Як поставити крапельницю собаці та кішці

У власників котів та собак не завжди є можливість відвідати ветеринарну клініку. А в деяких випадках ветеринарна допомога потрібна терміново - наприклад, при отруєння. Одна з процедур, до яких у цих випадках вдаються - встановлення крапельниці домашньому вихованцю. Препарати, які вводяться парентерально, діють в обхід шлунково-кишкового тракту, потрапляючи одразу в кров. Це забезпечує швидку дію ліків та оперативну стабілізацію стану. Тому, як поставити крапельницю собаці і навіть кішці в домашніх умовах, може навчитися кожен власник тварин.

Таблиця 1. Влаштування крапельниці, розшифровка позначень.

1Голка, яку вводять у венуРозмір залежить від виду та віку тварини. Для кошеня і цуценя беруть найтонші, інсулінові голки2КапеутворювачУсередині ємності відбувається процес розрідження, під впливом чого рідина засмоктується всередину3Регулюючий пристрійДозволяє регулювати швидкість надходження ліків до організму4Пластикові трубкиСудини, якими рідина рухається до голки

Відео — Як зібрати систему

Порядок проведення внутрішньовенної інфузії

У приміщенні облаштовують місце для проведення процедури. Для цього підходить стіл. Стільницю накривають ковдрою та одноразовою пелюшкою. Лікарські препарати готують, як зазначено в інструкції. На місці введення препарату вистригають шерсть, при необхідності підбривають ділянку, щоб чітко бачити вену. Найбільше підходить для цього відрізок між ліктьовим суглобом та зап`ястям.

Потім готують краплинну систему:

• Розкривають упаковку із пристроєм.
• Закривають роликовий регулятор, переводячи його в нижнє положення.
• З голки, що вводиться у флакон, знімають запобіжник, протикають голкою гумову пробку флакона з ліками та просувають углиб ємності на всю довжину.
• Флакон з лікарським препаратом підвішують над столом на відповідний предмет на стіні (цвях, вішалку тощо). п.). Він повинен бути розташований набагато вище за стільницю.
• Стискають і відпускають підигольний резервуар доти, доки він не заповниться рідиною на половину об`єму.

• Випускають повітря, відкривши роликовий затискач, доки ліки не поллються з краплинної системи, перекривають систему за допомогою регулятора.
• Перевіряють, чи не залишилося в системі повітряних міхурів. Якщо вони виявлені, систему знову відкривають, щоб позбавитися повітря.
• Кінцівка вище ліктьового суглоба перетискають гумовим джгутом, щоб вена кровонаповнилася. Додатково необхідно кілька разів зігнути кінцівку у лікті.
• Вводять у вену голку, паралельно кінцівки. Якщо прокол зроблено правильно, то в трубці з`явиться небагато крові, а не лапі при введенні препарату не утворюється припухлості.
• Голку фіксують на лапі лейкопластирем.

Важливо! У лікаря необхідно уточнити, як приготувати ліки, в якому дозуванні його вводити. Порушення цих правил може призвести до загибелі тварини.

Після того як влита необхідна доза ліків, крапельницю перекривають, а потім обережно витягають голку. У місці проколу прикладають ватний тампон, просочений медичним спиртом.

Установка катетера

Внутрішньовенний катетер (браунюлю) встановлюють, коли необхідно тривале лікування і належить ввести великий обсяг ліків.

Установка катетера має кілька переваг:

• постійний доступ до вені з можливістю швидкого введення ліків у складних випадках;
• не потрібно перед кожним запровадженням препарат робити пункцію кров`яної судини;
• наявність катетера не обмежує рухливість;
• економія часу та сил;
• відсутність болючих відчуттів при наступних введеннях ліків;
• можливість відбору крові для аналізу;
• регідрація організму.

Установку катетера краще довірити досвідченому ветеринару. Процедура вимагає наявності навичок у цій галузі.

Влаштування катетера

Для установки катетера додатково потрібні такі матеріали:

• затискач;
• лейкопластир на ганчірній основі;
• невеликі гострі ножиці (манікюрні);
• бинт або гумовий джгут;
• бритва.

Вибирають катетери за номером, залежно від розміру тварини.

Введення катетера

Перед установкою в районі ліктьового суглоба передньої кінцівки тварини і трохи нижче маленькими ножицями обстригають шерсть і підбривають за допомогою верстата, щоб краще бачити підшкірну вену.

Пристрій вводять у підшкірну вену. Це місце вважається найбільш зручним. Там пристрій тримається найдовше і не завдає незручності вихованцю.

