Види прісноводних риб із сімейства коропових

Короп є найвідомішим, але далеко не єдиним видом риб із сімейства коропових. У світі налічується понад 2 тисячі видів карповидних, у тому числі акваріумних. Вони поширені в Росії, Африці, Азії, Північній Америці та Європі. Територія проживання цієї численної родини включає як тропічні, і помірні зони і навіть полярне коло. До сімейства коропових відносяться риби, що становлять промислову цінність.

Загальні відомості

Сімейство коропових має спільну відмінну рису - відсутність зубів на щелепах. Зуби розташовані всередині глотки на ковткових кістках. Процес поглинання їжі має на увазі захоплення їжі та проштовхування її всередину, де і відбувається подрібнення. Ротова порожнина рухлива, губи плоскі, м`ясисті. У багатьох особин над верхньою губою розташована одна пара вусиків (крім піскаря восьмиусого, у нього 4). Плавальний міхур дуже потужний, містить 2, рідше 3 секції. Тіло вкрите великою лускою або зовсім голе, що зустрічається не так часто.

Під час нересту самка відкладає ікру на плоске каміння або листя водоростей. Ікринки зазвичай мають в`язку клейку структуру за рідкісним винятком. Наприклад, у білого амура майбутнє потомство дрейфує в потоці води.

Сімейство коропових - промислова риба, навіть невеликі види користуються популярністю у заводчиків та рибалок. Близько половини відомих видів розводять у штучних водоймах для подальшого продажу. До них можна віднести:

• короп;
• лящ;
• червонопірка;
• вобла;
• товстолобик і т. д.

Не меншою популярністю користуються і декоративні акваріумні рибки. Історія їхнього розведення триває вже не один десяток років. Відомо, що перші згадки відносять ще до I століття нашої ери. Вперше селекцією зайнялися японські фахівці, а згодом і китайські. Список акваріумних порід включає:

• золотих рибок;
• барбусів;
• брахіданіо;
• боцій та ін.

Розміри природних мешканців коливаються від 6 до 300 см завдовжки. Такий розкид характеризується різноманіттям видів коропових риб. Але великі представники (більше 80 см) зустрічаються не так часто. Найбільш поширені види середніх розмірів. Розміри в основному залежать від континенту проживання. Так, Північну Америку населяють дрібні представники, тоді як у середній смузі Євразії переважають більші риби завдовжки близько 20-150 см.

Забарвлення може бути різним, найбільш поширені світлі зелені та золотаві відтінки. Але селекційні види, виведені штучним шляхом, вражають різноманіттям кольорів. Кольорові представники природного середовища зустрічаються у тропічній смузі.

Умови проживання

Коропові переважно відносяться до прісноводних видів. Хоча є деякі різновиди, що переносять і солону воду Азовського чи Балтійського моря. А далекосхідна краснопірка здатна комфортно проживати навіть у водах океану. Але на нерест абсолютно всі карповидні вирушають у прісні води.

Рибок цього сімейства прийнято вважати теплолюбними, але деякі породи підлаштовуються під кліматичні умови, інакше вони не змогли б поширитись за полярне коло. Та й на території Росії, де часто зими бувають суворими, не змогли б вижити.

Головною умовою вибору водойми для проживання є наявність великої кількості корму. Карпові — хижаки здебільшого, а значить, мають відмінний апетит або навіть ненажерливість. До раціону йде абсолютно все:

• дрібні рибки;
• комахи;
• рослини;
• зернові;
• личинки;
• ракоподібні;
• різний планктон.

Пік обжерливості потрапляє на теплу пору року. При різкому падінні температури апетит риб знижується. У зимові місяці інтенсивність харчування падає до мінімуму і повертається в норму лише з настанням весни.

Різновиди прісноводних риб

Видів прісноводних риб із сімейства Карпових незліченну кількість, майже всі представники живуть саме у прісній воді. Але все ж таки можна виділити перелік різновидів, що користуються особливою популярністю.

Карпи у природі

Ця група представляє великий інтерес для російських рибалок та селекціонерів. М`ясо риби біле, жирне, не кістляве. Підходить для смаження та запікання, а також для в`ялення та сушіння. Виділяють три види:

• Річковий. Іноді називають диким. Риба має великі розміри, що досягають 35 см у довжину. Хоч і називається річковою, але живе також в озерах та інших заводах. Цих риб приваблюють брудні застійні водоймища. Тіло широке, забарвлення від коричневого до світло-золотого. Луска жорстка, велика.

  

• Лускатий. Найчастіше стає об`єктом полювання російських рибалок. Риба велика, окремі особи мають гігантські розміри. Мешкає переважно в озерах з мулистим дном. Адаптована як до теплих, так і до холодних водойм. Лускатий - головний ненажера серед коропів, до його раціону потрапляє абсолютно все, що виникає у нього на шляху. Колір луски варіюється від темного до болотно-зеленого.
• Дзеркальний. Має характерну особливість - на тілі практично відсутня луска, лише у дорослих особин вона виявляється біля голови і навколо зябрових кришок, а також біля спинного і хвостового плавника. Риба досить поширена, велика. Максимальна довжина 1-1,2 метра. Про її вагу залишається лише здогадуватися.

