Все про залізо в акваріумі!

Залізо в акваріумі

І так залізо (Fe). Ми вирішили присвятити залозу окрему статтю, тому що з цього приводу існує багато теорій, помилок та просто нерозуміння. Спробуємо розібратися.

Залізо споживається рослинами у досить великих (щодо інших мікроелементів) кількостях, але менше ніж макроелементи (P-фосфор, N-азот) та мікро (K-калій). Залізо бере активну участь у створенні хлорофілу, без якого рослина не може споживати енергію у вигляді світла. Це дещо нагадує про роль заліза в організмі людини, де воно необхідне для перенесення кисню до всіх тканин організму гемоглобіном крові. Тому при нестачі заліза в харчуванні рослин листя жовтіє і надалі відмирає (хлороз). Надлишок заліза так само небажаний в акваріумі, т.до. це (як і надлишок інших поживних речовин) може призвести до небажаного зростання різних водоростей.

Скільки має бути заліза в акваріумі?

Дозування заліза залежить від щільності посадки рослин та активності їх зростання, яка у свою чергу сильно залежить від освітленості, кількості поживних речовин та наявності вуглекислого газу. Фахівці рекомендують вносити від 0,2 до 1,5 мг/л Fe на тиждень. При цьому концентрація заліза у воді не повинна знижуватися нижче 0,1 мг/л.

Але це далеко не все, що пов`язане із залізом. Основна проблема полягає в тому, як його додавати в акваріум. Багато хто вважає, що якщо вода, яку ллють в акваріум, що тече з крана, образно кажучи іржава, то заліза буде достатньо рослинам. Або достатньо кинути пару цвяхів, які «розчинятимуться» і живитимуть рослини. Правда тут тільки в тому, що справді заліза в акваріумі буде багато, але воно буде у вигляді недоступному для рослин.до. практично нерозчинно у воді.

Можна, звичайно, додати в акваріум якусь розчинну сіль заліза (Сульфат заліза (залізний купорос) або хлорне залізо) і тоді залізо почне засвоюватися рослинами, але не довго! Залізо дуже любить відразу ж окислюватися в розчинах з утворенням оксидів та гідроксидів (знов та сама іржа). І відбувається цей процес буквально протягом кількох хвилин. Що ж робити?

Залізо для акваріуму

Вихід давно знайдений - використання різних хелаторів. Хелатори – це сполуки (вони є як природні так і синтетичні), які з великим задоволенням пов`язують молекули заліза своїми молекулами і при цьому утворюються сполуки (хелати) добре розчинні у воді і, найголовніше, рослини здатні засвоювати залізо у такому вигляді.

Хелати, хелатні сполуки (від лат. chela - клешня), також внутрішньокомплексні або циклічні комплексні з`єднання — клешнеподібні комплексні з`єднання, що утворюються при взаємодії іонівметалів з полідентатними (тобто мають кілька донорних центрів) лігандами. Хелати містять центральний іон (частку) - комплексоутворювач та координовані навколо нього ліганди. Внутрішня сфера хелату складається з циклічних угруповань, що включають комплексоутворювач.

Іноді поділяють поняття хелатної та внутрішньокомплексної сполуки. Друге визначення застосовують у випадку, коли атом-комплексоутворювач заміщує протон ліганду в поєднанні.

Хелати використовують у хімії для поділу, концентрування та аналітичного визначення різних елементів. У медицині та сільському господарстві - для введення в їжу мікроелементів (Fe, Cu, Mn і т.п. д.), завдяки високій засвоюваності хелатних комплексів у порівнянні з вільними іонами металів.

Але й тут не так просто. Залізо існує в основному у двох видах – двовалентному та тривалентному. У свій час була поширена думка, що двовалентне залізо це саме те, яке потрібно рослинам, а тривалентне нерозчинне у воді і не засвоюється. З цього приводу суперечки припинилися і вважається, що рослини засвоюють, як дво- так і тривалентне залізо. Двовалентне залізо їсть з трохи великим апетитом, але і тривалентне споживається теж добре. Головне щоб це залізо було у розчинному вигляді.

І так ми дійшли висновку, що залізо в акваріум має поставлятися у вигляді хелатів і не дуже важливо якої валентності. Але хелат хелату ворожнечу. Є дуже слабкі хелати, які розвалюються в акваріумі за кілька годин (а то й хвилин), особливо у воді з високим pH (вище 7), а є досить міцні, які можуть триматися до декількох тижнів. Є хелати досить міцні, але вони яскраво забарвлені (зазвичай у червоний колір) і тому не придатні для акваріуму.

Fe в акваріумі

Розглянемо деякі з найпопулярніших хелатів.

Цитрат заліза (хелат з лимонної кислоти) та гліцинат заліза (з гліцину) – слабкі хелати, що розвалюються в акваріумі за кілька годин, але з успіхом використовуються деякими акваріумістами. Крім того, сам хелатор, після того як рослина відбере з нього залізо, довго не залишається в акваріумі, оскільки буде з`їдений бактеріями.

Глюконат заліза (З глюконової кислоти) – вважається одним з кращих хелатів при щоденному внесенні в акваріум. По-перше залізо у глюконату у двовалентному вигляді (як ми говорили – невелика, але все ж таки перевага). Рослини його чудово засвоюють. Сам хелатор - похідне глюкози, т.е. цукор, який миттєво з`їдається бактеріями. Мабуть, єдиний недолік глюконату заліза – не дуже висока стійкість до акваріуму. Наступного дня його необхідно додавати знову.

