Як розпізнати та лікувати мастопатію у собак

Форми хвороби

Ветеринари поділяють дві форми цього новоутворення, у кожної з яких є свої ознаки та особливості. Розглянемо їх докладніше:

1. Фіброкістозна форма. В освіті мастопатії беруть участь два види тканини: залізиста та сполучна. Якщо друга з них переважає, тоді можна з упевненістю говорити про цю форму. Протікає вона важко, а видалення новоутворення досить проблематичне, оскільки потребує висічення великої кількості здорової тканини. Виражається на тілі вихованця у вигляді одиночних та множинних вузликових ущільнень у молочних залозах. Якщо їх не лікувати, то вони швидко поширюються. Найчастіше від цієї форми страждають особи похилого віку.
2. Дифузна форма. Її поява знаменується хворобливими симптомами у собаки, що виявляються за пару днів до початку тічки. Найчастіше вона передує вищеописаної фіброкістозної форми. При пальпації молочних залоз у власника можуть з`явитися відчуття, що під шкірою тварини знаходиться мішечок із дробинками.

Причини виникнення

Зауважимо відразу, що однозначної відповіді щодо того, чому з`являється мастопатія, у ветеринарів немає. Серед фахівців існувала думка, що причиною цього новоутворення є гормон прогестерон, проте новітні дослідження показали, що явного зв`язку між захворюванням і гормоном не існує. Безперечно одне, прогестерон прискорює розвиток та зростання пухлини незалежно від її етіології. Тому самкам, власники яких не планують розводити цуценят, краще робити стерилізацію. Бажано до 1-2 течки.

Приблизно 45% ракових пухлин на грудях мають рецептори виділення прогестерону чи естрогену. У разі доброякісних новоутворень відсоток ймовірності ще вищий. Досвідчені лікарі переконані, що повне видалення молочних залоз або яєчників має сенс, навіть якщо пухлина вже з`явилася. Це знизить ризик рецидиву втричі. Тому ветеринарна хірургія в цьому відношенні не лише виправдовує саму себе, а й суттєво підвищує шанси собаки вижити.

Крім гормонів, мастопатії можуть призвести й інші причини. Зокрема мастити, які можуть з`явитися у самки після того, як вона народила мертвонароджених цуценят або якщо потомство загинуло відразу ж після народження. Не менш грізну небезпеку несуть і травми, що обсіменені бактеріальною мікрофлорою або грибками. Деякі вчені повністю приписують етіологію мастопатії шкідливому впливу вірусів. Як можуть помітити власники, факторів виникнення пухлин на молочних залозах досить багато.

Статистичні дані показують один цікавий факт. У особи, що годує, ризик розвитку мастопатії значно нижчий, ніж у тієї, яка тільки збирається народжувати. Фахівці пов`язують це з тим, що сука, що виношує плід, віддає безліч корисних речовин щеняті, що розвивається в її животі. Саме це, на їхню думку, здатне призвести до різних збоїв у гормональній або імунній системі, які викликають онкологію.

Симптоматика хвороби

Симптоми цієї недуги досить характерні. Пухлина не складно побачити чи намацати. Набагато складніше визначити яка вона доброякісна чи навпаки. У цьому може допомогти лише професійна діагностика.

До яскравих ознак мастопатії слід відносити:

1. Молочні залози собаки збільшується в розмірах, при пальпації в них явно відчувається жилистість та зернистість.
2. Соски самки починають виділяти сукровиці або молозиво.
3. Тварина стає неспокійною, постійно вилизує молочні залози, що її турбують. Іноді навіть починає кульгати на лапу з того боку, де вони болять.
4. Вузлик новоутворення може довго не рости, бути досить м`яким. Зазвичай його збільшення у розмірах стає помітним лише після чергової течки.
5. Якщо мастопатія запущена, то самка може втрачати апетит, різко скидати вагу, стає апатичною. З`являється невгамовна спрага. Можливе збільшення лімфатичних вузлів, що розташовуються до пухлини найближче.
6. На місці розрослого новоутворення випадає шерсть, шкіра, що натягнулася, стає гарячою на дотик.
7. Можливі появи виразок і гнійників на ураженій ділянці.
8. Якщо хвороба зайшла надто далеко, то у собаки може початися кашель. Це пряме свідчення того, що пухлина дала метастази до інших систем організму.

Важливо розуміти, що хоч мастопатія і вважається доброякісною пухлиною, проте ризик її переростання в агресивну, саркому, що дає метастази, занадто великий, щоб їм нехтувати. Тому краще перестрахуватися та з`їздити на прийом до лікаря, який проведе повноцінну діагностику, що включає біопсію, та поставить правильний діагноз. Розібравшись із симптомами, перейдемо до питання про те, як лікувати мастопатію у собак.

Лікування хвороби

Якщо новоутворення виявлено оперативно, то ветеринар лише спостерігає за собакою, регулярно проводячи фізикальне дослідження під час протікання несправжньої вагітності або тічки. Допустимо помірне застосування препаратів з арсеналу гомеопатії, які, якщо стан собаки стабільний, здатні притримати збільшення вузликів або навіть призвести до повного їх зникнення. Дифузну форму патології лікують за допомогою гормональних засобів.

Якщо фахівець чітко встановив, що пухлина стрімко зростає, і за всіма ознаками вона має фіброкістозну форму, то терміново необхідна операція. Однак потрібно враховувати актуальний стан пацієнта та його вік. Якщо тварина занадто ослаблена і дуже літня, то ризик того, що вона не переживе хірургічне втручання, дуже високий. Загибель загрожує домашньому вихованцю і в тому випадку, якщо новоутворення дало метастази до інших органів. Прогноз на повне одужання не дуже втішний, надалі можливі рецидиви патології.

Занадто велику пухлину, що широко поширилася, оперувати вже марно. У цьому випадку допоможуть лише паліативні заходи, спрямовані на зняття хворобливих симптомів та максимальне продовження життя собаки. Сюди відносять часткове видалення новоутворення та обробку його залишків протипухлинними препаратами. Залишок своїх днів самка проведе, приймаючи знеболювальні засоби.

Лікування в домашніх умовах можливе лише після проведення діагностичних процедур, коли лікар буде точно впевнений, що мастопатія доброякісна. Власникам рекомендується двічі на день прикладати вихованцю до ураженого місця холодний компрес, а також робити м`який масаж. За допомогою Травма-геля допустимо здійснювати гігієнічні маніпуляції над пухлиною, що виникла. Якщо з сосків не виділяється гній, то можна підносити цуценят на годування, це дозволить уникнути застою молочних мас.

Насамкінець хочеться сказати, що власнику потрібно регулярно промацувати молочні залози улюблениці на предмет їх ущільнення, а також здійснювати плановий огляд собаки у ветеринара. У профілактичних цілях, що дозволяють уникнути мастопатії, найкраще зробити стерилізацію собаки.