Загальними рисами коропів вважаються великі розміри, схожість у зовнішньому вигляді та всеїдність. Йде активне розмноження та виловлювання риби, що часто переходить у браконьєрство. З ним ведеться активна боротьба, але не завжди успішна.

Інші види в природному середовищі

Інші види також є карповидними, відрізняються за зовнішніми характеристиками та територією проживання:

• Білий амур. Здатний адаптуватися до умов проживання. Є цінною породою. Переважно використовується для промислу та знищення зайвої рослинності у водоймах. Мешкає в річках та озерах, а також тихих заводах. Розміри значні. Відомі випадки вилову півтораметрових особин. Вага зазвичай не перевищує 35 кг.
• Товстолобик. Ще один представник, який віддає перевагу рослинній їжі. Але це не заважає йому виростати до метра завдовжки і набирати вагу 20-25 кг. Як і амура, його часто використовують для «викошування» зайвої рослинності у стоячих водоймах.
• Вобла. Невелика рибка, вага її рідко перевищує 1 кг. Має витягнуте тіло, щільно вкрите сріблястою лускою. Мешкає переважно в гирлах річок і рідко зустрічається в озерах. Вола мисливець, але харчується дрібною живністю. Найчастіше в їжу вживається у в`яленому та сушеному вигляді.

  

• Головень. Віддає перевагу проточній воді зі швидким і повільним перебігом, тому що йому потрібний великий потік кисню. Має середні розміри: вага 5-6 кг, довжина 70 см. Тіло, довгасте з темно-сріблястою лускою, плавники пофарбовані в оранжевий колір.
• Жерех. Має довге тіло зі стандартним забарвленням. Основний колір – сріблястий, спина темна, черевце біле. Має середні розміри: до 80 см завдовжки та 4 кг за вагою. Поширена на території Євразії.
• Піскарь. Дрібна рибка, всього 12-15 см завдовжки. Тіло витягнуте, передня частина ширша і різко звужується до хвоста. Луска велика, жорстка, сіро-коричневого кольору зі смугами, вкрита слизом. Часто потрапляє на гачок, але не вважається цінним уловом.
• Верхівка. Мініатюрна особина. Розміри скромні, всього 4 см, а вага не більше 7 гр. Використовується як наживка для великих водних жителів.
• Густера. Має середні розміри, вага не перевищує 1,5 кг. Розміри - близько 35-40 см. Дізнатися рибу неважко, її хребет вигнутий вгору, завдяки чому густера виглядає горбатою. Тіло вкрите срібною лускою. Виловлюють переважно для подальшого засушування.

Риби мають різні розміри, але масовому лову піддаються всі. Одних пускають на таранку, інших – на наживку. Частину з них розводять у штучних водоймах через виражені смакові якості та корисність.

Акваріумні карповидні

Селекціонерам вдалося вивести безліч акваріумних «карпів», які також є хижаками і мають виражений темперамент. Але розміри їх скромні, і полюють вони тільки живий корм, рідше на дрібних сусідів:

• Барбус. У природі має середні розміри для всіх коропових (35 см), але в акваріумі рідко зростає понад 8-10 см. Популярна завдяки яскравим забарвленням та грайливому характеру. Барбуси готові днями носитися акваріумом. Рибка зграйна, тому краще селити разом по 5-6 особин.
• Даніо. Ще дрібніший акваріумний «короп». Довжина тіла становить лише 4 см. Колір варіюється від світлих до яскраво-червоних відтінків, але обов`язково з горизонтальними смугами. Віддає перевагу живому корму, але може харчуватися і сухим.
• Лабео. Трохи більший за барбус. Максимальна довжина в домашніх умовах дорівнює 12 см. Відмінною рисою вважається чорне довге тіло з роздвоєним червоним хвостовим плавником та маленькі вусики над верхньою губою. Рибка всеядна.

  

• Акулій балу. Зростає досить великим для акваріума – близько 35 см, але лише в тому випадку, якщо для цього є вільний простір. Тіло рибки сріблясте, з гострим спинним плавником і роздвоєним хвостовим.

Звичайно, коропових риб набагато більше, але описати їх усіх досить складно. Представлені 15 видів популярні серед російського населення і мають характерні особливості сімейства коропових.

Хоч карповидні і вважаються найпоширенішою промисловою рибою, але серед них є види, що зникають, занесені до Червоної книги. На сьогоднішній день їх 8: чорний амурський лящ, чорний амур, російська бистрянка, дрібношуйний жовтопер, жовтощік, дніпропетровський вусач, вирізуб, азово-чорноморська шенная. Половина з них перебуває під загрозою зникнення.

Людині залишається лише охороняти рідкісних представників та намагатися не знищити інші види. А також не варто забувати, що деякі особини сімейства є переносниками паразитів, які можуть завдати шкоди здоров`ю. Тому краще віддати перевагу тим рибам, що розлучаються у штучних умовах.