Чому у кота відмовили задні лапи: причини, віднімаються лапи, погано ходить і тягне задні лапи
Зміст
Обмеження у русі для кота – серйозна проблема і для нього самого, і для господаря. Відсутність рухливості задніх лап може бути повним або частковим знерухомленням. Повне знерухомлення називається паралічем кінцівок, часткове – парезом.
Причин може бути кілька і всі вони пов`язані з серйозними захворюваннями, які важко піддаються лікуванню, а то й не піддаються зовсім. Чинники можуть бути такі:
- механічні ушкодження хребта – травми;
- запальні процеси у спинному мозку;
- емболія фіброзно-хрящового характеру;
- артеріальна тромбоемболія;
- наслідок інсульту;
- ураження кліщами;
- кардіоміопатична хвороба.
До подібного явища можуть призвести і такі патології як: ниркові ураження, міастенія, алергія на медикаменти.
Група ризику
Існують хвороби, властиві переважно певним породам кішок, що призводять до подібного симптому.
У породи бурмезе такою хворобою вважається гіпоклікемія. Для мейн-кунів і шартрезів - стегнова дисплазія. Кімріки страждають на вроджену слабкість лап. Крім того, недолік у меню продуктів, що містять тіамін, може бути теж причиною парезу або паралічу.
Кожній хворобі властиві характерні ознаки та причини виникнення.
Запалення спинного мозку
Ця хвороба характеризується розладом функцій речовин, що заповнюють порожнину спинного мозку.
Причиною виступають інфекційні недуги, харчові отруєння, травми, запальні процеси в матці під час вагітності самок. Основні ознаки:
- слабкість кінцівок з наступною відмовою у русі;
- здуття живота;
- задні лапи віднімаються;
- загальний параліч та парез прямої кишки та сечового міхура;
- часте облизування або укуси лап;
- больові відчуття при спробі пересування.
Постановка діагнозу включає збирання анамнезу, клінічні дослідження, диференціацію інфекційних патологій.
Допомога та лікування
- Допомога полягає в приміщенні тварини темну кімнату, забезпеченні спокою.
- На хвору зону застосовують процедури як УВЧ, електорофореза.
- Здійснюють масаж лап та поперекового відділу.
- Внутрішньовенні вливання глюкози та аскорбінової кислоти.
- Рекомендовані ін`єкції: тіамін, піридоксин, ціанокобаламін.
- Для недопущення м`язової атрофії допустимі препарати: нітрати стрихніну, секурину, ехінопсису, екстракт чилібухи, прозерин.
Фіброзно-хрящова емболія
Причиною хвороби є закупорка судин спинного мозку, що призводить до некрозу тканин. Тому кіт може втратити здатність рухати задніми і передніми лапами.
Для котів це рідкісне захворювання, частіше вражає собак. Основні симптоми виражаються у раптовому больовому синдромі, який швидко минає. Далі спостерігається апатія кота, відсутність чутливості в зоні задніх лап та попереку, може бути часткова втрата і тоді прогноз обережний. Якщо вихованець не реагує на подразники – прогноз несприятливий.
Терапія
Терапія здійснюється підтримуючою. Здійснюється фізіотерапія у повному обсязі. Допустимо на ранній стадії прояву введення великого обсягу метилпреднізолону, але через тяжкий перебіг хвороби і, майже завжди сумного результату, цей захід сумнівний.
Артеріальна тромбоемболія
Тяжка тканинна ішемія, що виникла в результаті тромбу аорти або артерії, називається артеріальною тромбоемболією.
Недуга ускладнює роботу серця, провокуючи серцеву недостатність, а також внаслідок м`язової та нервової ішемії впливає на роботу нервової системи та завдає шкоди у функціонуванні опорно-рухового апарату.
