Лікування гексамітозу у риб у загальному акваріумі

Всі живі істоти на планеті хворіють, і акваріумні рибки не виняток. Гексамітоз — одна з найпоширеніших хвороб риб. Він не тільки впливає на красу вихованців, але й може призвести до смерті, тому всім власникам акваріумних рибок варто детально вивчити причини виникнення такої патології і знати, як її вилікувати.

Загальні відомості про захворювання

Це паразитарне захворювання, яке вражає кишечник мешканців штучних водойм, а також їх жовчний міхур. Визначити його досить просто: на тілі вихованців з`являються дірки, виразки та борозни різних розмірів. У народі це захворювання називають дірчастою хворобою.

Спіронуклеоз розвивається тоді, коли паразити-джгутиконосці потрапляють в організм рибок. Паразит відноситься до одноклітинного краплеподібного виду. Найбільші представники мають розміри приблизно 12 мікроміліметрів. На його тілі присутні джгутики, через що й пішла його назва. Розмножуються паразити поділом, навіть перебуваючи у неактивному стані.

Варто зауважити, що джгутиконосець виводиться разом із продуктами життєдіяльності рибок, а це несе велику загрозу для неуражених мешканців.

У кого найчастіше виявляється

Виявляється гексамітоз, як правило, частіше у лососьових риб. У цій ситуації поразки виявляються на боках та на голові вихованців.

Найбільшу небезпеку хвороба становить наступних представників акваріума:

• лабіринтових;
• цихлід;
• ляпіусів;
• гурамі.

Інші види риб можуть заразитися лише інвазійним способом. До цього вони є лише носіями. Хвороба їх може атакувати тільки в тому випадку, якщо в акваріумі будуть створені необхідні умови її розвитку.

Переносниками захворювання вважаються: сімейство коропових (червонопірка), товстолоб, лящ, білоока, вобла, плотва, вусач та інші) - боції сімейства в`юнових- гуппі. Найменша ймовірність стати жертвою джгутиконосців у сома, вугрів, неонів, пімелодусів та макронагнатусів. Захворювання у них також визначається за появою виразок на тілі чи голові.

Причини появи

Практично всі акваріумісти вважають, що гексамітоз виникає через ігнорування найпростіших правил догляду за жителями штучного водоймища та середовищем їх проживання. Виділяють такі причини:

1. Неправильно підібраний корм: його якість може бути низькою або вона зовсім зіпсована.
2. Недотримання режиму харчування (вихованців перегодовують або не догодовують).
3. Зниження імунітету риб, тому що в їх організмі недостатньо вітамінів та мінералів.

Але дослідження вказують на те, що такі причини лише допоміжні. Вони не можуть викликати захворювання, а лише провокують його.

Збудники потрапляють в акваріум з ґрунтом, неякісною їжею та водою, а також із рослинністю. Жгутиконосець ніяк себе не видає в акваріумі, поки у водоймищі не настануть сприятливі умови, і тільки тоді він починає активно розмножуватися, зумовлюючи цим розвиток хвороби. Результат можна побачити неозброєним поглядом. Якщо не розпочати вчасно лікування, то жителі акваріума загинуть.

На думку вчених, ці збудники є майже у всіх рибах, особливо це стосується молодняку. Варто зазначити, якщо риба перенесла захворювання, то повторно захворіти на нього вона не зможе, у неї виробляється імунітет протягом усього життя. Це означає, що лікування було правильним і особина змогла виробити антитіла. Гексамітоз дуже небезпечний, оскільки здатний викликати епідемію у штучному водоймищі.

Симптоматика хвороби

Вчасно приступити до терапії не завжди вдається, тому що розпізнати хворобу складно на початковій стадії. Існують такі основні симптоми гексамітозу:

1. Вихованці втрачають апетит, у тяжкій формі взагалі відмовляються від корму.
2. Стають перебірливими. Вихованець може взяти корм, а потім виплюнути.
3. На тілі з`являються виділення як слизу. Це є наслідком ураженого кишечника, знедолені клітини якого виступають назовні. Хвороба може викликати нетравлення. У такому разі неперетравлена ​​їжа виходить разом із екскрементами.
4. Здуття черевної порожнини. Найчастіше це відбувається у цихлід. Спина та живіт змінюють свою форму.
5. У риб з боків з`являються ерозії.
6. Анальний отвір стає більшим.
7. Плавники руйнуються, а потім і відпадають зовсім.
8. Вихованці змінюють своє забарвлення.

Не варто нехтувати такими симптомами. В ідеалі заражених особин слід відразу ж пересадити в окрему ємність.

Лікування в загальному акваріумі

У риб у загальному акваріумі лікування гексамітозу проводиться декількома способами. Доведено, що хвороба майже завжди супроводжується вірусною інфекцією. Ось чому використання метронідазолом призводить до найкращих результатів.

Цей препарат досить ефективний, до того ж речовини, які до нього входять, не приносять шкоди ОС, тому акваріумісти найчастіше віддають перевагу саме йому. Він застосовується і у випадку карантину, і для всього акваріуму. Максимальна доза препарату 125 мг на 17 л води. Лікування проводять три дні, при цьому обов`язково потрібно щодня міняти ¼ частина води у водоймищі. Ванночки застосовують з метою профілактики раз на 7 днів.

Для початку хворих вихованців пересаджують, тобто витримують карантин, інакше хвороба охопить весь акваріум. Вода повинна досягати максимально дозволених значень, ідеальним буде показник +35°С. Стрибок температури може вбити багатьох паразитів. Однак треба розуміти, що не кожна рибка витримає таку температуру. Наприклад, цихлід таким способом не лікують.

Окрім метронідазолу застосовують і інші препарати, широкий вибір яких представлений у будь-якому зоомагазині. Але перед тим, як їх використовувати, краще проконсультуватися з досвідченим продавцем. Найпопулярніші препарати: Іхтіовіт Кормактив, tetra medica hexaex та zmf hexa-ex. Найкращого ефекту досягають, проводячи комплексну терапію. Не варто лікувати вихованців одним препаратом. Досвідчені акваріумісти використовують фірмові засоби разом із аптечними.

Наприклад, Фуразолідон 50 мг застосовують на 15 літрів спільно з Канаміцином (1 г на 35 літрів). При цьому чверть води в акваріумі має замінюватись щодня. Ципрофлоксацин застосовується з розрахунку 500 мг на 50 літрів води разом із ZMF HEXA-ex.

Деякі риби після лікування страждають на токсикоз. У такому разі слід застосовувати половину рекомендованої дози ліків.

Профілактичні заходи

Захворювання розвивається лише за оптимальних умов його розвитку. Ось чому профілактика зводиться до підтримки природного балансу в акваріумі. Крім цього, слід давати рибкам корм з лікарськими компонентами, такими як Фуразолідон і Спірулін. Рекомендується міняти корми, а не використовувати постійно один і той же. Добре додавати в штучне водоймище препарат Activant, незайвим буде і Fishtamin.

Потрібно бути дуже уважним і не перегодовувати рибок, а також регулярно стежити за показаннями нітратів в акваріумі.

Не варто забувати, що дірчаста хвороба здатна завдати непоправної шкоди системі травлення вихованця. Профілактичні заходи можуть врятувати життя вихованцям, до того ж проводити їх простіше, ніж лікувати гексамітоз у риб.

У даному відео ви докладніше дізнаєтеся про лікування рибок: