Основні причини, чому кішка постійно чхає
Зміст
Любителі тварин знають, що якщо полоскотати травинкою або пір`ячком ніс, кішка чхає. Причиною цього є природна реакція організму на зовнішній подразник. З видихом м`язи дихальної системи починають різко скорочуватися. Це дозволяє захистити носоглотку від попадання стороннього предмета. Проте часте чхання — вагомий привід показати вихованця ветеринару. Адже це може свідчити про серйозні проблеми.
Симптом захворювання
Не варто лікувати тварину, як тільки вона одного разу чхнула. Спочатку потрібно вивчити всю картину того, що відбувається, і виявити інші симптоми. Важливо стежити за загальною поведінкою кішки, її самопочуттям та стільцем.
Інші підозрілі ознаки:
- Кашель.
- Часта діарея.
- Запор.
- Блювота.
- Сонливість.
- Апатічна та млява поведінка.
- Шерсть сильно випадає і перестає блищати.
- Хутро навколо анального отвору злипло.
- Кров чи гній із носа.
- Вияв агресії.
- Різка втрата ваги.
- Зниження апетиту.
При появі одного або кількох неприємних симптомів необхідно терміново звернутися до ветеринара для встановлення діагнозу та лікування. Важливо розуміти, що деякі хвороби стрімко переходять у серйозну форму, ось чому зволікати не варто. У складних ситуаціях вирішальним може бути кожна година.
Навіть без інших очевидних ознак, що кіт захворів, чхання може бути небезпечним для вихованця. Шукати причини того, що відбувається, якщо процес відбувається постійно, протягом декількох днів, цілими серіями поспіль.
Алергічна реакція
На перший погляд може здатися, що алергія у тварин зустрічається рідко. Насправді це не так. Часто буває так, що чхання у котів відбувається через дію якогось подразника. Якщо така реакція організму виникає у певний період, власнику рекомендується з`ясувати, чим це спричинено.
Що може викликати алергічний чхання у вихованця:
- Цвіль та її суперечки у повітрі.
- Павутина.
- Пил.
- Дим сигарет.
- Речовини, що виділяють рослини на вулиці або вдома.
- Освіжувач повітря або аромасвічі.
- Елементи предметів інтер`єру.
- Новий килим або плед.
- Випаровування тільки постеленого лінолеуму або ламінату.
- Запах тільки зібраних меблів.
Блохи та їх продукти життєдіяльності також алергени для організму тварин.
Відрізнити алергічну реакцію на подразник від будь-якого захворювання нескладно. Якщо чих має постійний характер, виникає лише у певних умовах і закінчується після усунення збудника, це алергія. Намагатися лікувати її самостійно не рекомендується. Займатися терапією без шкоди здоров`ю кішки може лише досвідчений ветеринар.
Інфекційний характер
Лікування будь-якої хвороби завжди починається з призначення обстежень та аналізів, які необхідні для встановлення точного діагнозу. Кішки, навіть якщо вони домашні, також підтверджені впливом інфекційних захворювань, як і людина. Це може бути причиною регулярного чхання у вихованців.
Частий чих може вказувати на такі інфекції:
- Ринотрахеїт, або герпесвірус. Є серйозною хворобою, тому що може призводити до незворотного ураження органів дихання. Дорослі особи рідко страждають цим. У групі ризику кошенята та літні коти. Головні симптоми зараження - каламутні гнійні виділення з очей коричневого або жовтого кольору.
- Токсоплазмоз. Людина може заразитися ним від вихованця. Хвороба дуже небезпечна для вагітних жінок. Тому під час виношування дитини слід ретельно стежити за здоров`ям кішки. До ознак захворювання відноситься дихання зі свистом, діарея та апатія.
- Мікоплазмоз. У занедбаній формі торкається внутрішніх органів, які надзвичайно важливі для життєдіяльності. Найчастіше хворіють коти, імунітет яких занадто слабкий. Передається статевим шляхом від хворої особи до здорової. Інфікована тварина починає чхати, її очі гнояться, порушується координація. Непоодинокі випадки запалення легень.
- Кальцевіроз. Може бути у легкій та тяжкій формі. Симптоми нерідко затихають, але після перенесення сильного стресу знову даються взнаки. Характерний ураженням органів дихання, слизової оболонки носа, м`язів скелета та шлунково-кишкового тракту. Захистити улюбленця від інфекції та її рецидиву можна за допомогою вакцинації.
