У будинку з'явилося кошеня - чим і як його годувати?

Категорія Кішки

Зміст

Правильне харчування для кошенят
Вибір типу живлення
Як зрозуміти, чи підходить дієта для кошеня
Примусове годування
Варіанти корекції дієти

У будинку з`явилося кошеня – чим і як його годувати?

Зазвичай заводчики віддають кошенят новим власникам у віці 2-3 місяців. У новому будинку дуже важливо одразу забезпечити правильне годування кошеня. Стрес від переїзду в поєднанні з порушенням дієти призводить до систематичних і тривалих розладів шлунково-кишкового тракту, внаслідок цього кошеня не отримує вітамінів, мінералів та мікроелементів, сильно втрачає рідину і починає відставати у зростанні та розвитку. Лікувати зрив харчової адаптації складно: корисна мікрофлора кишечника утворюється повільно. Тому важливо не допустити похибок у меню, використовувати лише відповідні продукти.

Правильне харчування для кошенят

У природі раціон кішки складається з м`яса спійманих птахів, гризунів та невеликого об`єму крупи, що знаходиться в їхньому шлунку. Саме таке харчування можна назвати натуральним та правильним. Кішка-мати не здатна впіймати собі чи потомству рибу, яловичина теж недоступна для такого дрібного хижака, як кішка.

До місячного віку раціон кошеня складається лише з молока матері. Якщо їй не вистачає поживних речовин або вона не має лактації, то потомство не виживає. Людина, одомашнивши кішку, вирішила цю проблему, почавши годувати вихованця.

Молоко присутній у кішки, що годує, як правило, до 3 місяців. Нерідко зустрічаються «супермами», лактація у яких від одного посліду до іншого не припиняється, але найчастіше, коли кошенята досягли віку 4 місяців, кішка вже чекає наступне потомство, їй потрібно берегти кальцій та інші речовини, тому виділення молока знижується. До цього моменту кішка вже змогла виробити мисливську поведінку у малюків, спочатку приносячи їм гризунів та птахів, а потім навчивши полює самостійно.

Тримісячне кошеня вже майже готове до прийому дорослої їжі, за умови що перехід від материнського молока до твердого корму пройшов поступово і правильно.

Кішка володіє цією наукою на інтуїтивному рівні. А ось від того, наскільки правильно буде переводити від рідкої їжі до твердої свого кошеня людина, залежить здоров`я домашньої тварини.

Незайвими будуть і поради ветеринара. Особливо якщо стілець підростаючої кішки став рідким, світлим або смердючим.

Вибір типу живлення

Умовно меню кошеня, вже відірваного від кішки-матері, можна розділити на натуральне харчування та годування готовими кормами. Умовність полягає в тому, що природний корм людина запропонувати не може (навряд чи хтось готовий розводити мишей, щоб кошеня ними харчувалося). Якщо власник купує сухі або консервовані корми, він може бути впевнений, що вихованець отримає весь необхідний спектр вітамінів, мікроелементів і мінералів у тому обсязі, який потрібно. Всі відомі бренди мають окрему продукцію для кошенят. Смачні та корисні гранули допомагають маленькому вихованцю швидше набрати вагу. Деякі виробники виділили окремі породні лінійки – це справедливо по відношенню до кормів преміум та супер-преміум класу.

У випадку сухого або мокрого корму знайти оптимальний розмір однієї порції нескладно: на коробці або банку присутній таблиця, в якій в залежності від ваги і віку тварини пропонується обсяг, який він може з`їсти за добу. Невелике відхилення від нього цілком припустимо.

Якщо людина не хоче користуватися готовими кормами, то їй доведеться створити окреме меню для кішки. У ньому повинні бути:

м`ясо та субпродукти – не менше 80-90%;
легкі крупи (вівсянка, гречка, ячна) - 7-8%;
сирі дрібно натерні овочі – 2-3%.

Солити та додавати спеції не потрібно. Залишки їжі з людського столу, суп, борщ, котлети не є підходящою їжею. Іноді можна зіткнутися з запереченням, що кішок завжди годували тим, що самі їли самі. Ветеринарні лікарі відповідають, що в цей час майже граничним віком кішки вважалося 11-13 років, тоді як при правильному харчуванні кішка проживе 15-18 років і більше.

