Від чого залежить тривалість життя перських котів?

Категорія Кішки

Зміст

Селекція породи – основна причина скорочення життя
Умови утримання тварин
Основні гігієнічні заходи
Годування
Догляд за вовною
Купання
Гігієна очей та вух, догляд за шкірою
Увага та любов господарів
Спадкові захворювання

Від чого залежить тривалість життя перських котів?

Перських кішок не можна назвати довгожителями серед інших порід. Але при уважному догляді та створенні ідеальних життєвих умов термін їх життя становить від 15 до 20 років. Ця порода спочатку була виведена для життя в домашніх умовах. Її представники не пристосовані до умов вулиці чи дикої природи. Стан здоров`я та тривалість життя перської кішки повністю залежать від того, наскільки дбайливий та уважний до неї буде господар.

Селекція породи – основна причина скорочення життя

Велика селекційна робота з розведення породи, розпочата англійськими, а потім і німецькими зоологами, суттєво покращила якість екстер`єру. Але це стало причиною слабкого здоров`я та схильності до тих чи інших спадкових захворювань. Тому перські кішки живуть у середньому на кілька років менше, ніж їхні дикі побратими чи представники інших порід.

Три офіційно визнані на сьогодні стандарти породи такі:

класична перська кішка (староанглійська);
сучасна перська кішка (європейська);
екстремальна перська кішка (американська).

Від чого залежить тривалість життя перських котів?

Вони зовні схожі, основна відмінність – у формі та будові носа. Найкоротший ніс мають перси-екстремали. Тому вони особливо болючі. Мочка носа знаходиться дуже високо - на рівні верхньої повіки, і це є причиною проблем із диханням. Маленькі ніздрі вимагають постійного догляду. Їх потрібно періодично очищати від бруду, дезінфікувати. Такі тварини хворіють найчастіше. Середня тривалість їхнього життя не перевищує 15 років.

Умови утримання тварин

Правильно утримувати перського кота дуже важливо. З великою часткою впевненості можна сказати, що доглянутий вихованець довгий час залишиться здоровим та активним. До довголіття приведе дотримання таких правил:

Збалансоване харчування. Необхідно правильно годувати його, стежити за тим, щоб не переїдати.
Регулярні профілактичні огляди у ветеринарній лікарні для своєчасного виявлення можливих спадкових захворювань.
Підтримка фізичної форми на високому рівні. Активні ігри необхідні. Вони допомагають розвивати швидкість реакції та дуже важливі для здоров`я серцево-судинної системи.
Своєчасне та правильне виконання гігієнічних процедур.
Регулярна дегельмінтизація та своєчасна обробка від бліх. Наявність паразитів різко знижує імунітет, а блохи часто є переносниками небезпечних інфекційних захворювань.
Кастрація та стерилізація тварин у дитячому віці (у тому випадку, якщо господарі не планують у майбутньому займатися їх розведенням). Доведено, що кастровані коти та стерилізовані кішки живуть довше. Вони стають набагато спокійнішими, ведуть розмірений спосіб життя, не страждають від гормональних сплесків та інших порушень гормонального фону.
Дотримання календаря щеплень. Необхідно кілька разів на рік робити щеплення від котячого грипу, тому що короткий ніс не має захисту від бактерій та вірусів.

За відсутності серйозних спадкових відхилень та професійного догляду кішки класичного та європейського стандартів можуть прожити до 20 років і навіть довше.

Основні гігієнічні заходи

Ось кілька заходів, виконання яких сприятиме підтримці фізіологічних процесів в організмі тварин на належному рівні:

правильне годування;
догляд за шерстю;
купання;
гігієна очей та вух;
догляд за шкірою.

Годування

Перські кішки вибагливі. Досить часто у них бувають проблеми із травленням. Дуже важливий для них ретельний підбір корму. Харчування має бути збалансованим і багатим на вітаміни та мікроелементи. Сухі корми треба вибирати лише високої якості, переважно супер-преміум класу. Необхідно дотримуватись правил годування перських кішок:

не змішувати при годівлі натуральні продукти та сухий корм;
не змішувати корми різних виробників;
не змішувати при годівлі сухі та вологі корми.