Fe-EDTA (з трилону-Б) - один з найпоширеніших хелатів через його доступність, простоту самостійного виготовлення та відносної міцності. Але міцний він лише у кислому середовищі (при pH<7). Така кислотність зазвичай буває в акваріумах із досить м`якою водою (KH<4) та організованою подачею вуглекислого газу (СО2). Якщо pH>7, то цей хелат розвалюється за кілька годин. Є в нього ще один недолік – розвалившися на залізо та трилон-Б, останній замість заліза зв`язує у свою молекулу іони кальцію та магнію зменшуючи їх концентрацію у воді, що може призвести до небажаних наслідків для рослин (зокрема може з`явитися радикуліт).

Fe-DTPA - чимось схожий на Fe-EDTA, але основна його перевага - він набагато стійкіший за pH води >7. Крім того він значно меншою мірою викликає радикуліт рослин при його накопиченні в акваріумі.

Fe-ОЕДФ (З ОЕДФ кислоти) – досить стійкий хелат при pH>7, добре засвоюється рослинами. Не накопичується в акваріумі, т.до. ОЕДФ кислота поступово розпадається на складові. Але слід на увазі, що вона містить у своєму складі фосфор, що може вимагати коригування внесення фосфатів у вигляді добрив.

Залізо для акваріуму

Який із усього цього можна зробити висновок?

1. Якщо у вас акваріум з великою кількістю рослин, без додаткового внесення сполук заліза вам не обійтися.

2. Концентрацію заліза не рекомендується опускати нижче 0,1 мг/л.

3. Вносити необхідно від 0,2 до 1,5 мг/л заліза на тиждень залежно від розігнаності банки. Тижневу дозу краще розбити та вносити її щодня. Це не дасть надлишків заліза для харчування водоростей.

4. Періодично контролюйте вміст заліза та швидкість його споживання тестами на залізо. Але слід враховувати, що деякі тести можуть визначити тільки двовалентне залізо, деякі тільки тривалентне і не багато визначають загальне залізо як двох-так і тривалентне, включаючи у вигляді хелатів!

5. Який хелат заліза застосовувати для підживлення вибирайте виходячи з режиму внесення добрива. Якщо внесення щодня – ідеальний варіант – глюконат заліза, якщо рідше (наприклад, раз на тиждень) – Fe-ОЕДФ чи Fe-DTPA. Хороші результати показують добрива, виготовлені з суміші хелатів.

6. Раз на тиждень підмінюйте воду в акваріумі. Це дозволить виводити з акваріума хелатори, що накопичилися (EDTA, DTPA, ОЕДФ у разі їх застосування).

На закінчення статті, давайте дамо рекомендації. Щодо тестування води на Fe, то дійсно багато тестів не вловлюють залізо у вигляді хелатів. Однак, по-перше, все ж таки варто розуміти «залізну обстановку» в акваріумі, для ухвалення рішення про дозування добрива, що вноситься. А по-друге, все ж таки є тести, які ловлять хелати, аж бігцем. Йдеться про вітчизняні тести UHE на Fe. Оф.сайт https://uhe.su.

Детальне дослідження даних тестів, ви можете знайти на нашому форумі – тут. ФанФішівці заюзали їх і висловили об`єктивну думку, загалом, вона позитивна. Також для візуалізації було знято наступний ролик.

Також важливим мірилом внесення заліза в акваріум є габітус рослин - мабуть, найважливіший ценз. На ФФ ми завжди боремося за те, що акваріум потрібно вміти відчувати, відчувати. Так що цілком можна "загострити око" та відмовитися від тестування =)

Що стосується залізовмісних добрив. Тут питання складніше, тому що у всіх травники різні. Та й на смак і колір – усі фломастери різні. Тим не менш, якщо ваш травник аматорський, ви не прагнете участі в міжнародних акваріумних конкурсах, у вашому акваріумі такі рослини, як, наприклад, гігрофіла мармурова, гідрокотила білоголовчаста, прості криптокорини, людвигії, бакопи, валліснерія, кабомба, лімнофіл, прозерпинака... і багато інших «нескладних рослин». То для підживлення залізом цілком підійде повсюдно-доступний і продається в будь-якому зоомагазині Tetra PlantaMin – містить залізо, калій, марганець та інші важливі мікроелементи. Єдине, як ми вже говорили вище, ми рекомендуємо відходити від дозувань виробника – внесення добрива раз на місяць. Дробіть дозування та підлаштовуйте удо під ваш акваріум, а не навпаки.

Якщо ваш акваріум - це розкішний аматорський травник, акваскейп, офігенний голландський акваріум, то ми радимо використовувати, ну, наприклад, АкваБаланс Ферро, а краще Аквабаланс Fe+Mn.

І наостанок ще раз про дозування. Як уже говорилося, Fe та інші мікроелементи дуже нестійкі навіть у хелатній формі. В той же час, їх надлишок часто провокує водоростевий спалах. Як бути? Бути і дробити. Вносите залізо та інші мікроелементи щодня у малій дозі перед початком світлового дня, витримуючи концентрацію 0,1-0,2 мг/л за тестами – це найкраще рішення. Цілком успішно можна пробувати схему дроблення 2-3 рази на тиждень. Залізного вам благополуччя!

Автор Ігор Лакін

Круті ролики про рослини і травник від ФанФішки