Розмір порції домашньої їжі для кошеня визначається індивідуально: малюк поглинає їжу швидко, а почуття насичення приходить потім. Щоб уникнути переїдання, потрібно годувати кошеня невеликими частинами (він повинен залишатися трохи голодним) і часто.

Як зрозуміти, чи підходить дієта для кошеня

Вгодований, добре набирає вагу, активний та грайливий вихованець – наочний приклад тварини, якій підходить харчування. Буває так, що кошеня багато їсть, але залишається худим, рве або паплюжить.

Це вказує на низку проблем:

гельмінти;
невідповідна їжа;
запалення шлунково-кишкового тракту.

Якщо у малюка збережено апетит при цьому стані, то виконання розпоряджень ветеринарного лікаря допоможе швидко відкоригувати ситуацію. Гірше, коли сам вихованець відмовляється їсти.

В цьому випадку потрібно навчитися надавати мінімальну допомогу у вигляді харчування насильно.

Примусове годування

Нерідко кошеня погано їсть тверду їжу або не розуміє, що від нього потрібно. У такому разі варто почати годувати його примусово. Малюк звикне до смаку та запаху і через деякий час (в середньому – через тиждень) почне їсти сам. Породисті кошенята (наприклад, шотландець або мейн-кун) привчаються трохи повільніше, ніж безпородні діти.

Є ще одна причина, щоб давати корм примусово – це захворювання шлунково-кишкового тракту. Діарея – перша і найголовніша ознака того, що їжа не підійшла кошеняті. Він стає млявим, не їсть і не п`є. У цей момент одразу потрібно звернутися до ветеринара. Вчасно встановлена причина та правильно призначене лікування – запорука швидкого відновлення мікрофлори кишечника та травлення.

Будь-які рекомендації з боку, від незнаючих людей або власників тварин, які мали схожу клінічну картину, можуть виявитися не тільки марними, але й згубними. Тому отримати рекомендації у разі, якщо у кошеня з`явився пронос потрібно у ветеринарного лікаря. А порада, як можна дозувати рідкі суміші та розведені у воді ліки, полегшить їх виконання:

підготувати шприц без голки об`ємом 2 мл або 5 мл (перший варіант краще тим, хто тільки вчиться примусовому годуванню)-
набирати рідку фракцію без твердих шматочків (вона має бути підігріта до кімнатної температури);
якщо у кошеня ще є сили, то він поводитиметься агресивно, кусатиметься і дряпатиметься, тому буде потрібно рушник, в який треба загорнути малюка, як сповивати дитину-
покласти укутане кошеня на коліна, злегка відтягнути його праве вушко лівою рукою, а правою вставити шприц в рот по лівому краю і обережно видавлювати його вміст невеликими порціями;
під час годування потрібно давати вихованцю перепочинок.

Породисті кошенята (наприклад, шотландець або мейн-кун) привчаються трохи повільніше, ніж безпородні.

Якщо малюк не надто активний і охоче їсть зі шприца, то можна не сповивати його, а ставити перед собою на стіл. Примусове харчування не потрібно давати постійно. Якщо вихованець не хворий, то цілком вистачає щодня або два. Заливати рідкі ліки потрібно за рекомендацією лікаря (зазвичай це 2-4 рази на добу).

Варіанти корекції дієти

Якщо власник вибрав годування готовим кормом, то при виникненні у кошеня проблем зі шлунково-кишковим трактом можна легко замінити звичні гранули лікувальними. Наприклад, у лінійці «Роял Канін» є дієтичні пропозиції для тварин із захворюванням печінки, із зайвою вагою або з чутливим травленням. «Акана» пропонує корми, позбавлені зернової складової. Вони підійдуть, якщо у кошеня виявилася харчова алергія на зерно. Перейти зі звичайного корму на лікувальний можна миттєво. А ось якщо кошеня отримує домашню їжу і у нього стався розлад, то власникові доведеться самому створювати дієтичне меню.

Бульйон з курячої грудки, дрібно порізане добре проварене м`ясо курки, жовток яйця - це відповідні продукти, якщо у кошеня було блювота або діарея. Коли починати годувати, в якому обсязі і чи варто витримувати голодні дні, краще дізнатись у ветеринарного лікаря. Якщо власник вже зіткнувся з реакцією травного тракту кошеня на звичну для людини їжу, то настав час задуматися над переходом на спеціально створені для кішок корми.