- Бордетельоз. Зустрічається у особин зі слабким імунітетом або недавно зазнали зараження глистами. Відхилення у диханні стають першою вказівкою на появу хвороби. Трохи пізніше починає зростати температура тіла, тварина починає сильно худнути і цурається їжі.
- Чумка. Відрізняється стрімким розвитком, тому потребує негайного втручання ветеринара. Найчастіше хворіють маленькі кошенята та дорослі кішки, які старші 6 років. У хворих вагітних кішок народжується мертве потомство. При ураженні серця та судин спостерігаються кашель та хрипи при диханні. До симптомів відноситься страх світла, відсутність апетиту і тремтіння в тілі. Крім того, кіт починає вести собі агресивно, його шерсть злипається і стає брудною. Інфекція призводить до серйозних проблем зі здоров`ям, які часто несумісні з життям.
Деякі власники кішок губляться при прояві різних симптомів хвороби. У таких випадках рекомендується показати вихованця професіоналу, а не чекати, поки він сам перестане чхати чи кашляти. Лікар проведе обстеження та пояснить, як полегшити стан тварини в домашніх умовах без шкоди для здоров`я.
Зараження паразитами
Кашель та чих часто виникають через неправильну роботу серцево-судинної системи. Серцеві глисти є однією з причин активного чхання у котів. Вони проникають в організм при укусі комара. Личинка швидко перетворюється на дорослу особину, потрапляючи в кровоносну судину. Паразит закупорює серцеву артерію, що призводить до смерті. Але якщо вчасно вжити заходів, можна врятувати життя коту.
Ознаки зараження глистами у кішок:
- Симптоми астми.
- Різка втрата ваги.
- Апатія та млявість.
- Блювота.
- Розлад кишечника.
Буває так, що довгий час серцеві черв`яки ніяк не дають про себе знати. Регулярне прогонування глистів та огляд у ветеринарній клініці допоможе запобігти їх появі.
Без консультації спеціаліста давати кішці будь-які препарати не варто, це може погіршити стан.
Інші фактори
Не завжди чхання кішки пов`язані з протіканням у її організмі інфекційної хвороби чи глистами. Нерідко таку реакцію організму викликають хронічні захворювання, які виникають через генетичну схильність, старість або неправильний зміст.
Можливі фактори, що супроводжуються чхальним процесом:
- Поліпи.
- Астма.
- Стороннє тіло в органах дихання.
- Проблеми із зубами.
- Новоутворення в носоглотці злоякісного чи доброякісного характеру.
Методи терапії
Після виявлення причин, ветеринарний лікар призначає курс лікування. Якщо після обстежень, проблем зі здоров`ям виявлено не буде, фахівець може порекомендувати регулярно користуватися зволожувачем повітря та ретельніше проводити прибирання в будинку.
У разі запалення слизової оболонки носа, прописують назальні судинозвужувальні препарати для зняття набряку:
- Краплі.
- Ін`єкції.
- Пігулки.
Особливо складних випадках призначається курс антибіотиків. Також може бути проведена хірургічна операція.
Якою б не була причина появи чхання, завдання господаря полягає в тому, щоб правильно виконати рекомендації лікаря. При проведенні процедур необхідно дотримуватися правил гігієни, користуватися рукавичками та ватно-марлевою пов`язкою.
Профілактичні заходи
Головне правило запобігання появі неприємних симптомів - порятунок будинку від пилу та алергенів. Потрібно регулярно проводити прибирання з використанням безпечних засобів для чищення, ретельно протирати пил. Також важливу роль у підтримці міцного здоров`я кішки відіграє вакцинація. Рекомендується стежити за графіком щеплень та робити їх вчасно.
З моменту, як кошеняті виповнилося півроку, слід вакцинувати його від:
- сказу;
- вірусів;
- лейкопенії та лейкозу;
- котячого грипу.
Проходження планових оглядів у ветеринара для профілактики дозволяють вчасно виявити відхилення та розпочати лікування.
З появою незрозумілих симптомів не варто тягнути з поїздкою до клініки. Це може врятувати життя кота.