Лікування в домашніх умовах маститу у собак

Від різних небезпечних захворювань страждають і домашні вихованці. Наприклад, у собак нерідко розвивається мастит. Це не просто запалення часток молочної залози, а дуже серйозна прогресуюча недуга, яка здатна значно підірвати стан здоров`я тварини або взагалі призвести до летального результату. Тому господарі повинні з особливою увагою стежити за своїм домашнім улюбленцем і в жодному разі не ігнорувати симптоми, що насторожують. Якщо молочна залоза будь-яким чином змінилася, то з цього питання варто якнайшвидше проконсультуватися з ветеринарним фахівцем. Він розповість, чому це сталося і що робити у такій ситуації.

Загалом самостійне лікування маститу у собак у домашніх умовах допустиме, але тільки в тому випадку, якщо недуга не перебуває у занедбаному стані. А початкові етапи хвороби дуже легко пропустити, так як її класичні зовнішні ознаки часто повністю відсутні.

Особливості захворювання

Запалення молочної залози у собак може бути як гострим, так і хронічним. У більшості випадків від захворювання страждають собаки, що недавно народили, а також якщо вони перенесли хибну вагітність. Недуга викликає у вихованців сильні болі, а, крім того, сильно погіршує їхній загальний стан.

Види маститу

Існує відразу кілька видів маститу. Від цього залежать симптоми недуги та вибір відповідного лікування. Щоб правильно визначити тип захворювання у свого собаки, слід уважно вивчити молочну залозу, оцінити ступінь її ураження та якість вмісту. Звичайно, робити це потрібно дуже обережно, щоб не заподіяти тварині сильний біль.

1. Катаральний мастит вважається найлегшою формою. Вона практично не має симптомів. Якщо придивитися до молочної залози, можна побачити легке запалення. Із сосків тварини виділятиметься секрет зі слизовими вкрапленнями. За відсутності належного лікування така форма недуги швидко перейде в більш серйозну.
2. Серозний мастит. У такому разі разом із молоком у собаки виділяється піт. Щоб точно визначитися з цим діагнозом, потрібно відправитися до ветеринара і пройти призначені їм обстеження.
3. Фібринозний мастит. Ще більш небезпечна форма захворювання. Її легко визначити за виділеннями із молочних залоз собаки. Разом із молоком виділяються щільні білі нитки фібрину.
4. Гнійний мастит. У такому разі з проток молочної залози тварини виходить гній – шматочками чи нитками. Саме молоко у своїй може змінювати як колір, а й запах. Звісно, ​​годувати їм цуценят категорично заборонено. Тому потрібно повністю зупиняти лактацію.
5. Флегмонозний мастит. За такої форми недуги гній знаходиться під шкірою. У молоці його шматочків та ниток не спостерігається.
6. Найрідкіснішими та небезпечними є абсцедуючий та гангренозний мастит. У першому випадку на молочній залозі виникає абсцес, а в другому її тканини взагалі починають повільно розкладатися.

Самостійно лікувати без будь-яких небезпечних для тваринного наслідків допускається лише катаральний мастит. Можна використовувати для цього навіть народні засоби.

Причини

Насамперед варто розібратися з основними причинами недуги. До цього списку потрапляють:

• травми молочних залоз будь-якої форми та інтенсивності (у тому числі подряпини та укуси від цуценят у період лактації);
• спадковість;
• вплив на молочну залозу в період годування сильним теплом, холодом чи хімічними речовинами;
• патології будови молочних проток – закупорка або зрощення (вроджені та придбані);
• хибна вагітність або інші серйозні гормональні збої, у яких в організмі тварини відбуваються перебудови;
• зниження імунітету вихованця та/або стрес;
• застій молока в процесі годування при надмірній його кількості, народження мертвих щенят або при надто ранньому їх відлученні;
• статеві інфекції, що проникли після пологів у черевну порожнину тварини.

Потрібно відзначити, що у тих, що не народжували сук, запалення в більшості випадків розвивається саме на тлі помилкової вагітності. Самостійно впоратися із проблемою у такій ситуації господарям не вдасться. Потрібно обов`язково звернутися до ветеринарного лікаря. Тваринові потрібне комплексне лікування, яке включатиме не тільки гормональні, але також протизапальні препарати. Якщо запалення при помилковій вагітності виникає у собаки постійно, швидше за все, фахівець порадить провести процедуру стерилізації.

Крім того, мастит частіше розвивається у домашніх вихованців після недавнього розродження в тому випадку, якщо господарі недостатньо ретельно стежать за гігієною самої тварини та її гнізда. Особливу увагу необхідно приділити родовому ящику. Це має бути містка конструкція із сухим, теплим та чистим наповнювачем.

В одній кімнаті з новонародженими цуценятами має бути тільки мати. Інших собак слід не допускати в перші дні до малюків та суки. Щодня у кімнаті зі щенятами потрібно проводити вологе прибирання з обов`язковою зміною підстилки, щоб по плямах на ньому відстежувати колір та інтенсивність виділень вихованця.

Дуже важливо щодня спочатку після пологів мити собаку. Не можна заходити в кімнату з новонародженими цуценятами у вуличному брудному одязі чи взутті. Перед контактом з малюками та їхньою матір`ю потрібно ретельно мити руки.

