоцитоз та еозинофілія в аналізах крові. Майже у половини з них спостерігається зниження ваги, поганий апетит, лихоманковий стан.
Лікування
Лікування хворих кішок проводиться комплексно, із застосуванням декількох видів засобів:
- Кортикостероїди допомагають полегшити свербіння та знизити запалення тканин (Дексаметазон по 0,15 мг на кілограм ваги).
- З появою вторинних інфекційних захворювань бактеріальної природи застосовують антибіотики (Пеніцилін, Бензатин та інші ліки).
- Купання у ванночках:
- за наявності великої кількості кірочок кішок купають із шампунем із перметрином;
- як акарицидні (протикліщові) засоби застосовують ванни в розчині 2,5% сірчаного вапна або 0,0125% Амітразину. Купання проводять через кожні 2 тижні, всього 4-6 обробок залежно від тяжкості ураження кліщами.
Всі предмети догляду та місце проживання кішки необхідно ретельно промити та обробити одним з акарицидних засобів. Якщо здорова кішка перебувала в контакті з хворою твариною, то рекомендується одразу провести антипаразитарну терапію.
Як профілактичний захід захворювання необхідно не допускати контакту домашньої кішки з бродячими тваринами. Захворілих кішок необхідно обов`язково ізолювати, особливо від дітей. Кліщі Notoedres можуть викликати у людини тимчасову сверблячу висипку (псевдочесотку), так як цей вид кліщів при виборі їжі не обмежується тільки кішками.
Місцеві засоби
У домашніх умовах не у всіх власників кішок є можливість зробити ін`єкцію. Тому в таких випадках можна використовувати місцеві протикліщові засоби для обробки шкіри хворої кішки:
- 2% розчин хлорофосу, 3% суспензія колоїдної сірки, 0,5% розчин карбофосу. Обробку проводять двічі з інтервалом на 1 тиждень.
- Препарат Декта Форте наносять тонким шаром змоченим ватним тампоном (з розрахунку 0,2-0,3 мл/кг маси кішки), розподіляють на ураженій ділянці, злегка втираючи у шкіру круговими рухами. При обробці рекомендується додатково захоплювати область здорової шкіри шириною 1 см. Потрібно стежити за тим, щоб кішка не злизувала ліки. Лікування проводиться 2-3 рази з інтервалом часу між обробками 5-7 днів. Якщо уражені великі області, шкіру кішки протирають через добу. При необхідності курс лікування продовжують до повного одужання.
- Уражену кліщами шкіру можна змащувати також Стронгхолдом (6% розчин). Препарат наноситься дозованою піпеткою залежно від маси кішки:
Маса кішки, кг | Колір піпетки, що додається до ліків, та її обсяг |
<2,5 | лілова, 0,25 мл |
2,6-7,5 | блакитна, 0,75 мл |
>7,5 | 1 лілова та 1 блакитна |
Препарат наносять 1 раз на шийну область та між лопатками. Як профілактика рекомендується капати ліки на шкіру раз на місяць. Попередньо потрібно очистити шкіру кішки від скоринок та струпів. Креолін для лікування нотоедрозу у кішок застосовувати не рекомендується, оскільки ці тварини виявляють до нього підвищену чутливість.