Симптоми
Крім обмеження руху викликає сильні болючі відчуття при пальпації. Стегновий пульс відсутній, проглядається ціаноз подушечок на лапах. Зниження температури на уражених кінцівках. Можливе прискорене серцебиття при прослуховуванні або наявність серцевих шумів. Тварина постійно дихає широко розкритим ротом, видно слабкі ознаки задишки.
Діагностика
Діагностується шляхом фізикального обстеження, взяття проб сечі та дорови на біохімію та загального дослідження. Проводиться торакальна радіографія на предмет виявлення рідини у легенях. Здійснюється ехокардіографія, комп`ютерна томографія.
Лікування
Лікування спрямоване насамперед на усунення больових відчуттів за допомогою використання опіодів.
- Далі проводиться усунення тромбу.
- Призначаються антикоагулянти, рекомендується застосування антиоксидантної та інфузійної терапії.
- Допустимі розчини, що сприяють відновленню мікроциркуляції, є протишоковими засобами.
- Тромболітичні ліки: стрептокіназа терміном на три дні, урокіназа – протягом доби, альтепаза.
- Доцільно застосування гепаринотерапії: далтепарин, еноксапарин.
- Можливе призначення аспірину як антиагреганта.
Кардіоміопатія
Патологія нечасто зустрічається серед особин сімейства котячих, але вік бере своє і ризик появи кардіоміопатії зростає. В цьому випадку віднімаються задні лапи.
Суть хвороби полягає у патологічних змінах у будові серцевих м`язових тканин. Розрізняють чотири різновиди недуги.
Найчастіший вид – гіпертрофічний, який виявляється у збільшенні безпосередньо самого серця за рахунок потовщення його стінок. Дилатаційна форма настає також внаслідок збільшення серця в обсязі, але не за рахунок потовщення стін. Сам орган стає в`ялим і слабким, що заважає нормальному процесу скорочення та призводить до кисневого голодування всього організму.
Фіброз серцевого м`яза
Наявність фіброзу серцевого м`яза характерна для рестриктивного виду. Серце втрачає м`якість, внаслідок чого, те ж кисневе голодування всього організму.
Дуже рідкісна і майже існуюча форма – проміжна, яка характеризується наявністю декількох видів міокардіопатії відразу. Причинами є інші патології: гіпертиреоз, підвищений артеріальний тиск, надлишок гормону росту. Також факторами виступають: вроджена аномалія «Бичаче серце», лімфома, передозування або неправильне застосування ліків, генна схильність, до якої схильні всі штучно виведені породи.
Симптоми
Симптоми на початковій стадії майже непомітні. Далі при прослуховуванні серця чути шуми, нетиповий ритм серцебиття, на зразок галопу, порушення пульсу - зменшення або збільшення.
Терапія
- Терапія передбачає застосування бета-блокаторів – атенолол, пропранолол.
- Препаратів, що блокують кальцієвий канал, зокрема, дилтіазему.
- Раміприл, еналаприл, як інгібіторів.
- Але також можна паралельно призначати пімобендан, який здатний розширювати кровоносні судини.
- Доцільне вживання сечогінних засобів.
Загальні рекомендації
Яким би захворюванням не було викликано відмову задніх лап у кішки рекомендується специфічне лікування розбавляти додатковими заходами.
- Показано масаж кінцівок та поперекового відділу для того, щоб не допустити атрофії м`язових тканин задніх лап. Слід робити щодня приблизно десять хвилин.
- Доброю допомогою стануть своєрідні гімнастичні вправи.
- Потрібно імітувати рухаються кінцівками тварини. Можливе імітування примітивних ходунків, коли тканина підтримує кота під животом, а лапи тихенько пересуваються по підлозі.
- Добре зарекомендувало себе плавання. Розплідниця напружує лапи, мимоволі перебирає ними у воді, при цьому господар підтримує її під черевом. А також можна використати невеликий м`яч. Кота покласти зверху і катати вперед і назад так, щоб кінцівки стосувалися підлоги.