Симптоми

Кожному господареві важливо знати ознаки маститу у собаки. Вони допоможуть помітити проблему на ранній стадії і вчасно розпочати лікування. Щоб не прогаяти перші симптоми, потрібно бути гранично уважним по відношенню до свого вихованця - регулярно оглядати і обмацувати соски чистими руками. Особливо це слід робити відразу після пологів і весь період годування собакою цуценят.

Якщо в області соска є запалення, він стає більш твердим і гарячим на дотик, а також помітно набухає. На шкірі можуть з`являтися дрібні тріщини. Якщо тварина світла, то легко побачити явне почервоніння в ураженому місці. Також із запаленого соска виділяється більш тягуче густе молоко.

У тяжких випадках з`являються такі симптоми:

1. Сосок стає дуже гарячим та болючим.
2. Тварина не дозволяє чіпати свій живіт.
3. Молоко змінює колір до жовтого або зеленуватого, в ньому можуть бути помічені домішки крові, гною.
4. Підвищується температура тіла.
5. Собака в цілому почувається погано: стає апатичною, млявою, відмовляється від їжі і багато п`є.

Нерідко домашня улюблениця при запущених формах маститу починає проявляти грубість по відношенню до своїх цуценят. Вся справа в тому, що під час годування вона відчуває сильний біль, тому намагається всіма можливими способами її позбутися. У деяких випадках суки навіть повністю відмовляються від посліду.

Лікування

Вибір схеми лікування залежить від того, яка форма маститу розвивається у собаки і на якій стадії вона знаходиться. Найкраще в будь-якому випадку проконсультуватися з фахівцем з приводу необхідних для тварин процедур і ліків.

Легка форма недуги

Якщо з`явився мастит у собаки, лікування в домашніх умовах допустиме лише при легкій формі хвороби. На цьому етапі зазвичай виявляється досить легкого масажу проблемної частки молочної залози, прохолодного компресу та трав`яних примочок. Все це вдасться організувати в домашніх умовах. Найкраще для компресу вибирати охолоджений капустяний лист, який швидко та ефективно знімає запалення. Головне, перед прикладанням проткнути його ножем у кількох місцях, щоб овоч пустив сік. Для примочок відмінно підійдуть листя малини, ромашка та відвар календули.

Якщо собака годує малюків, то і до хворого соску слід обов`язково прикладати цуценят. Це дозволить позбавити суку від зайвого молока і загалом прискорити процес одужання. Якщо мастит з`явився не на тлі лактації, то соски досить туго, але обережно перетягуються стерильним бинтом. При цьому тварина має вільно дихати і пересуватися звичним чином. Допускається застосовувати будь-яку протизапальну мазь. Наприклад, Гамабіол або бальзам Фітоліту, призначений для сосків. Головне, не забувати про те, що склад мазі може виявитися небезпечним для цуценят, тому не потрібно обробляти проблемну область препаратом безпосередньо перед годуванням.

Гострі форми недуги

Важливо пам`ятати про те, що деякі форми маститу вимагають термінового термінового лікування. Наприклад, при гострому перебігу гнійного варіанту тварина може загинути лише за кілька днів, якщо не отримає необхідну їй кваліфіковану допомогу. При такій формі захворювання потрібно виключити з меню тварини (або хоча б скоротити порції) будь-яких молочних продуктів, супів та рідких каш. Всі ці варіанти стимулюють утворення молока. Якщо мастит з`явився не на тлі лактації, то суці потрібне повне комплексне обстеження, яке дозволить встановити точні причини хвороби. Проводиться воно виключно у ветеринарній клініці досвідченими фахівцями.

Як було зазначено вище, при гнійному маститі неприпустимо годування цуценят. Молоко інфіковане і може виявитися небезпечним для малюків. За таких умов крихта повністю переводять на штучне вигодовування. Господарям не варто переживати з цього приводу, адже сьогодні в спеціалізованих магазинах можна придбати дуже якісні суміші для годування новонароджених цуценят, які не погіршать їх здоров`я.

Щоб мати могла спокійно доглядати своїх нащадків, на неї слід надіти тугу попону, яка зробить інфіковане молоко недоступним навіть для найактивніших спритних малюків. Якщо біль у тварини дуже сильний, то лікар може призначити новокаїнову блокаду 1 раз на три дні, яка допоможе значно полегшити стан суки.

Перед остаточним вибором курсу лікування фахівець повинен провести аналіз рідини із сосків на чутливість до антибіотиків. Це допоможе підібрати тварині максимально ефективні та безпечні для неї препарати. Зазвичай, крім антибіотиків при маститі, у собак призначаються також імуностимулятори, які дозволяють посилити і підтримувати захисні функції організму.

Нерідко для лікування обговорюваної недуги у різних формах вибираються ін`єкції мастометрину та травматину. Це сучасні ліки, які швидко відновлюють функцію ендометрію та молочної залози, а, крім того, знімають запалення. Укол робиться 1 раз на добу. Обидва препарати можна навіть поєднувати (в особливо запущених небезпечних випадках). Повний курс терапії становить 3-5 днів.

Якщо у собаки виявлено некроз або абсцеси, то уражені тканини потрібно видалити хірургічним шляхом, а гнійники розкрити та ретельно обробити антисептичним засобом. Звичайно, подібні процедури в жодному разі не можна здійснювати самостійно в домашніх умовах. Їх повинен проводити лише досвідчений ветеринар.