Катетер вводять у такому порядку:

1. Вище ліктьового згину за допомогою бинта або джгута та затиску перетягують кінцівку для кровонаповнення вени. Робити це потрібно з помірною силою, щоб не пошкодити кровоносні судини.
2. За допомогою невеликих гострих ножиць посередині передпліччя роблять невеликий надріз на шкірі, щоб ввести голку.
3. Паралельно кінцівки вводять катетер. Інструмент вводять під кутом близько 15° до упору, доки в індикаторній камері не з`явиться кров.
4. Катетер знімають зі стилету, але не у зворотному порядку, оскільки тоді пристрій встановиться неправильно.
5. Пробують ввести фізрозчин. Якщо катетер встановлений правильно, то на лапі не буде набряків, набухань.
6. Пристрій фіксують на лапі за допомогою вузького лейкопластиру. Під час фіксації необхідно стежити за силою натягу лейкопластиру - вона не повинна бути зайвою, щоб не порушити кровотік у кінцівки і не викликати відмирання тканин.
7. Катетер промивають, щоб уникнути утворення тромбів.

Відео — Встановлення катетера

Як вводять ліки через катетер

Через браунюлю препарати вливають у такому порядку:

1. У шприц чи систему набирають необхідну кількість розчину чи препарату.
2. Розбинтовують лапу.
3. Відгвинчують білий ковпачок, притримуючи сам пристрій, у напрямку проти годинникової стрілки.
4. Відкривають кольоровий клапан.
5. Приєднують шприц з фізрозчином, тиснуть на поршень так, щоб рідина потекла з іншого отвору та очистився пристрій.
6. Приєднують шприц до отвору, де білий ковпачок, і розчин вводять. Якщо поршень рухається без труднощів, можна підключати систему та вводити ліки.

Увага! Якщо під час підготовки виявилося, що згусток закупорив прохід, необхідно кілька разів промити пристрій фізрозчином через отвір під кольоровим клапаном.

Після закінчення процедури до отвору під кольоровим клапаном приєднують шприц з фізрозчином або гепарином та вводять 1 мл рідини. Це необхідно для виведення кров`яного згустку.

Догляд за катетером

Якщо неправильно доглядати катетера, то через нього всередину організму може проникнути інфекція. Тому необхідно дотримуватись правил гігієни, які не допустять погіршення стану тварини.

• Заглушки мають бути стерильними. Не можна допускати використання заглушок, на поверхні яких можуть бути сліди інфекції.
• Після введення лікарського засобу, а також у проміжках між дозами катетер ретельно промивати фізіологічним розчином.
• Пов`язка, що фіксує катетер, теж має бути чистою. Її змінюють у міру забруднення.

Увага! Місце катетеризації рекомендується міняти раз на 2-3 доби.

Як видалити катетер самостійно?

Якщо встановлено катетер, необхідно ретельно стежити за станом вихованця. У деяких випадках пристрій доведеться видаляти передчасно або без участі лікаря. Підставою для цього є пошкодження, непрохідність, перебіг катетера, хворобливі відчуття у тварини або набряклість кінцівки, в яку приймається внутрішньовенно лікарський засіб. Браунюлю також необхідно витягти, якщо з моменту встановлення пройшло більше 5 діб.

Діють у такому порядку:

1. Розрізають лейкопластир, яким кріпиться пристрій.
2. Обережно знімають клейку стрічку від шкіри вихованця, намагаючись відокремити її від вовни (зручно для цього використовувати манікюрні ножиці).
3. Плавно, але максимально швидко, витягують пристрій з вени.
4. На місце проколу накладають пов`язку, змочену спиртом, розчином фурациліну або перекисом водню.
5. Перебинтовують кінцівку та залишають пов`язку на годину.

Увага! Домашні вихованці не завжди спокійно переносять медичні процедури, навіть такі безболісні, як вилучення катетера, і іноді намагаються втекти. Щоб цього не трапилося, маніпуляції краще проводити з помічником, який притримає собаку чи кішку.

Після видалення браунюлі іноді виникають небажані наслідки. На лапі може розвинутися набряк, почервоніння або синюшність. Вихованець починає шкутильгати або підгинає лапку, щипає, намагається її висмикнути, коли обмацують місце, де раніше знаходився катетер. Тоді не обійтися без візиту до лікаря.

Якщо власник кішки або собаки наперед знає, що йому доведеться витягувати катетер самостійно, то у ветеринара необхідно поцікавитися, як це зробити, чим обробляти ранку і як її доглядати потім.

Підшкірна інфузія

Крапельниці з фізіологічно розчином та деякими іншими препаратами собакам та кішкам вводять підшкірно. Це ще називають підшкірним вливанням. Найбезпечніша ділянка для цього – холка.

