Симптоми та лікування епілепсії у кішок

Ідеопатична чи істинна – пов`язана з порушенням процесів гальмування та збудження внаслідок аномального розвитку нервової системи. Вона виникає у потомства, що вийшло при схрещуванні родинних особин, інфекційних захворюваннях хронічного характеру або отруєнні організму вагітної кішки токсинами.

Ветеринари ж вважають, що справжня епілепсія є наслідком захворювань залоз, що виробляють гормони, і як закономірність збоїв у гормональному обміні, крім того, погана спадковість стає частою причиною розвитку недуги.

Придбана епілепсія проявляється у раніше здорових та дорослих кішок. Ця недуга в такому разі розвивається через перенесене захворювання або травму тварини:

• Контузія;
• Сказ;
• Дефіцит вітамінів B, D, які дуже важливі для правильного функціонування нервової системи;
• Отруєння токсинами, хімією, лікарськими засобами;
• Дефіцит Ca та Mg.

Є думка, що причиною набутої епілепсії може стати сильний стрес, перенесений твариною в недавньому часі.

Симптоматика котячої епілепсії

Припадок кішки можна поділити на три стадії:

Фаза провісників. Явище, яке досить складно вловити людині. У всіх кішок схильних до припадкових епілептичних станів вона протікає по-своєму. Однак для всіх характерні наступні симптоми: стан занепокоєння, відсутність реакції на подразники, посмикування м`язів та відхилення голови убік. Тварина погано утримує рівновагу.

Фаза судом найважча, вона супроводжується:

• Частими м`язовими скороченнями.
• Інтенсивною руховою активністю лап.
• Короткочасною втратою свідомості.
• Виділенням спіненої слини з пащі.
• Відсутність контролю тварини за системою виділення.
• Утруднене дихання із хрипами.
• Тахікардія.

Під час фази відновлення до кішки поступово повертається свідомість та рухова активність. Близько п`яти хвилин вони можуть не впізнавати нікого і нічого навколо. Після цього кішки знову приходять у норму, і в ряді випадків відчувають сильне почуття голоду чи спраги.

Припадки можуть відбуватися без яскраво виражених фаз. Припадкові епілептичні стани тривають від трьох до сорока хвилин, виникають із різною періодичністю. Припадки, що перетікають з одного в інший, неминуче ведуть до смерті вихованця, тому що в цьому випадку починається кисневе голодування та зміни в головному мозку.

Як поводитися, коли у кота починається напад?

Під час припадкового епілептичного стану в жодному разі не варто торкатися тварини. По-перше, це важливо для особистої безпеки, під час нападу кішка може подряпати або вкусити, при цьому вона сама не зможе розтиснути щелепу. По-друге, будь-який дотик, шум або різкий запах може продовжити дію нападу.

Найкраще буде вимкнути світло та електроприлади, закрити штори та вийти з кімнати. Перед цим бажано розташувати навколо вихованця подушки або щось м`яке, щоб він не покалічив себе. Якщо четвероного друга напад на дивані або кріслі розстеліть внизу ковдру, щоб запобігти травмі тварини при падінні.

Якщо у вихованця епілепсія, то варто обмежити його перебування на вулиці або виключити зовсім. Припадки трапляються раптово, перебуваючи на вулиці без нагляду, тварина буде беззахисна і може травмуватися. Наприклад, впавши з дерева або будучи зненацька захопленим нападом недалеко від агресивних собак. Кота з такими проблемами краще тримати вдома, хоч це, звичайно, і не гарантує його повної безпеки, проте ймовірність надання своєчасної допомоги йому вища.

Діагностика захворювання

Перш ніж розпочати лікування, важливо визначити витоки хвороби. У деяких випадках вилічені симптоми цукрового діабету та уремічного синдрому назавжди усувають епілептичні напади.

У кота напади може спричинити спалах світла, фаза місяця або вживання ліків, тому важливо досліджувати попередні напади ситуації або фактори. Для цього всі дані записують до журналу та згодом виявляють закономірність:

• Первинний напад
• Дату
• Час початку та завершення нападу
• Характер нападу, його особливості
• Частота повторень
• Погода
• Інші фактори

Грамотним рішенням буде записати відео з нападом, щоб потім ветеринару легше було проаналізувати симптоми та підібрати правильне лікування.

Спеціальні дослідження включають: аналізи сечі, крові, які допоможуть діагностувати наявність інфекції в організмі тварини та стан печінки та нирок. Ветеринар може призначити УЗД черевної порожнини або МРТ для кота. Орієнтуючись на отримані дані, лікар поставить діагноз та призначить лікування.

Лікувати епілепсію медикаментами або спеціальною дієтою?

Діагностувавши симптоми епілепсії у тварини важливо звернутися до компетентного ветеринара. У випадку, коли у молодої особи трапляються напади не більше одного разу на рік, лікар запропонує схеми лікування, не застосовуючи препарати, обмежуючись спеціальною дієтою та дотриманням нехитрих правил поведінки. Якщо напади турбують тварину щомісяця, то ветеринар пропише лікування одним із препаратів у комплексі з вітамінами та необхідним обстеженням.

Епілепсія у кішок найчастіше лікується Фенобарбіталом. Він регулює нервову збудливість, впливаючи на кору головного мозку. Простіше кажучи, робить нерви кішки менш сприйнятливими, а мозку знадобиться сильніший сигнал, щоб стався черговий напад.

Краще вибирати ліки в рідкому вигляді, лікування їм менш складно. Фенобарбітал протягом першого тижня діятиме на тварину як заспокійливу, проте млявість тварини пройде, коли її організм адаптується до препарату. Перед тим, як зважитися на використання цих ліків важливо враховувати, що вони призводить до набору ваги, і його не призначають тваринам із проблемною печінкою.

Лікування кота Діазепамом, для запобігання епілептичних нападів, що повторюються, призначається тільки в разі безрезультатності прийому Фенобарбіталу. Його дають тварині відразу після завершення нападу. Він робить кота менш сприйнятливим до зовнішніх подразників, завдяки ослабленню мозкових хвиль та діяльності нервової системи.

У звичайній ситуації лікарський препарат дають кішкам перорально, проте під час нападу його вводять ректально. Він швидко всмоктується через пряму кишку і починає свою дію. Однієї свічки буде достатньо, щоб на 8 годин виключити рецидив нападів. Діазепам може стати причиною некрозу печінки тварини, тому перед лікуванням цим препаратом, варто обдумати, і вирішити чи доцільний ризик.

Лікування третім способом передбачає дотримання безглютенової дієти. Цей метод боротьби з епілептичними нападами не протестований клінічно, однак у більшості випадків ставав справжнім порятунком для кота та його господаря. Справа в тому, що кішки не можуть перетравлювати пшеницю та глютенові антитіла, які вважаються токсичними для мозку, тому дієта з мінімальною кількістю вуглеводів та великим вмістом білка позначиться на здоров`ї тварини позитивно.

Групи ризику

Прямого зв`язку захворювання та конкретної породи немає, але найчастіше з цією недугою стикаються екзоти. Кішки менш схильні до ризику захворювання цим видом неврозу, на відміну від котів. Кошенята не видають у себе наявність цієї недуги, перші серйозні напади можуть статися лише у віці п`яти місяців. Лікування епілепсії доцільно при частоті повторень нападів частіше ніж один раз на місяць. Його здійснюють за допомогою медикаментів або дотриманням спеціальної дієти.