Глисти у котів та кошенят – симптоми та способи лікування

Одним з найпоширеніших захворювань у котів вважається гельмінтоз - зараження тварини глистами. На сьогодні ветеринарами налічується кілька видів гельмінтів. При виявленні у кішок глистів насамперед важливо правильно визначити різновид паразита, який оселився в організмі тварини, що дозволить правильно призначити курс лікування.

Проникли в організм тварини паразити, які можуть бути практично повсюдно: у траві, сирих продуктах, воді тощо. д., несуть потенційну небезпеку не тільки здоров`ю кішки, а й її господарю. Навіть якщо дорослий кіт або кошеня постійно знаходиться в будинку - це не виключає їх зараження яйцями гельмінтів, які можуть бути занесені брудним взуттям, одягом або навіть немитими руками.

Різновиди глистів та симптоми гельмінтозу

За способом розмножаться, розміром і формою всі гельмінти поділяються на 4 основні види - круглий хробак, стрічковий паразит, сисун і печінковий гельмінт. Тому, щоб розуміти, як лікувати кішку чи кошеня від глистів, потрібно знати ворога в обличчя.

1. Стрічковий гельмінт має плоску форму і здатний досягати до 70 см завдовжки. Його тіло, що складається з члеників, містить багато личинок. Цестоди у тварини паразитують у тонкій кишці, викликаючи відсутність апетиту, блювотні позиви, діарею та різке зниження ваги. Кішки та кошенята можуть заразитися стрічковими глистами при вживанні річкової риби, гризунів, комах або при контактуванні із зараженими родичами.
2. Круглий глист - дрібний паразит розміром від пари міліметрів до кількох см. У разі запущеної форми гельмінтозу паразит досягає 10 см завдовжки. Круглий черв`як, як і плоский його родич, паразитує в тонкому кишечнику, а в деяких випадках у печінці, жовчному міхурі або стравоході. В організм тварини паразит потрапляє через стравохід чи шкірний покрив.
3. Плоский сисун – паразит, що вражає тканини легень та печінки кішки. Легковий гельмінт виростає в довжину трохи більше 10 мм. У разі інвазії легеневим трематодам кіт або кошеня кашляє, втрачає інтерес до їжі, рве піною, а також у тварини підвищується температура і з`являється діарея.
4. Печінкові глисти - найдрібніший вид паразита завдовжки не більше 5 мм. Гельмінт може руйнувати печінку, а іноді поселяється у шлунку. Симптоматика гельмінтозу супроводжується болями в області живота, різкими змінами апетиту, блюванням, діареєю та високою температурою.

Симптоми прояву глистів у кішок залежатимуть від кількості паразитів. При незначній інвазії симптоми можуть взагалі бути відсутніми. Гельмінти у кошенят з`являються так само, як і у дорослих тварин. Але дуже часто глисти можуть паразитувати ще в утробі вагітної кішки, а також вдаватися до потомства з молоком під час годування.

Глисти у кішок – симптоми та основні ознаки

При зараженні тварини будь-яким з видів гельмінтозу виявляються конкретні симптоми залежно від різновиду паразиту. При цьому ветеринарами виділяється і узагальнена симптоматика наявності в організмі кішки глистів:

• рідкий стілець, що чергується запорами;
• блювання кров`яними згустками, а особливо запущених випадках гельмінтами;
• наявність у фекаліях паразитів;
• свербіж у задньому проході;
• здуття;
• різке зниження ваги;
• різкі зміни апетиту;
• кашель та проблеми з диханням;
• випадання волосяного покриву;
• відставання кошенят у розвитку;
• тварина швидко втомлюється;
• слизова оболонка набуває блідо-жовтого забарвлення;
• параліч задніх кінцівок.

Дуже часто симптоматика гельмінтозу схожа на інфекційні захворювання у котів, тому правильна діагностика має велике значення. Якщо хворому вихованцю давати препарати від глистів, це може спричинити ускладнення іншого захворювання, а іноді призвести до загибелі кішки. Точна діагностика проводиться лише досвідченими ветеринарами при дослідженні аналізу калу.

Особливо небезпечні глисти у кошеня, оскільки ослаблення імунної системи неокрепшего організму малюка при гельмінтозі може викликати гальмування розвитку, важку анемію і навіть загибель тварини.

Профілактичні заходи боротьби з глистами

Гельмінти найчастіше вражають вуличних тварин, але й домашні кішки не застраховані від гельмінтозу. Для запобігання розмноженню глистів та мінімізації ризику інвазії потрібно дотримуватися нескладних правил догляду за домашніми улюбленцями.

1. Не випускайте тварину на прогулянку вулицею. Це дозволить уникнути контакту з хворими родичами, мишами, бліхами та фекаліями, залишеними іншими тваринами.
2. Взуття краще зберігати в місцях, недоступних для котів.
3. Килимок біля вхідних дверей має бути постійно чистим.
4. Виключити з раціону, тварини сиру рибу та м`ясо, в яких дуже часто містяться личинки гельмінтів.
5. Обов`язково мити руки, приходячи з вулиці, перш ніж гладити домашнього улюбленця.
6. Перевіряти шерсть тварини на наявність бліх, які є переносниками стрічкових глистів.
7. Часто прибирати котячий туалет.
8. Не нехтувати профілактичною дегельмінтизацією.
9. Препарати від глистів потрібно купувати лише у спеціалізованих аптеках.
10. Глистогонні препарати для кошенят застосовувати тільки відповідно до дозування, рекомендованого ветеринаром.

Лікування глистів у домашніх котів

Перед початком лікування важливо правильно визначити різновид паразита. Препарати, призначені для боротьби з печінковими гельмінтами, малоефективні для знищення плоских паразитів і навпаки. Уникайте препаратів широкого спектра, так як вони мають високу токсичність.

Токсичні таблетки проти глистів викликають у тваринного блювання, діарею, почуття слабкості та млявості. Але сучасні антигельмінтні препарати, що випускаються у різних формах – таблетка, суспензія або краплі абсолютно безпечні для домашніх улюбленців, при цьому ефективно знищуючи будь-які різновиди гельмінтів.

Дегельмінтизація кішок – технологія проведення

Препарати проти гельмінтозу даються тварині вранці на порожній шлунок. Дуже важливо дотримуватися рекомендованого виробниками дозування, яке зазначено на упаковці або в інструкції. У більшості випадків доза розраховується відповідно до ваги кішки та віку тварини. Найчастіше препарат підмішується в корм тварини.

Якщо домашній улюбленець цурається прийому препарату, його вводять примусовим шляхом. Кішка або кошеня надійно фіксується, голова закидається вгору, а препарат кладеться в ротову порожнину на корінь язика. При цьому починає рясно виділятися слина, що є нормою. Щоб повністю позбавитися глістів важливо простежити, щоб препарат був у повному обсязі проковтнути тваринам. При лікуванні котів неприпустимо використання медикаментів, призначених для людей.

Дегельмінтизація проводиться у два етапи з перервою у 2 тижні. Іноді, у випадку із запущеною формою захворювання, коли гельмінти в організмі тварини мають різний ступінь зрілості, лікування може затягнутися на більш тривалий термін. Контролювати як проходить лікування потрібно шляхом здачі аналізів калу в ветеринарну лабораторію. У кошенят виводити гельмінти можна не раніше 2-тижневого віку.

У яких випадках дегельмінтизація протипоказана?

Дегельмінтизація кішок і кошенят може бути протипоказана у низці наступних випадків:

• у кошенят, які молодші за рекомендований в інструкції препарату віку;
• у хворих чи старих тварин;
• у годуючих або вагітних кішок.

Важливо розуміти, що часта періодичність використання таблеток від гельмінтів у котів може спричинити патології печінки тварини. Також з величезного різновиду котячих глистів 30 видів можуть передаватися людям. Щоб уникнути небажаного сусідства з паразитами, потрібно дотримуватися особистої гігієни не тільки людини, а й домашнього улюбленця. При цьому у профілактичних цілях рекомендовано не рідше 1 разу на рік приймати протиглистові ліки всім мешканцям квартири.