Сапсан

Категорія Птахи

Цей птах - лідер серед усіх існуючих на планеті за швидкістю польотів. Сапсан розвиває її до 110 кілометрів на годину. Після нього похвалитися швидкістю пересування у повітрі можуть кречет, балобан, шахін. Дізнаємося і про інші особливості сапсана докладно.

Falco peregrinus — так звучить назва птаха латиною. Вона є представником сімейства соколиних. Це птах середньої величини. Довжина її тіла становить 40-50 сантиметрів, вага – 1300 грамів. Статевий диморфізм у сапсанів виявляється у тому, що самка більша за самця. Тіло їхньої обтічної форми, добре розвинена мускулатура грудей. У птаха довгі крила, короткий хвіст, зрізаний тупо. Дзьоб сапсана виглядає невеликим, проте він міцний і закінчується гачком. Цей орган птиці, як і ноги з кігтистими пальцями, служить їй знаряддям видобутку їжі. Один удар лапами зі швидкості, яку сапсан розвиває, здатний розрізати тіло жертви, подібно до різака.

Забарвлення тіла у жіночих та чоловічих особин однакове. Вони зверху грифельно-сірі, а нижня частина їхнього тіла світла. Пестрини у птахів розкидані по всьому тулубу. Вони формують гарний малюнок на нижній стороні тіла, який особливо чітко проглядається у польоті. Повіки, лапи, основа дзьоба сапсана яскраво-жовті. Його голос — це сильне та пронизливе «кья-кья».

Ареал поширення сапсана дуже широкий. Цей вид пернатих живе в Євразії, Африці, північній Америці, на Мадагаскарі.

Сапсани вважають за краще жити у відкритих місцевостях. Це зони лісотундри та тундри, савани та лісостепи, скелясті узбережжя.

У тропічних зонах проживання ці птахи ведуть осілий спосіб життя. В інших зонах сапсани здійснюють кочівлі на південь.

Цим птахам характерний поодинокий спосіб життя. І лише у шлюбний період вони тримаються парами, ревно охороняють свої гніздові ділянки, агресивно виганяючи звідти родичів. Зазвичай гніздо від гнізда відокремлюється зоною три-десять кілометрів. Варто зазначити, що поблизу нього ці птахи не полюють ніколи. Їх улюбленою здобиччю є менші за розміром птиці. Це кулики, чайки, представники гороб`їних. Однак часом сапсани можуть навіть полювати на тих птахів, які більші за них. Не важко їм видобути качку, чаплю, гуску, маса тіла яких суттєво перевищує їх власний. Також цей вид пернатих харчується падаллю.

Політ хижака є привабливим видовищем. Він має свою секретну зброю — це її піке. Тут сапсану рівних немає. У падінні він розвиває швидкість 240-300 кілометрів на годину. Це найвища швидкість, яка існує серед усіх земних істот.

Сапсан ніколи не намагається наздогнати жертву, змагаючись з нею у швидкості пересування. Він її вистежує з укриття і лише після цього раптовим ривком підринає під здобич. Потім її вистачає лапами і буквально відразу вбиває ударом своєї гострої дзьоби.

Щодо способу розмноження, то сапсани — моногамні птахи. Вони свою пару вибирають один раз і до кінця життя. Шлюбний ритуал самця полягає в акробатичному польоті, переворотах у повітрі. А ще чоловічі особини передають видобуток самочці, що сподобалася, прямо нальоту. Вищий пілотаж артистизму та вправності! Після спарювання самець та самка спільними зусиллями будують гніздо. Правда, воно у них дуже недбале. Часто ці пернаті займають чужі гнізда, наприклад, вороні, при цьому нахабним чином виганяючи їх із власного будиночка. Якщо споруджують свої, то роблять це сапсани на височинах. Вони служать їм не просто десятиліттями, а часом і століттями, передаючись іноді з покоління до покоління. Але у кожної пари сапсанів завжди є і запасні гнізда, що використовуються при руйнуванні основного. Птахи, що мешкають на рівнинах, у тундрі, просто виривають яму в землі, яка і служить їм будиночком для пташенят.

Яйця самка відкладає у квітні-травні. Це два або п`ять майбутніх пташенят, яких батьки насиджують по черзі протягом 33-35 днів. Спочатку їх годує самочка, а батько охороняє сімейство. Пташенята через місяць оперяються, ростуть досить швидко. Своєї статевої зрілості сапсани досягають у віці одного року. Пари ці хижаки формують лише у дворічному, а то й у трирічному віці.