Введення препарату проводиться у такому порядку:

1. Кішку або собаку фіксують так, щоб отримати доступ до холки або пахвинної складки.
2. Приводять крапельницю на робочий стан, приєднують до флакона з лікарським засобом.
3. Рукою формують трикутну складку на шкірі у вибраній області.
4. Вводять голку крапельниці в основу утвореної складки.
5. Приєднують крапельницю.
6. Відкривають систему.
7. Після введення необхідної кількості препарату перекривають систему.
8. Обережно витягають голку.
9. Натискають на місце уколу, щоб ліки не витекли назовні.

Відео— Підшкірна крапельниця

Швидкість капання підшкірно може бути максимальною, оскільки в цьому випадку розчин усмоктується дуже повільно.

Увага! Підшкірно вводиться кількість препарату, що не перевищує 20 мл у розрахунку на 1 кг маси тіла тварини на добу. Однак при сильному ступені зневоднення доза може бути більшою — 40–50 мл/кг.

У місці, куди надходить препарат, утворюється підшкірний міхур. Це нормально, оскільки рідина надходить у підшкірну клітковину. Дуже швидко він зникне.

Таким чином вводять такі розчини:

• глюкоза (5%) (якщо немає протипоказань у вигляді хронічних захворювань, зокрема цукрового діабету, поведінкових розладів, судом);
• розчин Рінгера, Рінгера - Локка;
• фізрозчин (капають підігрітим до температури 40-45 ° С).

Недолік цього в тому, що інші препарати вводити цим способом не можна. До того ж, діють лікарські засоби у цьому випадку повільніше.

При введенні препарату підшкірно новачки припускаються помилок, які перешкоджають надходженню ліків в організм. У першому випадку голку вводять внутрішньошкірно, у другому роблять наскрізний прокол, і розчин виливається у зовнішнє середовище.

Правила для всіх процедур

Важливо, щоб під час процедури тварина була спокійна. Для знерухомлення тварин можна використовувати спеціальні сумки-фіксатори, які одночасно є і переносками. Завдяки отворам у корпусі можна отримати доступ до будь-якої лапи, спини.

Якщо тварина велика, необхідно дотримуватись додаткових заходів безпеки, щоб не отримати травми. З метою профілактики на собак надягають намордники, котів сповивають.

Перед проведенням будь-якої процедури руки людини, яка проводить маніпуляції, шкіра тварини, інструмент повинні бути продезінфіковані.

Відео — Правила обробки рук перед проведенням маніпуляцій

При постановці внутрішньовенних крапельниць тваринам неухильно дотримуються таких правил:

• Розчини перед введенням зігрівають до рівня температури у приміщенні або трохи тепліше. Охолоджений лікарський засіб здатний провокувати у тварини озноб і призвести до падіння температури тіла.
• Ліки вводять зі швидкістю 1 крапля за 1-2 сек (якщо інше не вказано в інструкції до препарату). Прискорення може спровокувати погіршення стану - тремор, підвищення тиску, блювоту.
• При введенні препарату слід стежити за тим, щоб у посудину не потрапило повітря.

Увага! Якщо температура тіла у кішки нижче 38–39,5 °С, у собаки — 38,5–39 °С, то трубочку, через яку проходить фізіологічний розчин, можна опустити в ємність із водою, підігрітою до 60–70 °C. Але при цьому слід переконатись, що нагрівання препарату не заборонено виробником.

Ускладнення після крапельниці

Після крапельниці необхідно уважно спостерігати за станом тварини. млявість, сонливість, неактивність - не привід для паніки. Це викликано інфузією. Деякий час може бути відсутнім апетит.

Увага! Важливо, щоб кішка, собака продовжувала пити. Дозволяються такі рідкі продукти, як молоко, бульйон, вода з додаванням розчину глюкози.

Насторожити власника мають такі симптоми:

• Блювота. Необхідно звернути увагу на склад блювотних мас. Небезпечно, якщо це піна, зелений слиз чи жовч. Симптоми виявляються при порушенні роботи печінки, нирок. Якщо блювотні маси складаються з їжі, то причин для занепокоєння немає.
• Пухлість морди. Це може бути алергічна реакція на компоненти лікарського засобу. Тоді необхідно ввести у вигляді уколу антигістамінний препарат. При погіршенні дихальної функції підозрюють набряк Квінке. Щоб стабілізувати стан, вводять преднізолон (дозування – 15 мг на 5 кг ваги).

У будь-якому з наведених випадків необхідно доставити кішку або собаку до клініки або зв`язатися з ветеринаром для уточнення подальшого лікування.

Постановка крапельниць – складна маніпуляція. Якщо є можливість, першу процедуру слід довірити ветеринару або проводити її під керівництвом фахівця.