ВАЖЛИВО! Потрібно пам`ятати, що в раціоні персів має бути достатня кількість тваринного білка. Натуральне годування вимагає включення до раціону додаткових вітамінів та мінеральних речовин, необхідних для нормального розвитку кішки.

Догляд за вовною

Густа і довга шерсть тварини потребує ретельного догляду, оскільки вона схильна до звалювання та утворення ковтунів. Існує дві системи догляду за вовною залежно від її типу:

щодня розчісувати і рідко (в середньому 2 рази на рік) купати вихованця;
щотижня мити і розчісувати шерсть.

Вибраної системи бажано дотримуватися протягом усього життя кішки. Якщо шерсть запустити, ковтуни, що утворилися, можна буде видалити тільки за допомогою ножиць. Розчісувати необхідно в два прийоми: спочатку рідким гребенем, потім щіткою з натуральної щетини. Процедуру слід починати з голови, просуватися по спині, потім перейти на груди та живіт. Лапи розчісують в останню чергу. Хвіст зачіпати не рекомендується.

Купання

Періодичність купання вибирається господарем залежно від типу вовни. Купають тварину у ванній, наливши теплою (до 40 градусів Цельсія) води та розстеливши на дно рушник. Шерсть дозволяється мити виключно шампунем для довгошерстих кішок, намилюючи її 1-2 рази і ретельно змиваючи.

Потім ретельно витирають махровим рушником та висушують теплим феном. Після купання рекомендується ретельно розчесати чисту шерсть, після чого застосувати котячий антистатик.

Гігієна очей та вух, догляд за шкірою

Одна з особливостей цієї породи – підвищена сльозогінність. Тому за очима потрібен ретельний догляд. Протирати їх потрібно щодня м`якою серветкою, змоченою у спеціальній рідині, дистильованій воді або настоянці міцного чаю. Якщо виділення з очей рясні, можна скористатися тетрацикліновою очною маззю.

Чистити вуха рекомендується раз на місяць. Робити це треба ватним тампоном, змоченим у спеціальній рідині, глибоко не проникаючи у вушний канал.

Шкіра тварини має дихати. Щоб уникнути попрілостей в літній час довгошерстим тваринам показана гігієнічна стрижка.

Увага та любов господарів

Кохання та підтримка господаря дуже важливі для тварини. Особливості перської породи такі, що тварині фізично необхідно «купатися» у увазі. Кішка надзвичайно контактна, любить дітей, прив`язана до господарів.

Відчуваючи, що їй раді, вона спокійна та психологічно врівноважена. Відсутність стресу позначається дуже сприятливо стані здоров`я і тривалості життя тварини.

Спадкові захворювання

Кішки перської породи схильні до деяких спадкових захворювань. Вони можуть бути причиною суттєвого скорочення терміну їхнього життя:

полікістоз нирок (може призвести до ниркової недостатності);
хвороби сечостатевої системи (утворення каменів у сечовому міхурі);
проблеми із зором (можлива атрофія сітківки);
гіпертрофічна кардіоміопатія (захворювання серця);
захворювання зубів та ясен.

Проблема в тому, що ці хвороби найчастіше не можуть бути виявлені в домашніх умовах. Симптоми з`являються лише тоді, коли хвороба запущена, аж до того, що кішки вмирають. Ось чому дуже важливо регулярно показувати свого улюбленця ветеринару.

Особливу увагу слід звертати на вік. Чим старша тварина, тим більше уваги вона вимагає, тим ретельніший стан її здоров`я має контролюватись ветеринарною службою.

Перський кіт повинен отримувати в сім`ї максимум кохання та турботи. Тоді він відплатить взаємністю, і господарі довгі роки зможуть насолоджуватися спілкуванням з веселим, здоровим, бешкетним і відданим другом.